Тема 11. Монополістична конкуренція

1. Загальна характеристика монополістичної конкуренції.

2. Особливості ціноутворення в монополістичній конкуренції в короткостроковому періоді.

3. Нецінова конкуренція. Реклама.

4. Ціноутворення в довгостроковому періоді.

5. Проблеми ефективності монополістичної конкуренції.

1. Монополістична конкуренція – тип структури ринку, який складається з безлічі дрібних фірм, які випускають диференційовану продукцію і характеризується вільним входом на ринок і виходом із ринку.

Поняття “монополістична конкуренція” набуло широкого вжитку в економічній літературі з виходом в світ однойменної книги економіста Едуарда Чемберлена (1899-1967), опублікованої в 1933 р.

Ринок називається монополістично конкурентним, якщо:

0. складається з відносно великої кількості продавців (приблизно >10 та <100);

1. кожна фірма володіє певною часткою ринку;

2. продукція фірм і стандартизована, і диференційована;

3. продукція однієї фірми має хороші замінники в іншій;

4. існують певні обмеження для входження в галузь, але незначні;

5. поряд із ціновою існує і нецінова конкуренція.

Монополістична конкуренція – це реальна модель ринку. До неї відносять підприємства роздрібної торгівлі, АЗС, підприємства по пошиттю одягу, взуття, ремонту, перукарні, банки та інші.

Крива попиту монополістичного конкурента є кривою більш еластичного попиту, ніж крива монополіста, тому що існують товари-замінники товару даної фірми.

2. В короткостроковому періоді монополістичний конкурент веде себе як чистий монополіст. Модель ціноутворення така ж як у монополіста.

Максимальний прибуток або мінімальні збитки розраховуються за формулою:

p=(Р-АТС)*Q

AVC<P<ATC – фірма несе збитки, але працює;

AVC₁=P – фірмі байдуже – працювати чи ні;

AVC₂>P – фірма закриється.

Монополістичний конкурент може мати як прибутки, так і збитки. Але, враховуючи те, що фірма вдається до диференціації своєї продукції, їй легше, порівняно з монополістом, вийти зі збиткової ситуації.

3. Монополістичний конкурент завойовує ринок трьома факторами: ціною, обсягом та факторами нецінової конкуренції.

Нецінова конкуренція – це коли завоювання покупців та просування товару на ринок здійснюється не стільки ціною, скільки якістю товару, дизайном, упаковкою, фасоном, способом надання послуг, торговою маркою та інше.

Таким чином, монополістичний конкурент формує попит на свою продукцію.

Формою нецінової конкуренції є реклама. Є думки, що реклама потрібна, що вона приносить користь та є противники реклами.

Аргументи на користь реклами:

 допомагає покупцю здійснювати правильний вибір, купити те, що потрібно;

 підтримує засоби масової інформації;

 стимулює удосконалення продукції;

 розширюється обсяг виробництва;

 сприяє розвитку конкуренції;

 є фактором ефективного використання ресурсів.

Аргументи проти реклами:

 не стільки допомагає покупцю, скільки вводить в оману;

 сприяє розвитку монополізму;

 викликає негативні побічні ефекти (засмічує ефір, псує пейзаж);

 часто є марно витрачені кошти, не дає ніякого ефекту;

 неефективне використання ресурсів.

Однак аргументи «за» перевищують аргументи «проти», тому реклама є великою галуззю виробництва інформації.

4. В довгостроковому періоді монополістичний конкурент веде себе як чистий конкурент.

Розглядається такий фактор як відсутність суттєвих бар’єрів для входження в галузь у довгостроковому періоді і виходу з неї. Наявність прибутків у галузі приведе до появи нових фірм. Це означає, що попит на продукцію окремої фірми буде зменшуватись (крива попиту зміщується вниз).

Наявність збитків викликає відплив частини фірм із галузі (крива попиту підніметься вверх).

Якщо такий процес відбувається безперервно, то ціна складається на рівні АТС (Р=АТС).

Модель монополістичної конкуренції у довгостроковому періоді:

MR=MC; P=ATC; PMC.

В довгостроковому періоді монополістичний конкурент, як правило, не має ні економічних прибутків, ні збитків (Р=АТС).

Однак, при певних умовах, монополістичний конкурент може одержувати прибутки за рахунок диференціації своєї продукції.

5. Вважається, що монополістичний конкурент найбільш повно задовольняє різноманітні потреби покупців (завдяки диференціації товару). Однак, монополістичний елемент не дозволяє використати повністю виробничі можливості фірми, тобто вона випускає продукції менше, ніж якби вона була чистим конкурентом.

Q_мк<Q_чк; P_мк>Р_чк

Однак, в довгостроковому періоді, негативні риси монополістичного конкурента згладжуються. Ціна й обсяг виробництва мало відрізняються від тих, що і в чистій конкуренції.