Технологія збирання, консервування й використання вологого зерна й качанів кукурудзи

Свіжезібранне зерно кукурудзи, особливо в качанах, має підвищену во­логість і без сушіння швидко псується. Разом з тим, на висушування однієї тонни вологого зерна потрібно 30-35 кг палива, а для однієї тонни качанів - 60-80 кг, що становить 40-50% енерговитрат на їхнє виробництво.

Виходячи із цього розроблена технологія зберігання вологого зерна й качанів кукурудзи в здрібненому виді. Консервування вологого зерна й качанів кукурудзи доступно будь-якому господарству, забезпечує більшу економію праці й засобів, дозволяє починати збирання зернової кукурудзи в більше ран­ній термін. Сутність технології полягає в наступному.

Збирання кукурудзи проводиться у фазі воскової спілості або на почат­ку повної спілості зерна, коли зміст живильних речовин найбільше, втрати врожаю при збиранні мінімальні, а стебла ще зелені й придатні для заготівлі силосу. Для збирання кукурудзи в качанах, очищених від обгорток, викорис­таються комбайни «Херсонець-200» і «Херсонець-9». На збиранні з обмолотом качанів у полі застосовуються зернозбиральні комбайни СК-5 «Нива» із при­ставкою ППК-4, «Дон-500» із приставкою КМД-6 і пристосуванням ПДК-10 (Дон-Ротор) при вологості зерна 30-35%.

Для здрібнювання використають вологе зерно або качани без обгорток, які надходять безпосередньо з поля; не можна використати для закладки в тра­ншеї зерно й качани, які зігрілися в буртах або уражені цвіллю. Вологе зерно або качани без обгорток перед закладкою подрібнюються на переустаткованих високопродуктивних лініях, створених з використанням вітчизняних подрібчювачів ИРТ-165, ИГК-30Б, ИРМ-50, ДИС-1, зернових комбайнів і ін. Про­дуктивність цих машин при здрібнюванні вологого зерна становить 16-30 т/год.

Зерно або качани перед закладкою обов'язково подрібнюються на частки розміром 3-4 мм (не менш 80% по масі) для великої рогатої худоби й до 2 мм (не менш 80%) для свиней. Наявність цілого зерна в здрібненій масі не до­пускається. Оптимальна вологість зерна при його закладці повинна перебувати в межах 24-38%, качанів без обгорток – 35-40%. Зі збільшенням вологості си­ровини втрати, що закладає, живильних речовин за рахунок більше інтенсив­них процесів ферментації зростають. Тривалість закладки корму в траншеї не повинна перевищувати 3-6 днів.

Вологе зерно варто консервувати в лицьованих траншеях, розміри яких повинні вибиратися відповідно до вимог типових проектів (№ 811-29 Гипронисельхоз) або в спеціальних траншеях із цегли, збірного залізобетону, бутового каменю. Розміри траншеї: висота 3 м, ширина 9 м (на 750 тонн) і 12 м (на 1000, 1500, 2000 тонн), довжина відповідно 33, 30, 48 і 66 м.

Здрібнена маса завантажується в силосні спорудження, ретельно ущіль­нюється важкими тракторами до щільності 900-1000 кг/м³ і герметизується си­нтетичною поліетиленовою плівкою. Здрібнений матеріал варто укладати шарами, так, щоб довжина щодня заповнюваної частини траншеї становила 4-6 м, що відповідає 100-120 тоннам корму. Ущільнювати масу треба постійно в про­цесі заповнення траншеї. Щодня наприкінці робочого дня заповнену за день здрібнену масу вкривають поліетиленовою плівкою. Температура здрібненої маси, покладеної в траншеї, не повинна перевищувати 28°С. При підвищенні температури варто підсилити її ущільнення, прискорити заповнення траншеї, застосовувати хімічні (органічні кислоти, піросульфіт натрію й ін.) або біологі­чні (типу «Литосила») консерванти.

У процесі зберігання корму потрібне постійне спостереження за станом укриття траншеї. Тріщини й розриви плівки не допускаються, якщо вони з'яв­ляються - їх негайно усувають.

Відкривати траншеї (сховища) з консервованим кормом для його вико­ристання в годівлі тварин треба в холодну пору року, з огляду на, що через 25-30 днів після закладки процеси ферментації закінчуються. Траншеї відкривати тільки з однієї сторони й не більше ніж на 1,5 м по його довжині.

Вивантаження корму найкраще робити фрезерними навантажувачами П22-5,5, ПСК-5, можна також використати ковшові навантажувачі ПФ-0,5, ПЗ-0,86 і ін., зрізуючи шар по всій ширині траншеї. У більш теплу пору року (10°С) товщина щоденного забирання шару, що, повинна бути не менш 20 см по всій ширині траншеї. Після цього корм необхідно обов'язково вкривати плі­вкою, щоб уникнути надходження повітря й опадів.

Установлено, що в процесі 4-місячного зберігання такого корму втрати за рахунок сбраживання цукрів становлять не більше 2-4% сухої речовини. Отриманий корм відрізняється гарними смаковими якостями й охоче поїдаєть­ся всіма видами сільськогосподарських тварин. Має ясно-жовті кольори, запах кислого хліба, р 4,2-5,6 залежно від вологості закладеного на зберігання фура­жу. Вміст органічних кислот 0,7-2,3%. В 1 кг здрібненого вологого зерна куку­рудзи втримується 0,95-1,11 корм. Одиниць, 8,7-10,2% білка, 3,0-4,2% жиру, 2,6% клітковини й 65% безазотистих екстрактивних речовин.

З огляду на рівень клітковини, здрібнене вологе зерно треба переважно годують свиням, зернострижневу суміш – великій рогатій худобі.

У структурі раціонів законсервоване зерно кукурудзи для свиней (по поживності) становить: на відгодівлі 50-60%, для ремонтного молодняку 40-45%, холостих, поросних і підсисних свиноматок відповідно ЗО, 20 і 10%, для кнурів-виробників 10%. При цьому в кормосуміші необхідно включати корму з високим змістом білка, а також мінеральної й вітамінної добавки. Норми зго­довування силосованого зерна великій рогатій худобі наступні: на відгодівлі й дійних коровах 3,5-4,5 кг, сухостійним ялівкам, ремонтним телицям і молодня­ку старше 6 місяців 2-2,5 кг, а зерностержневої суміші відповідно на 35-45% більше.

З огляду на те, що зерно звичайної кукурудзи не збалансовано по аміноки­слотному составу, тобто білок низької якості, селекціонери інституту створили гібриди зі вмістом лізину, в 1,5-2 рази перевищуючий його рівень у звичайних гібридах.