- •Перелік питань,які увійшли в тестовий контроль із предмету «Цивільний захист»
- •1. Основна мета державної політики у сфері захисту населення і території від нс.
- •2. Центральні органи виконавчої влади, які здійснюють державну політику та управління у сфері цивільного захисту.
- •3. Організаційна структура цз огд.
- •4. Створення державної системи захисту населення і території.
- •5. Законодавча база діяльності єсцз.
- •6. Органи управління сс цз.
- •7. Державна система моніторингу довкілля.
- •8. Екологічний моніторинг та об’єкти екологічного моніторингу.
- •9. Мережа контролю уражальних чинників техногенних нс.
- •10. Паспорт ризику пно.
- •11. Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки.
- •12. Функціонування системи екологічного моніторингу.
- •13. Стійкість роботи підприємства і її складові.
- •14. Вимоги норм ітз цз щодо забудови населених пунктів.
- •15. Захист від радіації у сховищах.
- •16. Послідовність проведення дослідження стійкості роботи огд.
- •17. Заходи, що повинні здійснюватись при плануванні, проектуванні і будівництві підприємств і населених пунктів.
- •18. Фактори, що впливають на стійкість роботи підприємства.
- •19. Заходи по підвищенню стійкості роботи системи управління виробництвом.
- •20. Дослідженні стійкості роботи огд.
- •21. Дослідження стійкості огд до впливу ударної хвилі.
- •22. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи галузей господарської діяльності.
- •23. Дослідницькі групи при дослідженні стійкості роботи огд.
- •24. Вимоги Норм ітз щодо забудови промислового об’єкту.
- •25. Основні кроки проведення дослідження стійкості роботи огд до різних вражаючих факторів.
- •26. Заходи по підвищенню стійкості інженерно-технічного комплексу.
- •27. Цільові функції єсцз.
- •28. Джерела техногенної безпеки.
- •29. Паспортизація і реєстрація пно, виключення з реєстру.
- •30. Ідентифікація об’єктів підвищеної безпеки.
- •31. Декларація небезпеки та ліцензування.
- •32. Методика визначення ризиків.
- •33. Категорії небезпечних речовин.
- •34. Хно і небезпека від них, поділ нхр на групи.
- •36. Токсодози і їх класифікація.
- •41. Превентивні організаційні заходи зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території.
- •42. Радіаційний і хімічний контроль на огд
- •43. Режими радіаційного захисту.
- •44. Дезактивація об’єктів і території.
- •45. Евакуація населення та евакуаційні органи.
- •46. Особливості проведення евакуації при різних нс.
- •47. Зіз, їх класифікація.
- •48. Сховища, їх об’ємно-планувальні рішення та обладнання, системи життєзабезпечення.
- •49. Медична служба цз держави та територій.
- •50. Особливості карантину та обсервації.
- •51. Вплив надлишкового тиску на людину.
- •52. Критерії стійкості ог до впливу ударної хвилі.
- •53. Класифікація пожеж та пожежна небезпека виробництва.
- •54. Вогнестійкість будинку та вогнестійкості конструкції.
- •55. Основні вражаючі фактори вибуху.
- •56. Класифікація виробництва за вибуховою, вибухопожежною і пожежною небезпекою.
- •57. Розрахунковий час відключення трубопроводів з горючими рідинами при аварії.
- •58. Зонування території при вибусі газоповітряної суміші.
- •59. Зсуви та чинники, які призводять до виникнення зсуву, протизсувні заходи.
- •60. Селі та карсти, умови їх виникнення та заходи по попередженню.
- •61. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження.
- •62. Ступені руйнування населених пунктів і об'єктів господарювання.
- •63. Основні характеристики катастрофічного затоплення.
34. Хно і небезпека від них, поділ нхр на групи.
ХНО — об’єкти госп-ня, при аваріях або зруйнуванні яких можуть статися техногенні небезпеки з масовим ураженням людей і навкол. середовища СДОР. Аварія на ХНО створює значну небезпеку як для виробн. персоналу, так і для насел. Величина цієї небезпеки тим більша, чим вище ступінь токсичної СДОР. Для кіл-ної харак-ки токсичних властивостей СДОР при їх дії через органи дихання людини застосовується таке поняття, як токсична доза. Визначаються чотири токсодози (гранично допустима, середня порогова, середня вивідна і смертельна).
Поділ НХР на групи (за уражаючими властивостями):
— речовини з переважно задушливою дією (хлор, хлор пекрін (сльозогінний газ));
— речовини задушливої та загально отруйної дії (аміак, чадний газ (окись вуглецю));
— нейротропні отрути (сірковуглець, фосфоро-органічні сполуки).
36. Токсодози і їх класифікація.
Токсичність — здатність отруйної речовини уражати живий організм. Ступінь токсичності визначається токсодозою. Токсодоза — кількість речовини, що відноситься до одиниці об’єму і одиниці часу (мг/л.хв.).
Зона смертельних токсодоз — зона, на зовнішній межі якої 50% людей одержують смертельні ураження;
Зона ураження токсодоз — зона, на зовнішній межі якої 50% людей втрачає працездатність, або їм потрібна медична допомога.
37. Зона можливого зараження та прогнозована зона хімічного зараження.
Зона можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) – територія у межах якої внаслідок зміни напрямку вітру може переміщуватися хмара НХР з вражаючою концентрацією.
Прогнозована зона хімічного зараження (ПЗХЗ) – фактична, розрахункова зона в межах НХР, параметри якої визначаються за формулою еліпса.
38. Стани вертикальної стійкості атмосфери.
1. Інверсія – зростання температури з висотою, такий стан приземного стану атмосфери перешкоджає розсіюванню.
2. Ізотермія – характеризується стабільною рівновагою повітря , також сприяє застою парів НХР на місцевості і в лісі
3. Конвекція – зниження температури повітря з висотою спостереження вихідних потоків повітря, що сприяє швидкому розсіюванню хмари зараження повітря.
39. Локалізація і знезаражування джерела хімічного впливу.
Основні способи:
• Постановка водяних і рідинних завіс з використанням нейтралізованих розчинів
• Розсіювання хмар за допомогою повітряно-газових потоків
• Облаштування району впливу
• Збір рідинної фази у приямки
• Засипання місця впливу сорбентами
• Зниження інтенсивності випаровування покриттям дзеркала впливу повітряною плівкою.
40. Аварійне та довгострокове прогнозування ХО
Хімічна обстановка (ХО) – це зараження атмосфери, місцевості небезпечними хімічними речовинами унаслідок промислової аварії або застосування хімічної зброї, що потребує певного захисту людей і довкілля. Хімічна обстановка характеризується масштабом (розмірами зон) і ступенем зараження (концентраціями НХР, мг/л, г/м3) і може бути виявлена методом прогнозування або за даними хімічної розвідки. Прогнозування ХО – це отримання ймовірної інформації про хімічну обстановку, що може скластися на території регіону, об’єктах господарювання на підставі прогнозу (передбачення) наслідків хімічного зараження у відповідних умовах. Оцінювання ХО – це розв’язання задач і формування висновків з аналізу наслідків і ступеня впливу хімічного забруднення на життєдіяльність людей регіону, об’єктів господарювання та визначення заходів щодо їх захисту.
Прогнозування і оцінювання ХО у разі аварій на ХНО і транспорті (автомобільному, трубопровідному, залізничному, річковому, морському) здійснюється для визначення можливих наслідків аварії, послідовності дій у зоні можливого зараження і вживання заходів щодо захисту людей (аварійне прогнозування). Для визначення ступеня хімічної небезпеки об’єктів, які зберігають або використовують НХР, та адміністративно-територіальних одиниць (АТО), у межах яких живе населення, для якого існує ризик ураження НХР, а також для завчасного складання планів здійснення заходів щодо захисту населення і ліквідації наслідків аварій проводять довгострокове прогнозування. Під час прогнозування хімічної обстановки визначають параметри двох зон: зони можливого хімічного зараження і прогнозованої зони хімічного зараження. Зона можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) – це територія, у межах якої під впливом зміни напрямку вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями. Зону наносять на карту (план) місцевості у вигляді кола, півкола, чвертькола, однієї восьмої кола залежно від швидкості вітру.