Тема 27: ринок і кругообіг ввп, ресурсів і доходів

У ринковій економіці все виробляється для продажу на ринку. У масштабі суспільства ринок складається з двох протилежних, але взаємопов'язаних між собою підсистем : сукупного попиту і сукупного пропонування

Сукупний попит — це реальний обсяг національного виробництва, який споживачі — домогосподарства, підприємства і держава, готові купити за будь-якого можливого рівня ціни. За інших рівних умов, чим нижчий рівень цін, тим більшу частину реального обсягу національного виробництва захочуть придбати внутрішні споживачі та зарубіжні покупці. І навпаки, чим вищий рівень цін, тим менший обсяг національного продукту вони побажають купити. Таким чином, і на рівні суспільного ринку існує зворотна залежність між рівнем цін і реальним обсягом національного виробництва, на який пред'являється попит.

спадаюча крива сукупного попиту показує: чим нижчий рівень цін, тим більший обсяг реального національного виробництва буде куплений. Безумовно, за даних умов, як і на індивідуальний попит, діють і нецінові фактори сукупного попиту: зміни в споживчих смаках; зміни в інвестиційних витратах; зміни в державних видатках тощо.

Сукупне пропонування характеризує рівень реального обсягу національного виробництва за кожного можливого рівня ціни. Більш високі рівні цін створюють стимули для виробництва додаткової кількості товарів і пропонування для їх продажу. Більш низькі ціни змушують скорочувати виробництво товарів. Тому залежність між рівнем цін і обсягом національного виробництва є прямою, або позитивною.

Сучасна західна економічна наука розглядає безперервність виробництва в масштабах суспільства через модель економічного обороту продуктів і доходів.

У ринковій економії всі блага, що здійснюють економічний оборот, мають двояку форму: натурально – речову та грошову. Ці форми співіснують і мають різну спрямованість.

Вихідним пунктом в економічному обороті благ є домогосподарства, які для того, щоб мати споживчі блага, пропонують на ринку ресурсів землю, працю, капітал, підприємницькі здібності. Вони ж сплачують державі податки, а від неї отримують заробітну плату, трансфертні платежі.

Підприємства сплачують державі податки, а отримують від неї дотації, субвенції, якщо підпадають під систему пільг. Між підприємствами і домогосподарствами можуть існувати безліч посередників. Це модель економічного обороту закритої національної економіки. На практиці вона ускладнюється взаєминами з іншими країнами, які впливають на функціонування різних економічних суб’єктів.

Тема 28: умови реалізації продукції при простому і розширеному відтворенні

Суспільне відтворення - це процес виробництва , що постійно повторюється. При цьому відтворюються всі фактори виробництва – засоби виробництва, робоча сила, природні ресурси (частково).

Існує такі види відтворення:

1. Просте – за нього виробництво повторюється в незмінних масштабах, а нагромадження відсутнє.

Пропорції, яких необхідно дотримуватись для здійснення простого відтворення ССП:

1. Перший підрозділ повинен виробити обсяг засобів виробництва, необхідний для відшкодування матеріальних затрат у І та II підрозділах суспільного виробництва, тобто: І (с + v + т) — = ІС + ІІС.

2. Другий підрозділ повинен виробити такий обсяг предметів і споживання, який би задовольнив попит найманих працівників [І і II підрозділів. Вартість вироблених II підрозділом предметів І споживання має дорівнювати чистому суспільному продукту (національному доходу), тобто: II (с + v + т) = І (у + т) + II (v + пі).

З. Якщо з першої умови вилучити попит, який задовольняється в межах цього підрозділу, а з другої умови вилучити внутрішній попит на предмети споживання, то отримаємо третю умову: І (v +т) = Пс.

2. Розширене – виробництво повторюється в усе зростаючих масштабах.

Пост.кап+змін.кап.+додаткова вартість/2

1част.на відтворення виробн.2-особисті потреби.

Фондзаміщ+фонд нагромадження+фонд споживання

Умови розширеного відтворення ССП у теорії К. Маркса: 1)І(с + и + т)>Іс + Пс;

2. II (с + v + т) < І (и + т) + II (у + т);

3. І (v + т) > Пс.

Перша умова означає, що ССП, вироблений І підрозділом, має перевищувати обсяг спожитого капіталу обох підрозділів. Це забезпечує умови для розширення виробництва в обох підрозділах.

Друга умова означає, що ССП, вироблений II підрозділом, повинен бути меншим за суму чистого продукту (національного доходу), створеного в обох підрозділах. Надлишок національного доходу буде використаний на придбання додаткових засобів виробництва обома підрозділами та на придбання додаткових засобів існування.

Третя умова означає: для того, щоб II підрозділ міг розширити виробництво, І підрозділ повинен йому запропонувати більше засобів виробництва, ніж було спожито в попередньому періоді.

Схеми суспільного відтворення Карла Маркса — наступна спроба математично відобразити процес відтворення. Ці схеми описують процеси простого та розширеного відтворення ССП.

Припущення марксистської моделі суспільного відтворення:

• вся економіка представлена двома підрозділами: І — виробництво засобів виробництва (ЗВ); II — виробництво предметів споживання (ПС);

вартість ССП розпадається на дві частини: вартість спожитого постійного капіталу (с) та новостворену (додану) вартість (v + т), яка у свою чергу, розпадається на заміщення авансового змінного капіталу (і>) та додаткову вартість (т), яка власнику капіталу нічого не коштує, а власнику робочої сили коштує неоплаченої праці;

— тотожність ринкових цін та вартостей;

— незмінна органічна будова капіталу, тобто — = const;

• незмінна норма прибутку, тобто Р' = const;

• абстрагування від впливу НТП, кон'юнктурних коливань, зовнішньої торгівлі, системи оподаткування та кредитування;

• структура суспільства представлена двома класами: капіталістів, метою яких є привласнення додаткової вартості, та найманих робітників, які витрачають свої доходи виключно на споживання.

Проста модель кругових потоків у закритій приватній економіці:

1. Пропозиція ресурсів домогосподарствами.

2. Купівля підприємницьким сектором ресурсів, запропонованих домогосподарствами.

3. Пропозиція підприємницьким сектором вироблених ними речових товарів і послуг домогосподарствам.

4. Купівля домогосподарствами вироблених і запропонованих підприємницьким сектором економічних благ.

5. Витрати підприємницького сектору на придбання ресурсів.

6. Доходи домогосподарств у формах заробітної плати, ренти,відсотка, прибутку, які для сектору домогосподарств в цілому на Перетворення доходів сектору домогосподарств у витрати на придбання економічних благ, вироблених і запропонованих підприємницьким сектором, котрі набирають форму витрат на чистий національний продукт.

7. Перетворення витрат домогосподарств на придбання благ на доходи підприємницького сектору, з яких підприємці знову купують ресурси, і кругообіг продовжується.