- •1.6.1. Логарифмічні характеристики (Bode Diagram).
- •2. Полюси (нулі) на початку координат (jω).
- •3. Полюси (нулі) на дійсної осі.
- •1.6.2. Діаграма Нікольса.
- •1.6.3. Властивості кореневого годографу.
- •1. Кореневий годограф є симетричним відносно дійсної осі.
- •4. Кореневий годограф включає всі точки на дійсної осі, що розташовані зліва від непарного числа дійсних особливостей (нулів і полюсів) передаточної функції.
- •5. Визначення точок відриву кореневого годографу.
Лекція 1.6.
Логарифмічні характеристики (BodeDiagram).
Діаграма Нікольса.
Властивості кореневого годографу.
1.6.1. Логарифмічні характеристики (Bode Diagram).
Головною перевагою логарифмічних характеристики є те, що множники (τs+1→ jωτ+1), які формують передаточну функцію САУ можна розрахувати як суму співмножників 20lg|jωτ+1|.
Якщо ми розглянемо загальну форму передаточної функції будь-якої САУ:
(1.6.1.1)
де:
ωnk – k-та частота власних коливань;
ζk – k-тий коефіцієнт демпфірування.
Ця передаточна функція має Q нулів, N полюсів на початку координат, M полюсів на дійсної осі і R пар комплексно-сполучених полюсів.
Це пов’язано з тим, що дуже важко побудувати частотну характеристику у полярних координатах для складної САУ.
(1.6.1.2)
Логарифмічні амплітудно-частотні характеристики можна достатньо легко побудувати за рахунок підсумовування (складання) відповідних характеристик співмножників, які відносяться до кожного окремого типу (ланки) у Рівн.(1.5.6.1).
Також можна отримати логарифмічні фазово-частотні характеристики:
(1.6.1.3)
Таким чином, будь-яка складна передаточна функція містить 4 типа перемінних співмножників:
Постійний коефіцієнт підсилення Kb;
Полюси (нулі) на початку координат (jω);
Полюси (нулі) на дійсної осі (jω+1);
Комплексно-сполучені полюси (нулі) [1+(2ζ/ωn)jω +(jω/ωn)2].
Кожний співмножник має власні амплітудно-частотні характеристики, таким чином можна їх підсумувати.
Ці характеристики є кривими, але можна спростити процедуру побудови за рахунок використання відповідних асимптотичних характеристик, а точні значення отримати у особливих випадках.
Постійний коефіцієнт підсилення Kb.
Логарифмічна амплітудно-частотна характеристика:
20lg Kb = const. (dB);
Логарифмічна фазово-частотна характеристика: ϕ(ω)=0;
Якщо Kb<0, тоді ЛАЧХ така ж сама: 20lg Kb = const., а ЛФЧХ враховує знак мінус: ϕ(ω)= -1800;
2. Полюси (нулі) на початку координат (jω).
2.1. ЛАЧХ:
пряма лінія з кутом нахилу-20dB/дек.;
ЛФЧХ: ϕ(ω)= -900;
2.2. Полюс кратностіNна початку координат:
ЛАЧХ:
пряма лінія з кутом нахилу-20N(dB/дек.);
ЛФЧХ: ϕ(ω)= -N 900;
2.3. Нуль на початку координат:
ЛАЧХ:
пряма лінія з кутом нахилу+20dB/дек;
ЛФЧХ: ϕ(ω)= +900;
3. Полюси (нулі) на дійсної осі.
3.1. Співмножник (1+jωτ)-1.
Характеристики полюсу на дійсної осі обумовлені співмножником (1+jωτ)-1.
ЛАЧХ:
Прямі асимптоти мають наступні вирази:
Якщо ω«1/τ → 20lg1=0 (dB) – це пряма лінія;
Якщо ω»1/τ -20lgωτ – це відноситься до прямої лінії з кутом нахилу -20dB/дек.
Ці 2 асимптоти перетинаються у точці згідно з наступним рівнянням:
20 lg1=0dB = -20 lgωτ; тобто при ω=1/τ (яка називається частотою злому).
Точне значення ЛАЧХ при ω=1/ τ дорівнює -3dB.
ЛФЧХ: ϕ(ω)= -arctgωτ.
Цей випадок відповідає аперіодичній ланці 1 порядку.
3.2. Для співмножника (1+jωτ) логарифмічні характеристики отримуються аналогічним шляхом:
- нахил асимптоти ЛАЧХ +20dB/дек.;
- ЛФЧХ: ϕ(ω)= +arctgωτ.
4. Комплексно-сполучені полюси (нулі)[1+(2ζ/ωn)jω+(jω/ωn)2].
Квадратний член, який відноситься до пари комплексно-сполучених полюсів можна представити у наступному вигляді:
[1+ j2ζu – u2]-1;
де u=ω/ωn.
Тоді ми отримуємо наступну ЛАЧХ для пари комплексно-сполучених полюсів:
20lg|W(jω)|= -10 lg[(1- u2)2+4ζ2u2]; (1.6.1.4)
ЛФЧХ: ϕ(ω)= -arctg;
Якщо ω«1, тоді:
ЛАЧХ:
20 lg|W(jω)|=-10 lg1=0 db;
ЛФЧХ – наближується до 00.
Якщо ω»1, тоді:
20 lg|W(jω)|≈ -10 lgu4= - 40 lgu; - це відповідає куту нахилу-40db/дек.
Якщо , тодіЛФЧХнаближується до-1800.
Асимптоти ЛАЧХ перетинаються при значенні 0 dB, якщо u= ω/ωn=1.
Але різниця між точним значенням ЛАЧХ і її приблизним значенням залежатиме від коефіцієнту демпфірування ζ (необхідно брати до уваги так звані „резонансні характеристики” для ланки 2-го порядку) і вносити необхідні корективи.
- резонансна частота;
- макс. значення амплітуди коливань на резонансній частоті.
Програма marginможе визначити значення запасів стійкості за модулем і фазою, а також частоти, при яких визначені ці запаси стійкості для САУ, яка аналізується:
hd = tf([…],[…])
margin(hd)
ЗСФ
Мал.1. Процедура визначення запасів стійкості за модулем і фазою.