3.3.5 Пластиди

Основні типи пластид в рослинній клітині

Пластиди наявні у всіх живих рослинних клітинах. Ці органели між собою поєднує те, що вони вкриті двома мембранами і в одного організму мають по кілька однакових копій ДНК. Всі пластиди утворюють із пропластид, що занходяться у клітинах меритсем рослин. Пропластиди диференціюються в залежності від потреб клітини:

етіопласти утворюються в темноті, вони містять жовтий пігмент попередник хлорофілу, на свтілі можуть швидко перетворюватись у хлоропласти;

хлоропласти — зелені пластиди, що містять хлорофіл і здійснюють фотосинтез;

лейкопласти — утворюються у не фотосинтетичних клітинах рослин, є місцем запасання органічних речовни, зокрема в амілопалстах накопичуються вуглеводи (крохмаль), в елайопластах — жири, у протеїнопластах — білки;

хромопласти — червоні, жовті або оранжеві пластиди, накопичують пігменти, зокрема каротиноїди.

Окрім фотосинтезу та накопичення різних речовни, у пластидах також відбуваються такі процеси як синтез пуринів та пірімідинів, жирних кислот та деяких амінокислот. Пластиди, як і мітохондрії, є відносно автономними органелами клітини. Вважається, що вони можуть походити від симбіотичних ціанобактерій.

3.3.5.1 Хлоропласти

Будова хлоропласта: 1 — зовнішня мембрана; 2 — міжмембранний простір; 3 — внутрішня мембрана; 4 — строма; 5 — внутрішній простір тилакоїда; 6 — мембрана тилакоїда; 7 — грана; 8 — ламела; 9 — зерно крохмалю; 10 — рибосоми; 11 — кільцева ДНК; 12 — пластглобула (крапля жиру)

Хлоропласти мають подовгувату форму і розмір приблизно 2—5 мкм. Хлоропласти оточені двома мембранами, між якими знаходиться вузенька смужка міжмембранного простору. Внутрішній простір хлоропласта називається стромою, у ній знаходиться мембранна система, що складається із маленьких сплощених мішечків — тилакоїдів, у їхню мембрану вбудовані молекули зеленого фотосинтетечиного пігменту хлорофілу. Тилакоїди розміщуються стопками, що називаються гранами. Між гранами проходять ламели — довгі пластинки і трубочки. Таким чином хлоропласт поділений на три компартменти: міжмембранний простір, строму, в якій відбувається темнова фаза фотосинтезу, та внутрішній простір тилакоїдів, де відбувається світлова фаза фотосинтезу.

Будова хлоропласта: 1 — зовнішня мембрана; 2 — міжмембранний простір; 3 — внутрішня мембрана; 4 — строма; 5 — внутрішній простір тилакоїда; 6 — мембрана тилакоїда; 7 — грана; 8 — ламела; 9 — зерно крохмалю; 10 — рибосоми; 11 — кільцева ДНК; 12 — пластглобула (крапля жиру)

3.3.6 Цитоскелет

Цитоскелет еукаріот. Актинові мікрофіламенти забарвлені в червоний колір, мікротрубочки — в зелений, ядра клітин — в блакитний

Цитоскелет клітини — це система тонких білкових ниток, розміщених у цитоплазмі. Складається із елементів трьох основних типів: мікротрубочок, проміжних філаментів та актинових мікрофіламентів. Основною функцією цитоскелету є опора та підтримання форми клітини. Окрім цього елементи цитоскелету разом із моторними білками забезпечують різні типи руху: локомоцію самої клітини (як за допомогою джгутиків чи війок, так і за допомогою псевдоподій), скорочення клітини, зокрема м'язових волокон, переміщення окремих органел у цитоплазмі (наприклад транспорт везикул ендомембранної системи). Цитоскелет є динамічною структурою: його нитки можуть збиратись або розбиратись на кінцях.