Тема 12 інформаційні системи в управлінні інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства

1. Інформаційна підтримка формування і реалізації державної науково-технічної політики.

Для формування ефективної державної політики в галузі науки, техніки та інновацій необхідна комплексна інформаційна база, що охоплює декілька самостійних блоків:

• статистика науки та інновацій, включаючи дані по складу організацій, що виконують дослідження і розробки, фінансуванню науки, наукових кадрах, результативності науки;

• законодавство у сфері науки та інновацій;

• вихідні дані для визначення пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки;

• прогнози основних показників науки, прогнози технологічного розвитку;

• дані про виконання науково-технічних проектів у рамках державної цільової програми у розрізі підпрограм, проектів, у т.ч. дані про фінансування, найважливіші результати, експертні оцінки;

• державні наукові центри;

• регіональне розповсюдження науково-технічного потенціалу, регіональні науково-технічні програми;

• соціальний захист вчених (виплата зарплат, пенсійне забезпечення);

• міжнародна науково-технічна співпраця;

• оперативна інформація про хід виконання постанов Уряду, включаючи моніторинг розвитку науки, дані по сертифікації та акредитації наукових організацій і т.п.

Зусилля державних органів управління наукою повинні бути зосереджені на наступних основних напрямках:

• забезпечення сумісності мереж науково-технічної інформації;

• законодавче та нормативне регулювання функціонування глобальних інформаційних мереж, узгодження комерційних режимів доступу до мереж;

• навчання молодих кадрів.

2. Система статистичних показників інноваційної діяльності.

Показники результатів інноваційної діяльності – набір показників, що характеризують результати впровадження нових (удосконалених) продуктів і технологічних процесів.

У їх складі виділяють три групи показників, що відображають:

1)  питому вагу інноваційної продукції у загальному об’ємі продукції (нової чи впровадженої продукції, удосконаленої продукції, іншої інноваційної продукції);

2) вплив інновацій на результати діяльності підприємства (прибуток від реалізації інноваційної діяльності, обсяги реалізації інноваційної продукції; доля інноваційної продукції на ринку);

3) вплив інновацій на використання виробничих ресурсів (зниження витрат виробництва у результаті впровадження інноваційної продукції за рахунок скорочення витрат на зарплату, матеріали, енергію і т.п.; підвищення фондовіддачі, ін факторів).

При цьому аналізують наступні три основні групи факторів:

а) економічні, пов’язані з фінансовими ресурсами, ризиками і термінами окупності інновацій;

б) виробничі, що визначають наявність інноваційного потенціалу на самому підприємстві;

в) інші фактори, що стримують інноваційну діяльність (відсутність нагальних потреб в інноваціях, ненадійна захищеність інновацій від копіювання, недостатнє законодавство в інвестиційній сфері та ін.)

3. Моніторинг реалізації інноваційно-інвестиційних програм.

Основною метою розробки системи моніторингу реалізації інвестиційних програм підприємства являється:

1) своєчасне виявлення відхилень від календарного плану та бюджету окремих інвестиційних проектів;

2) аналіз причин, що викликали це відхилення, і розробка пропозицій по відповідному коректуванню окремих напрямків інвестиційної діяльності з метою її нормалізації і підвищення ефективності.

Принципи побудови системи моніторингу реалізації інвестиційних програм:

1. Вибір для спостереження найбільш важливих напрямків інвестиційної діяльності (по основних розділах календарного плану і бюджету підприємства).

2. Побудова системи інформаційних (звітних) показників по кожному напрямку реалізації інвестиційних проектів (базується на даних бухгалтерського обліку та статистичної звітності).

3. Розробка системи оціночних (аналітичних) показників по кожному напрямку реалізації інвестиційного проекту.

4. Встановлення періодичності формування звітної бази даних (інформативних та оціночних показників).

5. Аналіз основних причин, що викликали відхилення фактичних результатів від планових.

6. Виявлення резервів і можливостей нормалізації ходу реалізації окремих інвестиційних проектів.

7. Обґрунтування пропозицій по зміні календарного плану і бюджету реалізації окремих інвестиційних проектів.

- 37 -