4.6. Вступ

Вступ розкриває сутність і стан дослідження наукової проблеми та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, стан розробленості визначеної проблеми або її окремих аспектів, обґрунтування необхідності проведення власного дослідження.

У вступі подають загальну характеристику магістерської роботи у такій послідовності:

• актуальність теми дослідження;

• об’єкт дослідження;

• предмет дослідження;

• мета дослідження;

• завдання дослідження;

• методи дослідження;

• наукова новизна одержаних результатів;

• практичне значення дослідження;

• структура роботи.

Актуальність теми. Обґрунтовується актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки (іноземної філології, літератури, методики викладання іноземної мови).

Для висвітлення актуальності достатньо 2-х сторінок, де слід показати основне – сутність проблемної ситуації. Сформувати суть проблеми буде неважко, якщо студенту вдається показати де полягає межа між сталим знанням і незнанням з предмета дослідження.

Проблему часто ототожнюють з питанням (тобто з положенням, яке також треба вирішити). Доцільно розуміти, що специфічною рисою проблеми є те, що для її вирішення необхідно вийти за рамки старого, вже досягнутого знання.

Для з'ясування стану розробленості обраної теми складається короткий огляд літератури, з якого можна зробити висновок, що ця тема недостатньо розкрита в обраному аспекті й тому вимагає подальшого опрацювання. Огляд демонструє ґрунтовне ознайомлення студента зі спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглянути, виділити основне, оцінити творчий доробок вітчизняних і зарубіжних науковців, визначити її науково-практичну цінність. Матеріали огляду треба систематизувати в певному логічному зв'язку й послідовності. Тому перелік праць і їх критичний розгляд не обов'язково подавати в хронологічному порядку. При цьому слід пам'ятати, що огляд праць науковців і практиків роблять тільки з питань обраної теми, а не з проблеми цілому. Називаються й оцінюються публікації, що мають пряме й безпосереднє відношення до теми.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього має бути спрямована основна увага магістранта, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської роботи, яка зазначається на титульному аркуші.

Формулюючи мету дослідження, не слід вживати такі слова як “Дослідження...”, “Вивчення...”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Відповідно до мети дослідження визначаються завдання, які необхідно вирішити для її досягнення.

Методи дослідження, як інструмент добування фактичного матеріалу, є також обов'язковими елементами вступу і необхідною умовою досягнення поставленої мети.

Перелік методів дослідження, використаних для досягнення поставленої в роботі мети, необхідно узгоджувати зі змістом магістерської роботи, коротко зазначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Подають стислий опис нових наукових положень (рішень), запропонованих особисто магістрантом. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його суть, деталей та уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в роботі зроблено те й те, а сутності і новизни з написаного виявити неможливо. Подання наукових положень у вигляді анотацій є найбільш поширеною помилкою при викладенні загальної характеристики роботи.

Практичне значення одержаних результатів. Подаються відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації, як їх використати.

Структура роботи (короткий опис). Наприклад: “Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (95 найменувань, з них 28 іноземними мовами) та 5 додатків на 5 сторінках. У роботі містяться 6 таблиць та 8 рисунків. Повний обсяг тексту складає 90 сторінок, основний зміст викладено на 80 сторінках”.