- •1. Світогляд, його структура та роль в життєдіяльності людини
- •2. Міфологія та релігія як історичні типи світогляду
- •3. Предмет філософії. Зміна предмету філософії в процесі історичного розвитку
- •4. Специфіка філософського знання
- •5. Структура філософського знання
- •6. Функції та методи філософії
- •7. Філософія як мудрість та наука, образ життя та система знань
- •8. Наука, як спеціалізована форма пізнання та вид діяльності
- •9. «Науки природи» (точні, природничі) та «науки про дух» (гуманітарні, суспільні)
- •10. Проблема пізнання як предмет філософського пізнання
- •11. Структура пізнання (предмет, суб’єкт, об’єкт, процес). Діалектика суб’єкт –обє’ктних відношення
- •13. Загальнонаукові методи пізнаня (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, моделювання, формалізація)
- •14. Творчість, натхнення та інтуїція: філософські аспекти та проблеми
- •15. Проблема істини: властивості та функції
- •16. Концепції істини в філософії. Об'єктивна істина та історична правда
- •17. Істина в філософії, науці та релігії
- •18. Основні закони, принципи, категорії. Альтернативи діалектики
- •19. Проблема буття та сущого в філософії. Концепції буття
- •20. Поняття субстанції, атрибутів та акциденції
- •21. Філософське поняття світу
- •22. Категорії буття
- •23. Матерія як філософська категорія
- •24, 25. Час Простір Рух
- •26. Свідомість як філософська категорія
- •27. Біологічні передумови та соціальні чинники виникнення і розвитку свідомості
- •28. Властивості свідомості
- •29. Природа психіки. Свідомість і форми психічної діяльності
- •30. Структура свідомості її компонентний та рівневий вияви
- •31. Взаємозв’язок свідомості і мови
- •32. Самосвідомість та самопізнання людини
- •33 . Форми суспільної свідомості
- •34. Проблема людини в філософії (субстанціоналістська та екзистенціальна концепції)
- •35. Філософські виміри та наукові підходи до проблеми походження людини (натуралістичний та супранатуралістичний підходи)
- •36. Специфіка людського існування. Людська сутність та екзистенція
- •38. Співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість»
- •39. Поняття практики та досвіду як основ життєдіяльності суспільства людини
- •41. Філософське поняття, зміст, функції та форми культури
- •42. Культура та цивілізація: розуміння та перспективи їх розвитку. Проблеми кризи культури
- •43. Класифікація і функції цінностейКласифікація цінностей
- •44. Поняття ціностей та їх види (культурні, духовні, соціально-політичні, інформаційні). Проблема справжнії і несправжнії цінностей
- •45. Поняття суспільства. Структура суспільства
- •46. Поняття суб’єкта суспільного розвитку: рід, плем’я, народ, народність, нація, етнос
- •47. Теорії аграрного, індустріального, постіндустріального і технотронного суспільств
- •48. Закони та рушійні сили історії, проблема сенсу історії. Історичний процес
- •Проблема періодизації людської історії: формаційний, цивілізаційний підходи
- •50.Сучасні глобальні проблеми людства: екологічна, економічна, демографічна тощо
- •51.Науково-технічна революція та її соціальні наслідки
- •Досократичний період Античної філософії
- •Моральнота логічна проблематика філософії Сократа
- •Філософія Платона і платонізм: онтологія і гносеологія
- •Філософія арістотеля та арістотелізм: онтологія та гносеологія
- •Елліністична філософія (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм)
- •Етапи розвитку та загальна х-ка середньовічного світогляду та філософії
- •58. Середньовічна патристика (Аврелій, східні отці церкви)
- •Середньовічна схоластика (проблема універсалій)
- •Віра і розум, філософія та теологія у Фоми Аквінського
- •61. Світоглядні риси, представники та періоди розвитку філософії Відродження
- •62. Образ людини та Всесвіту в філософії Ренесансу
- •Загальна х-ка філософії Нового Часу: школи, представники, їдеї
- •Емпіризм як науковий та політико правовий принцип (Бекон, Гоббс, Локк)
- •Раціоналізм як науковий підхід та напрямок метафізики (Декарт, Спіноза, Лейбніц)
- •66. Субєктивний ідеалізм про можливість пізнання світу та людини( Юм , Берклі)
- •67. Концепції «природного права» , «суспільного договору» , «громадянського суспільства» та «правової держави» в філософії французького Просвітництва (Руссо , Монтескьє)
- •68. Характерні особливості Німецької Класичної Філософії ( Фіхте ,Шеллінг ,Гегель)
- •69. Гносеологічні та етичні погляди і.Канта
- •70. Напрямки,представники та тенденції сучасної неокласичної філософії хіх – хх ст.
- •71. Ідеї та напрями філософії прагматизму,позитивізму та неопозитивізму
- •72. Марксизм та його історичні інтерпретації в ленінізмі та лівому марксизмі
- •73. Класичний психоаналіз Фрейда та неофрейдизм Юнга та Фрома про побудову психіки та природу людини
- •74. Релігійний та атеїстичний екзистенціалізм про сенс існування людини
- •75. Сучасна феноменологія та герменевтика
- •76. Філософія постмодернізму
- •78. «Філософія серця» ,самопізнання,вчення про три світи у г.Сковороди
- •79. Філософія національної ідеї
50.Сучасні глобальні проблеми людства: екологічна, економічна, демографічна тощо
Починаючи з останньої чверті ХХ ст., світова економіка розвивається під зростаючим впливом глобальних або загальносвітових проблем. Виникнення цих проблем — свідчення глобалізації світового господарства. Термін "глобальний" (від фр. global — загальний, всесвітній; лат. globus — куля) ввів у науковий обіг американський учений Т. Левітт.Глобальні проблеми стосуються всього людства, зачіпаючи інтереси і долю всіх країн, народів і соціальних прошарків, призводять до значних економічних і соціальних втрат, а в разі загострення можуть загрожувати існуванню людської цивілізації. Глобальні проблеми сучасності — це результат всього попереднього розвитку людства, життєдіяльності людської цивілізації, зумовленої нерівномірністю екологічних, демографічних, економічних, політичних, науково-технічних і культурних процесів в умовах своєрідної історичної ситуації.У сучасній науці склалася така класифікація глобальних проблем:• політичні і соціально-економічні проблеми — збереження миру і відвернення ядерної війни, обмеження гонки озброєнь і роззброєння, подолання бідності і відсталості країн і регіонів, сталість розвитку світового співтовариства;• проблеми, пов'язані з природно-економічним розвитком, — екологічні, енергетичні, сировинні, продовольчі, збереження клімату, проблеми Світового океану тощо;
• соціальні проблеми — міжнародні конфлікти, проблеми демографії, питання культури, освіти і охорони здоров'я;
• проблеми, виникнення і невирішеність яких несе загрозу масової загибелі людей, — воєнні і регіональні конфлікти, злочинність, техногенні катастрофи, стихійні лиха;
• наукові проблеми — освоєння космічного простору, довгострокове прогнозування в різних галузях та ін.
Глобальні проблеми тісно взаємопов'язані. Зокрема, енергетична і сировинна проблеми співвідносяться з екологічною, екологічна — з демографічною, демографічна — з продовольчою тощо. Тому аналіз цих проблем, а також пошуки шляхів їх вирішення є складним науковим завданням. Підходи до аналізу причин виникнення цих проблем та їх наслідків постійно змінюються. Проте більшість дослідників зазначає їх загальну специфіку, попри все різноманіття глобальних проблем.Дуже різноманітними в різних регіонах світу є демографічні проблеми. Для країн третього світу характерний "демографічний вибух", а в розвинених країнах спостерігається старіння і депопуляція населення. За останні два десятиріччя найбільших успіхів людство досягло у розв'язанні глобальних економічних проблем - сировинної і енергетичної. Проте у багатьох районах світу ці проблеми, так само як ще одна економічна проблема — продовольча, є дуже гострими.
51.Науково-технічна революція та її соціальні наслідки
Сучасна форма науково-технічного прогресу, що зумовлює докорінні зміни продуктивних сил внаслідок застосування найновіших науково-технічних досягнень, дедалі більшого перетворення науки на базпосередню продуктивну силу, перехід до нового етапу розвитку великого машинного виробництва. Науково-технічна революція почалась в 50-х рр. 20ст Передумови її були підготовлені в кінці 19 – 1-й половині 20ст. в процесі революції у фізиці та інших галузях природознавства. Під впливом наукових відкриттів докорінно змінилися погляди щодо будови та форми матерії, виникли нові можливості застосування науково-технічних досягнень у матеріальне виробництво. В умовах науково-технічної революції принципово змінюється роль науки в суспільному виробництві. Внаслідок науково-технічної революції створюються можливості для розробки якісно нових підходів до з`ясування і використання фундаментальних закономірностей розвитку природи. На вищий ступінь свого розвитку піднімається велике машинне виробництво внаслідок впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва. Застосування електронно-обчислювальної техніки, верстатів з числовим програмним керуванням, дає змогу подолати обмежені можливості людини у сфері переробки інформації і управління виробництвом. НТР – явище глобального характеру, воно охоплює як усі сторони внутрішнього життя певного суспільства, так і зовнішні сторони його життя. Розвиток науки і техніки сам по собі не залежить від того, в якій соціально-економічній системі він відбувається. Науково-технічний прогрес створює можливості для розвитку суспільства, а як використовуються наукові і технологічні досягнення – залежить від конкретної соціально-економічної будови суспільства. Соціальні наслідки науково-технічної революції можна звести до таких основних груп:загострення екологічної обстановки, виникнення проблеми виживання людства внаслідок забруднення та отруєння навколишнього середовища; зміна змісту і характеру праці (збільшується питома вага творчих, пошукових функцій, що веде до стирання суттєвих відмінностей між людьми розумової і фізичної праці); зростання питомої ваги висококваліфікованих робітників та спеціалістів, що зайняті обслуговуванням нової техніки і технології (це вивільняє трудові ресурси);
-
підвищення вимог до культурно-технічної та інтелектуальної підготовки кадрів;
-
прискорення структурних змін у співвідношенні сфер людської діяльності (перекачування трудових ресурсів із сільського господарства в промисловість, а з неї – в сфери науки, освіти, обслуговування). Це зумовлює конценрації населення в містах, поглиблення міграційних процесів, значне скорочення Отже, виробничий потенціал країни в сучасних умовах залежить від ефективного використання найновітніших досягнень науки, техніки і технології