
- •Робоча програма
- •Загальні положення.
- •Організація та керівництво практикою.
- •2.1 Робоче місце студента-практиканта та розподілення часу практики.
- •2.2 Обов’язки студентів:
- •Обов’язки керівника практики від підприємства
- •Виробнича практика (переддипломна)
- •3.1. Епізоотологія, інфекційні хвороби з основами ветеринарної санітарії.
- •3.2 Організація і економіка ветеринарної справи.
- •Паразитологія та інвазійні хвороби.
- •3.4 Акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення с/г тварин.
- •3.5. Оперативна, загальна та спеціальна хірургія.
- •3.6. Ветеринарно-санітарна експертиза.
- •3.7 Паталогічна анатомія, розтин та судова ветеринарія.
- •3.8 Внутрішні незаразні хвороби тварин.
- •3.9. Охорона праці та навколишнього середовища.
- •3.10. Економіка сільськогосподарського виробництва.
- •3.11. Індивідуальні завдання.
- •4. Документація.
- •4.1. Оформлення щоденника.
- •4.2. Оформлення звіту.
- •Додатки.
- •Міністерство Аграрної політики України
3.8 Внутрішні незаразні хвороби тварин.
Мета практики: закріпити теоретичні знання та набути практичні навики, проведення лікувальних та профілактичних заходів, диспансерного дослідження тварин студентами-практикантами, як майбутніми лікарями ветеринарної медицини, організаторами і керівниками виробництва.
Завдання практики:
-
ознайомитись з нозологією незаразних хвороб в місці проходження практики.ю згідно документів ветеринарної звітності (форма №2- вет.)
-
ознайомитись із структурою державної і відомчої служби ветеринарної медицини виробничими функціями, системою забезпечення ветеринарних закладів найкращою технікою, обладнанням, апаратурою, лікувальними та профілактичними засобами, аптечною справою;
-
брати безпосередню участь у прийомі хворих тварин, постановці діагнозу, наданні лікарської допомоги, проведенні планових діагностичних, профілактичних та оздоровчих заходів;
-
виконувати дослідження і збирати матеріали для підготовки дипломної роботи, проводити ку рацію тварин і оформити щоденник.
Придбання практичних навиків:
-
проведення масових діагностичних досліджень, визначення етіологічних факторів;
-
закріплення основних та додаткових методів дослідження, навчитися робити аналіз та узагальнення результатів клінічного обстеження, постановку діагнозу, призначення та проведення лікування, виписувати рецепти;
-
терапевтичного втручання індивідуальних та групових засобів введення лікарських речовин: оральне, підшкірне, внутрішньомязове, внутрішньовенне, внутрішньотрахеальне, внутрішньо плевральне, внутрішньочеревне та ін;
-
введення лікарських речовин у рубець, книжку, сечовий міхур;
-
інгаляції і аерозольтерапії, зондування, метало індикація сітки, клізми;
-
введення клінічної документації (журнал реєстрації хворих тварин, історія хвороби, звіт про незаразні хвороби тварин (ф.2-вет.), книжка обліку засобів ветеринарного призначення;
-
складання плану лікувально-профілактичних заходів при хворобах органів травлення у різних видів с/г тварин і основних хворобах молодняку;
-
проведення в умовах районної державної лабораторії ветеринарної медицини гемологічні та біохімічні дослідження крові, молока, сечі;
-
складання звіту за результатами виконання практики з копією актів, протоколів, матеріалів виконання індивідуальних завдань.
3.9. Охорона праці та навколишнього середовища.
Мета практики: Закріпити теоретичні знання, набути навиків по охороні праці в тваринництві: ветеринарії.
Придбання практичних навиків:
-
аналізу заходів по охороні праці на робочих місцях, запобігання нещасних випадків і професійних захворювань;
-
організації атестації робочих місць, забезпечення працівників спеціальним та санітарним одягом і взуттям;
-
підготовки розділу охорони праці та техніки безпеки для колективного договору.
Завдання практики:
-
ознайомитися з виробничою санітарією та гігієною праці в тваринництві, сприяти створенню безпечних умов праці;
-
ознайомитися зі станом та висунути пропозиції щодо поліпшення раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища з метою запобігання захворювань людей і тварин;
-
ознайомитись з системою заходів по безпеці життєдіяльності на тваринницьких об’єктах.