17.7. Особливості віртуальних співтоварств

Віртуальні співтовариства мають такі відмінні риси:

– децентралізована ієрархія (принцип багатокерівництва), у противагу властивому бюрократичним структурам принципові «єдиного начальника» і «ланцюга команд»;

– часткові лідери, кожний з яких має спеціалізовану роль і функцію (відповідає за рішення окремих завдань);

– широка спеціалізація учасників: вони паралельно або поперемінне займаються декількома (або навіть усіма) напрямками і спеціальностям, яким присвячена діяльність даної мережевої структури (а цих напрямків багато, оскільки, як правило, мережеві структури вирішують міждисциплінарні завдання);

– стимулювання неформальних (індивідуалізованих) взаємин у колективі (на базі симпатій, неформального статусу особистості).

Іншими словами, віртуальні співтовариства побудовані на принципах децентралізованої ієрархії і часткового лідерства, широкої спеціалізації її членів і стимулювання особистих, неформальних відносин між ними.

Можна навести низку прикладів реалізації цих організаційних принципів: так може бути структурована невелика науково-дослідна група, зайнята міждисциплінарним пошуком; група екологічного моніторингу; консультативна комісія з того або іншого питання при органах місцевого самоврядування, особливо в локальних напівавтономних структурах типу асоціації мешканців декількох будинків.

Принципова особливість онлайнових співтовариств полягає і в тому, що використання Інтернет-технологій у процесі спільної діяльності людей дозволяє в більшому ступені, ніж раніше, здійснювати її регулювання на основі прямих інформаційних обмінів і взаємодій між усіма членами співтовариства.

Аналіз показав, що віртуальним співтовариствам (порівняно з традиційними) властиві нові форми спільної діяльності людей (наприклад, інтенсивні інформаційні взаємодії між його членами), а також механізми керування їх функціонуванням (використання мережевих організаційних структур). Крім цього, у середовищі онлайнових співтовариств спостерігаються істотні зміни у функціонуванні ринкового і ієрархічного керуючих механізмів.

З огляду на специфічні особливості онлайнових співтовариств, можна стверджувати, що проблемно-орієнтовані спільноти являють собою міждисциплінарні науково-дослідні творчі структури, що створює сприятливі умови для безперервного професійного росту всіх його членів.

В умовах відсутності мобільності традиційної інституціональної — кадрової структури освіти, у тому числі структур підготовки кадрів, суб’єкт освіти позбавлений як інституціональної, так і професійної підтримки в організації ресурсів освітнього ринку під персональне завдання. І саме онлайнове співтовариство є альтернативним середовищем для підготовки і розгортання діяльності фахівців з керування навчанням різного рівня.

17. 8. Проблемно-орієнтовані віртуальні співтовариства

З огляду на опис віртуальних співтовариств, яке запропоноване Хогінеом у роботі «Бачення майбутнього», і функціональне навантаження віртуальних співтовариств запропонуємо таку їхню класифікацію:

- постійні (проблемно-орієнтовані) — віртуальні лабораторії, дискусійні групи, співтовариства, що підтримують розвиток інформаційних просторів;

- динамічні, з періодично змінюваним складом — освітні співтовариства, співтовариства зі спеціальними інтересами;

- тимчасові — проектні групи, що з’являються і розчиняються в міру виникнення і виконання проектних завдань.

Нині віртуальні співтовариства переживають зміну фази розвитку: спостерігається їхня еволюція від найпростіших форм, що використовують елементарні мережеві технології і копіюють традиційні моделі інформаційних взаємодій, до більш складних форм, заснованих на Інтернет-технологіях останнього покоління, і реалізують моделі взаємодій, що не могли б бути колись реалізовані. Наявні наукові розробки в цій області поки не пропонують комплексної операціональної моделі онлайнової спільноти, що може бути використана для комп’ютерного моделювання і дослідження. Однак є досить велика кількість суміжних досліджень і програмних розробок (розробка інтелектуальних веб-роботів, активних софтверних агентів, програмних мультиагентних середовищ, що відповідають інструментальним засобам і т. п.).

Функціонування проблемно-орієнтованого віртуального співтовариства має такий вигляд. Безупинно обмінюючись між собою інформацією, індивідууми беруть участь у колективному формуванні інформаційного образа (моделі) їх можливої спільної діяльності. Дана інформаційна модель використовується учасниками співтовариства для програвання різних варіантів своєї діяльності. При цьому відбувається уточнення й узгодження їхніх поглядів на зміст спільної діяльності, а також визначається місце кожного в системі поділу праці між ними. На визначеному етапі погоджень і уточнень поточний стан інформаційного образа (знань) спільної діяльності починає вважатися індивідуумами прийнятним для практичної реалізації. Після чого, вони можуть зробити між собою відповідну переконфігурацію зв’язків, а також скорегувати вид своєї діяльності для одержання нових знань та їх застосування.