6. Видавнича продукція за рівнем художнього оформлення і способом поліграфічного виконання.

Мініатюрне видання. Випускається нестандартними форматами. Відповідно до світової книговидавничої практики такими книгами прийнято вважати видання, висота і ширина яких — менше 80 сантиметрів, у Росії- в межах 100 мм. Найменша на земній кулі книга — українська.

Подарункове видання. Випускається в поліпшеному художньому і поліграфічному оформленні й призначається для подарунків. Часто буває нестандартних форматів і дорогою за ціною.

Факсимільне видання. Це перевидання значної історичної художньої пам'ятки в такому варіанті, який повторює всі особливості оригіналу: формат, ґатунок паперу, обкладинку, граматично - стилістичну специфіку тексту. Подібним до цього. є репринтні видання, яке здійснюється шляхом фотографічного відтворення всіх сторінок видання без найменшого редакторського втручання в текст.

7. Видавнича продукція за кількістю видань, періодичністю випуску та способом укладання текстів.

Перше видання -твір, що з'являється в світ вперше.

Стереотипне видання. Це практично нове відтворення попереднього видання без жодних змін..

Перевидання. Повторний випуск видання яке вже побачило світ. Має кілька підвидів: доповнене видання (додано автором чи видавництвом нові глави, параграфи чи навіть абзаци); виправлене видання (усунені виявлені граматичні і фактологічні помилки неточності); перероблене видання (значна частина тексту зазнала суттєвих змін), розширене видання (виклад матеріалу розширений за рахунок урізноманітнення тематичного блоку, кількості прикладів тощо).

За періодичністю випуску варто розрізняти: неперіодичні, періодичні, серійні видання.

За способом укладання текстів визначаємо таку класифікацію: однотомне видання, багатотомне видання, академічне видання, вибрані твори, повне зібрання творів, серійні видання.

8. Книга як основний предмет видавничої діяльності.

Таким чином, зорієнтувавшись у цій різноманітній палітрі друкарської продукції, навчившись її розрізняти за цілим рядом перелічених вище ознак, видавець може приступати до створення й реалізації власної видавничої програми.

За винятком суто спеціалізованого газетно-журнального та етикетково-пакувального видавничо-поліграфічного комплексу, в усіх інших випадках головним предметом діяльності і видавця, і поліграфіста стає підготовка та випуск у світ книжкової продукції. Осягнути всю повноту цього складного, відповідального і тривалого в часі процесу не можна без з'ясування сутності, форм, функцій та інших особливостей книги як основного предмета видавничої діяльності.

Точне і повне визначення поняття книга й досі залишається проблемою для дискусій у світовому книгознавстві. Пояснюється це, з одного боку, еволюцією матеріальної форми книги в історичному розрізі, а з іншого - її універсальними особливостями та багатофункціональним визначенням.

Складною і багатозначною є етимологія слова книга в різних мовах. Доведено, що в слов'янських народів воно походить від кореня на (киен), що означало обрубок або вирізку з дерева. Правдоподібність такої етимології підсилює зв'язок цього слова з буковим деревом у ряді романо-германських мов (англійське bоок, німецьке bисh, голландське Ьоек). Саме на вирізках з цього дерева исали перші в Європі книги. У найдавнішій українській рукописній пам'ятці "Остромирова Євангелія" слово "книга" вживається в значенні письмо, буква. Існують припущення, що в слов'янські мови це слово могло прийти через тюркські від китайського ку ен - буквально сувій паперу, шовку. Давньомонгольска назва книги bicig означає загострений предмет для писання, а готське bока виводить на конкретну букву алфавіту. Отож, у всіх випадках у багатьох народів первинним значенням для поняття книга ставав або матеріал для нанесення на нього письма, або якийсь писемний елемент, або пристрій, з допомогою якою цей елемент наносився.

Віддавна формувалася і головна функція книги як чинника збереження та поширення в часі і просторі інформації певного змісту. У цьому контексті напрошується важливість розуміння подвійної природи книги. З одного боку, це викінчений матеріальний предмет, що має свою форму і конструкцію, з іншого — це носій зафіксованої людиною писемної чи графічної інформації, це своєрідний світ знань, поглядів і образів її творців .Перша випливає з рекомендацій ЮНЕСКО, поширених для книговидавничого світу 1964 році: У відповідності до рекомендацій цієї міжнародної організації у сфері культури, книга — це друкована неперіодична публікація, яка містить не менше 48 сторінок, не враховуючи Книга - це видання у вигляді блоку скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату в обкладинці чи оправі обсягом понад 48 сторінок.обкладинки, і призначена для читацької аудиторії. Відповідно друкований текст обсягом до 5 сторінок називається листівкою, а від 5 до 48 сторінок - брошурою. Чітко окреслене поняття книги і в Державному стандарті України.