Тема 9. Модель чистої конкуренції

1. Загальна характеристика чистої конкуренції

2. Визначення ціни і обсягу виробництва чистого конкурента в короткостроковому періоді:

а) Метод порівняння валового доходу та валових витрат;

б) Метод порівняння граничного доходу та граничних витрат.

3. Крива пропозиції чистого конкурента в короткостроковому періоді.

4. Визначення ціни і обсягу виробництва чистого конкурента в довгостроковому періоді.

5. Ефективність чистої конкуренції.

1. Досконала конкуренція – тип ринкової структури, де ринкова поведінка продавців та покупців полягає в пристосуванні до рівновагового стану ринкових умов.

В економічній теорії досконалою конкуренцією називають такий тип організації ринку, при якому виключені всі види суперництва як між продавцями, так і між покупцями.

Досконала конкуренція представляє собою наукову абстракцію, ідеальний тип ринкової структури служить еталоном для порівняння з іншими типами ринкових структур. Вона зустрічається дуже рідко. Найбільше до неї підходять такі галузі як сільське господарство, фондова біржа, ринок іноземних валют.

Ринок називають чисто конкурентним, якщо:

1. складається з багатьох конкуруючих продавців, що продають уніфіковану (стандартизовану) продукцію;

2. кожна фірма має невелику питому частку ринку;

3. покупцям байдуже в кого купувати продукцію;

4. фірми не цікавляться рішеннями своїх конкурентів, оскільки не розглядають їх як загрозу для своєї частки на ринку;

5. відсутні будь-які бар’єри для входження в галузь або для виходу з неї;

6) досконала інформованість (досконале знання) продавців та покупців про стан ринку. Інформація розповсюджується серед суб’єктів ринку миттєво і нічого їм не коштує.

Окрема фірма практично не має економічні влади на ринку, не диктує свою ціну, продає свою продукцію за цінами, які склалися на ринку. Крива попиту чистого конкурента є горизонтальна лінія (повністю еластичного попиту – різні обсяги виробництва продаються за однією ціною).

Ця ж крива співпадає з кривою граничного доходу (MR) та середнього доходу (AR).

Граничний доход – це доход, одержаний від реалізації ще однієї додаткової одиниці продукції. Для чистого конкурента MR=P.

Середній доход: AR=TR/Q=P*Q/Q=P

2. А) Метод порівняння валового доходу та валових витрат:

   1. для кожного обсягу виробництва розраховуємо валові витрати: TC=TFC+TVC;

   2. для кожного обсягу виробництва розраховуємо валовий доход: TR=P*Q;

   3. розраховуємо різницю TR-TC:

якщо TR-TC >0, фірма прибуткова;

якщо TR-TC <0, фірма несе збитки;

4) фірма обирає такий обсяг продукції:

якщо TR-TC >0, то (TR-TC)_max. Це буде максимальний прибуток;

якщо TR-TC <0, то TR-TC_min. Це будуть мінімальні збитки.

Умова того, щоб фірма працювала коли вона отримує збитки:

TR-TC_min < TFC

TR – крива валового доходу. Для конкурентної фірми – пряма лінія.

Точки А і В – точки беззбитковості, в них TR-TC=0, тобто при таких обсягах виробництва фірма не має економічного прибутку, а має лише нормальний прибуток.

В інтервалі від Q_A до Q_B –фірма має економічний прибуток (TR-TC>0).

TR₂: фірма не має прибутків та не несе збитків (TR та ТС дотикаються, тобто TR=TC). Фірма немає економічного прибутку;

TR₃: фірма несе збитки, але працює (якщо TR-TC < TFC);

TR₄: фірма несе збитки і закриється (TR-TC > TFC).

б) Метод порівняння граничного доходу та граничних витрат:

1. для кожного обсягу виробництва розраховуємо AVC, ATC, MC;

2. знаходимо, де MR=MC – це умова максимізації прибутку або мінімізації збитків фірми. Для фірми - конкурента MR=P=МС;

3. фірма обирає такий обсяг продукції, де MR=MC, але MR  MC;

4. для цього обсягу розраховуємо різницю між ціною і середніми загальними витратами (P-ATC). Якщо:

P-ATC > 0 – фірма отримує максимальний прибуток;

P-ATC<0 – фірма несе мінімальні збитки;

5. Валовий максимальний прибуток, або валові мінімальні збитки знаходяться за формулою (P-ATC)*Q

Точка А – генеральна точка для вибору фірми, в ній MR=MC.

Різниця між ціною Р та АТС дає прибуток на одиницю продукції (відрізок АВ).

Площа прямокутника РАВС – валовий максимальний прибуток фірми.

P=MR=ATC=MC – фірма не має ні прибутків ні збитків. Фірма одержує лише нормальний прибуток.

ATС вище MR

AVC_min<P<ATC_min за такої умови фірма несе збитки, але працює. Площа прямокутника РСВА – валові мінімальні збитки фірми.

P=AVC – фірма несе збитки. Мінімальні збитки = TFC. В цьому випадку фірма вирішує або працювати, або закриватися.

P<AVC. Мінімальні збитки > TFC. Фірма закривається.

3. Кривою пропозиції конкурентної фірми в короткостроковому періоді є відрізок кривої МС, яка знаходиться вище кривої AVC.

4. В довгостроковому періоді всі витрати фірми змінні. В галузь можуть входити нові фірми, якщо в ній є прибутки. Галузь можуть покидати частина фірм, коли в ній збитки.

Якщо такі процеси відбуваються постійно (входження та вихід фірм із галузі), то ціна встановлюється на рівні ATC_min.

В цьому випадку фірма не одержує економічного прибутку, а лише нормальний прибуток.

Умова довгострокової рівноваги фірми: MR=P=MC=ATC_min.

5. Вважається, що найбільш ефективною в ринковій економіці є модель чистої конкуренції, тому що в довгостроковому періоді:

1) АТС=Р – означає, що фірма досягає економічного результату, покриваючи свої витрати, це економічна ефективність;

2) МС=Р – в суспільстві раціонально використовуються ресурси.

Але є точка зору, що досконала конкуренція не досить ефективна, тому що не в повній мірі задовольняє потреби споживачів – продукція стандартизована, тому немає вибору.