Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
samost_2_sem.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
04.12.2018
Размер:
415.74 Кб
Скачать

Тема 46: міжнародні кредитні відносини

Міжнародні кредитні відносини формуються на основі вивозу капіталу у позичковій формі. Це короткотермінові або довго термінові кредити.

Для міжнародних фінансово – кредитних організацій основною формою вивезення капіталу є надання кредитів. Завдяки цьому створюється вагомий стимул для експорту недержавних форм капіталу, що свідчить про відсутність ризику для іноземних інвестицій.

Кредит - економічні відносини, які складаються в процесі надання грошей або товарів їх власником в борг на певний строк в умовах повернення, платності у вигляді певного відсотку. Існує дві форми кредиту: товарна і грошова.

Основні джерела кредиту:

  • Прибуток

  • ПДВ

  • Акцизи

  • Податки з населення

  • Надходження від державних займів, лотерей

  • Цінні папери

  • Надходження від зовнішньоекономічних операцій

Кредит буває:

  • Банківський - надається грошовим капіталом спеціалізованими кредитними установами, банками, у вигляді грошової позики

  • Комерційний - надається одним функціонуючим підприємцем іншому товарним капіталом, оформлюється векселем

  • Іпотечний - надається під заставу нерухомості

  • Міжнародний - функціонує в міжнародних фінансових відносинах

В більшості країн кредит розподіляють на короткостроковий (до 1 року), середньостроковий (1-3 роки), довгостроковий (більше 3 років).

Принципи кредиту: платність, строковість, своєчасність повернення та забезпеченість.

Функції кредиту: стимулююча, контролююча, регулююча.

Міжнародний рух капіталу має неоднозначні наслідки. Для країн, що вивозять капітал, позитивним є розширення ринків збуту, отримання прибутків від інвестицій, вигоди від поглиблення процесу МПП. Негативні наслідки – погіршення платіжного балансу до моменту повернення в країну прибутків, звуження ринків праці в національній економіці.

Позитивними наслідками міжнародного руху капіталу для країн - імпортерів є впровадження досконаліших техніки і технології, передових форм організації виробництва, зменшення безробіття, приплив іноземної валюти, прискорений розвиток існуючої економіки або її вдосконалення. Негативні наслідки – поступова втрата контролю за частиною підприємств , галузей, посилення іноземного впливу у політичній сфері.

Тема 47: основні форми конвертованості валют

Поняття валюти використовується в таких значеннях:

національна валюта — грошова одиниця певної країни (долар США, японська ієна, французький франк) або той чи інший її тип (золота, срібна, паперова, електронна);

іноземна валюта — грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні засоби, виражені в іноземних грошових одиницях, які використовуються в міжнародних розрахунках;

міжнародна (регіональна) грошова розрахункова одиниця, засіб платежу: СДР — спеціальні права запозичення (зресіаі йгашщ гщНіз), ЕКЮ (Еигореап сиггепсу ипії) (згодом — ЄВРО).

Конвертованість валюти — це можливість її обміну (конверсії) на валюти інших країн або на золото за офіційно встановленим паритетом (курсом).

Повністю оборотними, або вільноконвертованими (ВКВ) є валюти країн, де відмінено всілякі валютні обмеження як для резидентів (фізичних і юридичних осіб цієї країни), так і для нерезидентів (іноземних фізичних

Частково оборотні, або частково конвертовані (ЧКВ) — це валюти тих країн, які відмінили валютні обмеження не на всі валютні операції або тільки для нерезидентів. До них належать валюти більшості західноєвропейських країн.

Необоротними (замкнутими), або неконвертованими (НКВ) є валюти країн, які повністю зберегли валютні обмеження на всі валютні операції як для резидентів, так і нерезидентів. Це, як правило, валюти залежних і економічно слаборозвинених країн, які здебільшого прикріплені до валют колишніх метрополій.

У системі державного регулювання економічного життя виділяють сукупність заходів, які здійснюються країнами і їхніми центральними банками у сфері грошового обігу та валютних відносин з метою впливу на купівельну спроможність грошей, валютні курси та на економіку загалом. У цьому полягає сутність певної валютної політики. Ця політика здійснюється переважно у двох формах — обліковій (дисконтній) та девізній.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]