3. Психологічні особливості неповнолітнього, що мають значення для кримінального судочинства

Багато авторів - дослідники даної проблеми відзначають різноманіття психологічних особливостей неповнолітніх. Д.М. Лосєв пропонує у процесі кримінального судочинства враховувати:

1) загальні психофізичні особливості неповнолітнього у віці 14-17 років;

2) типологічні риси психології особистості неповнолітнього правопорушника;

3) типологічні особливості психології, пов'язані з процесуальним становищем неповнолітнього обвинуваченого (підозрюваного);

4) особистісні властивості неповнолітнього обвинуваченого.

Н.Ш. Сафін виділяє три групи особливостей: вікову, процесуальну та соціально-психологічну характеристики особистості неповнолітнього обвинуваченого.

Група, в свою чергу, містить особливості: загальні (типологічні) риси неповнолітнього, індивідуальні (риси сприйняття) і поодинокі (особливості мікросередовища). На думку цього автора, не можна судити про особу неповнолітнього підозрюваного на підставі його слів.

Підлітковий вік - час глибоких внутрішніх переживань, що відбуваються на тлі міжособистісних конфліктів, фізіологічних змін. В цілому для даного періоду характерна емоційна насиченість. Моральні орієнтири, установки ще не виробилися, громадські стереотипи поведінки не засвоїлися, власне місце в суспільстві, своя роль не з'ясовані.

Підліткові властива категоричність суджень (біле або чорне), як правило, немає напівтонів, відтінків і в той же час характерні занижена оцінка багатьох цінностей, неусвідомлення значущості, корисності навіть самого себе.

Підлітки схильні до афектів, які у них більш швидкоплині і раптові, ніж у дорослих, але більш стійкі, ніж у дітей.

Особливість правопорушень неповнолітніх - часта їх невмотивованість, раптовість виникнення умислу. Психологічну основу антигромадської поведінки неповнолітніх складають поверхневі й перекручені моральні і правові уявлення і погляди, відсутність чітких життєвих планів, обмеженість інтересів, внутрішня суперечливість інтелектуальних, емоційних і вольових властивостей особистості правопорушника.

У якісних особливостях неповнолітнього як учасника процесу потрібно враховувати наступні процеси.

Акселерація - прискорений психофізіологічний розвиток нинішніх поколінь по відношенню до попередніх. Загальний розвиток молоді, індивідуальне прискорення розвитку окремих підлітків (включає не тільки прискорення статевого дозрівання, але й фізіологічного і фізичного), психологічна дисгармонія спричиняє різку неврівноваженість нервової системи і почуттів неповнолітнього, викликає особливі реакції і позначається на особливостях характеру.

Певний рівень інтелектуального розвитку неповнолітніх завжди є індивідуальним, але іноді в залежності від умов життя психічний розвиток молодої людини не відповідає її віку. Затримка псіхофізіологічного розвитку, його невідповідність фактичному віку неповнолітнього називається інфантилізмом.

Вікові особливості нерідко виступають як каталізатор конфліктності в складних об'єктивних умовах. Життєвий досвід неповнолітнього є набагато біднішими, статева зрілість настає раніше фізичної, психологічної і соціальної, тобто спостерігається значний розрив між загальною і статевою зрілістю.

Крім перерахованого вище, потрібно враховувати: особливі інтереси підлітків, інтимно-особистісні стосунки між ними, що відрізняються захопленістю один одним; чітку спрямованість особистості підлітка, в основі якої лежить домінуюча система мотивів (мотивація), що поглинає і визначає всі інші мотиви ; суперечливість почуттів підлітка, підвищену збудливість. Як, наприклад, вважає М.Р. Гінзбург підлітковий період - період самостандартизації, включення свого «Я» в конкретні ролі, в силу чого потреба в здобутті почуття ідентичності настільки гостра, що неповнолітній може вирішити цю проблему, ставши делінквентом, аби не залишитися без ідентичності.