- •Тема 7. Мікроекономічна модель підприємства.
- •Тема 10. Чиста монополія.
- •Тема 1. Вступ. Предмет і метод мікроекономіки
- •3. Методи мікроекономіки:
- •Тема 2. Попит та пропозиція на ринку окремого товару
- •5. Політика “підлоги” ціни.
- •Тема 3. Еластичність попиту та пропозиції
- •5. Детермінанти еластичності пропозиції:
- •6. Обґрунтування цінової політики фірми.
- •Тема 4. Ординалістська концепція поведінки споживача на ринку
- •Тема 5. Кардиналістська концепція поведінки споживача
- •Суть кардиналістської теорії.
- •Правило максимізації корисності.
- •Поєднання ординалістської та кардиналістської концепцій.
- •Тема 6. Аналіз поведінки споживача на ринку
- •Для благ другої необхідності
- •Тема 7. Мікроекономічна модель підприємства
- •Рівновага фірми:
- •Тема 8. Теорія витрат фірми
- •Тема 9. Модель чистої конкуренції
- •А) Метод порівняння валового доходу та валових витрат:
- •Тема 10. Чиста монополія
- •Тема 11. Монополістична конкуренція
- •Тема 12. Олігополія
- •1) Модель дуополії Курно
- •2) Перевага ініціатора – модель Стакелберга.
- •3) Цінова війна – модель Бертрана.
- •4) “Дилема ув’язнених”.
- •5) Модель ламаної кривої попиту.
- •Тема 13. Попит на ресурси та варіації факторів виробництва
- •Тема 14. Ринок праці
- •Тема 15. Ринок капіталу, та інвестиційна діяльність фірми
- •Тема 16. Ринок природних ресурсів (землі)
- •Особливості природних ресурсів, землі.
- •Рента як ціна ресурсу земля.
- •Диференційна земельна рента.
- •Тема 17. Загальна рівновага та зовнішні ефекти в ринковій економіці
- •Тема 18. Інституціональні аспекти ринкового господарства
- •Інститути ринку.
- •Ринки з асиметричною інформацією.
- •Література
Тема 5. Кардиналістська концепція поведінки споживача
-
Суть кардиналістської теорії.
-
Правило максимізації корисності.
-
Поєднання ординалістської та кардиналістської концепцій.
-
Кардиналістська корисність – це вимірюваність корисності числом. Незважаючи на те, що корисність суб’єктивна категорія, ця концепція передбачає можливість її виміряти числом. За одиницю виміру береться Ютиль-U. Тоді загальна корисність позначається TU, а граничні корисні блага MU. Сама елементарна формула граничної корисності – MUn=ТUn-ТUn-1, якщо Q=1;
MU=dTU/d(Q)U'
MU=TU/Q, якщо Q1
В кардиналістській теорії застосовуються наступні гіпотези:
Гіпотеза 1. споживач так витрачає свій бюджет, щоб отримати максимальне задоволення (максимальну корисність) від сукупності придбаних благ.
Гіпотеза 2. Кожний споживач може виразити своє бажання придбати деяке благо за допомогою кількісної оцінки корисності цього блага (TU, MU).
Гіпотеза 3. Перший закон Госсена: гранична корисність кожної додаткової одиниці блага, при збільшенні його кількості, зменшується.
-
Правило максимізації корисності дає можливість вирішити задачу, яким чином споживачу розподілити свій бюджет при купівлі двох товарів за певними цінами, щоб отримати набір найбільшої корисності для нього.
Наприклад.
Кількість одиниць блага |
X1 – 1 грн. |
X2 – 2 грн. |
||||
TU |
MU |
MU/P |
TU |
MU |
MU/P |
|
1 |
10 |
10 |
10 |
24 |
24 |
12 |
2 |
18 |
8 |
8 |
44 |
20 |
10 |
3 |
25 |
7 |
7 |
62 |
18 |
9 |
4 |
31 |
6 |
6 |
78 |
16 |
8 |
5 |
36 |
5 |
5 |
90 |
12 |
6 |
6 |
40 |
4 |
4 |
96 |
6 |
3 |
7 |
43 |
3 |
3 |
100 |
4 |
2 |
Бюджет складає 10 грн.
Правило максимізації корисності: оптимальним вважається такий розподіл грошового доходу споживача, при якому остання грошова одиниця, витрачена на придбання кожного виду товару, приносила б однакову (додаткову) граничну корисність.
MUx1/Px1=MUx2/Px2
MUx1/MUx2=Px1/Px2
Відношення граничних корисностей останніх одиниць продукції, які купує споживач, дорівнює відношенню цін цих продуктів.
Оптимальні набори з прикладу:
1Х1 та 2Х2,
2Х1 та 4Х2,
4Х1 та 5Х2, ... Але якщо у споживача є певний бюджет, наприклад, 10 грн., то тоді обираємо набір 2Х1 та 4Х2 (2*1+4*2=10).
Якщо порушується рівність MUx1/Px1>MUx2/Px2, то щоб бути у стані рівноваги (купувати найбільшу корисність), споживачу слід придбати більшу кількість блага Х1, і меншу кількість блага Х2. У другому випадку навпаки.
3. Від ординалістської до кардиналістської концепції.