![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Лабораторна робота №1 умови, необхідні для проведення аналізу розчинів
- •Контрольні запитання і завдання
- •Виконання роботи
- •Лабораторна робота №2 визначення йонів лужних та лужноземельних металів „сухим” методом
- •Контрольні запитання і завдання
- •Виконання роботи
- •Лабораторна робота №3 вивчення властивостей алюмінію. Вивчення амфотерності сполук алюмінію.
- •1. Будова атома Алюмінію
- •2. Фізичні властивості простої речовини
- •3. Хімічні властивості
- •4. Амфотерність сполук алюмінію
- •Контрольні запитання і завдання
- •Виконання роботи
- •Лабораторна робота №4 вивчення окисно-відновних реакцій карбону. Виявлення карбонат-аніонів у розчині
- •1. Будова атома Карбону і фізичні властивості простої речовини
- •2. Хімічні властивості вуглецю (на прикладі графіту)
- •3. Сполуки Карбону
- •4. Якісна реакція на карбонат-аніон
- •Контрольні запитання і завдання
- •Виконання роботи
- •Лабораторна робота №5 виявлення йонів свинцю в розчині
- •Контрольні запитання і завдання
- •Виконання роботи
- •Лабораторна робота №6
- •Контрольні запитання і завдання
- •Виконання роботи
- •Лабораторна робота №7
- •Кольоровий характер сполук мангану
- •Контрольні запитання і завдання
- •Виконання роботи
- •Лабораторна робота №8
- •Контрольні запитання і завдання
- •Виконання роботи
- •Умови, необхідні для проведення аналізу розчинів.................2
- •2. Лабораторна робота №2. Визначення йонів лужних та лужноземельних металів „сухим” методом ..........................................................................................5
Виконання роботи
ДОСЛІД 1. ВИВЧЕННЯ
ФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СВИНЦЮ
Розгляньте виданий вам зразок свинцю. Опишіть його фізичні властивості.
ДОСЛІД 2.ВИВЧЕННЯ
ХІМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СВИНЦЮ
Взаємодія свинцю з нітратною кислотою.
В дві пробірки помістіть по кілька шматочків свинцю. В першу пробірку долийте 1 мл концентрованого, а в другу – розведеного розчину нітратної кислоти і нагрійте в полум’ї спиртівки. Спостерігайте появу у пробірках газів. Що це за гази? Напишіть рівняння реакцій в молекулярній, йонно-молекулярній та йонній формі.
ВИСНОВОК: У висновку зазначте, як реагує свинець з концентрованою та розведеною нітратною кислотою і поясніть різницю.
ДОСЛІД 3. ДОБУВАННЯ ПЛЮМБУМ (ІІ) ГІДРОКСИДУ І ВИВЧЕННЯ ЙОГО ВЛАСТИВОСТЕЙ
а) Добування плюмбум (ІІ) гідроксиду.
Налийте в пробірку 1 мл розчину плюмбум (ІІ) нітрату і додайте до нього краплинами розчин лугу до утворення осаду. Напишіть рівняння реакцій в молекулярній, йонно-молекулярній та йонній формі.
б) Вивчення властивостей плюмбум (ІІ) гідроксиду.
Добутий осад розділіть на дві пробірки. До однієї долийте розчин нітратної кислоти, а до другої – надлишок лугу. Опишіть спостереження. Поясніть і доведіть свою думку рівняннями реакцій в молекулярному, йоннно-молекулярному та йонному вигляді.
ВИСНОВОК: У висновку зазначте спосіб добування та амфотерні властивості плюмбум (ІІ) гідроксиду.
ДОСЛІД 4. ЯКІСНІ РЕАКЦІЇ НА ЙОН СВИНЦЮ Pb2+
а) Взаємодія з калій йодидом.
До 2-3 крапель розчину плюмбум (ІІ) нітрату (або плюмбум (ІІ) ацетату) додайте 1-2 краплі розчину калій йодиду. Спостерігайте появу осаду жовтого кольору. Напишіть рівняння в молекулярній, йонно-молекулярній та йонній формі.
Одержану суміш нагрійте до кипіння, а потім повільно охолодіть. Спостерігайте появу „золотого дощу” _ золотисто-жовтих кристалів плюмбум (ІІ) йодиду.
б) Взаємодія з калій хроматом.
В пробірку налийте 1 мл розчину плюмбум (ІІ) нітрату і долийте 1 мл розчину калій хромату. Спостерігайте утворення жовтого осаду плюмбум (ІІ) хромату. Напишіть рівняння в молекулярній, йонно-молекулярній та йонній формі.
Добутий осад розділіть на дві пробірки, до першої додайте розчину хлоридної кислоти, до другої – розчину нітратної кислоти. Спостерігайте розчинення осаду в другій пробірці.
ВИСНОВОК: У висновку зазначте, які якісні реакції на йон Pb2+ вам відомі.
Лабораторна робота №6
ВИЗНАЧЕННЯ
ЙОНІВ Cr3+
ТА
CrO
У РОЗЧИНІ
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Хром – твердий блискучий метал, плавиться за температури 1890°С, з густиною 7,19 г/см3. За кімнатної температури хром стійкий до дії води та повітря. Розведені сульфатна і хлоридна кислоти розчиняють хром з виділенням водню. В холодній концентрованій нітратній кислоті хром не розчиняється і після обробки нею пасивується.
В сполуках
Хром проявляє різну валентність. Відомі
катіони двовалентного Хрому Cr2+,
катіони тривалентного Хрому Cr3+,
аніони хромат CrO
та
дихромат CrO
шестивалентного
Хрому.
Солі двовалентного Хрому – блакитного або червоного кольору. На повітрі вони легко окиснюються киснем до солей тривалентного Хрому, що мають зелений або фіолетовий колір. Хром (ІІІ) гідроксид сіро-зеленого кольору, має амфотерні властивості. Хром (VI) оксид або хромовий ангідрид CrO3 – кристали темно-червоного кольору, добре розчинні у воді, при чому утворюється хроматна чи дихроматна кислоти.
Солі хроматної та дихроматної кислот у водному розчині гідролізують. Розчини хроматів мають лужну реакцію, дихроматів – кислу. Гідроліз відбувається за рівняннями:
CrO+
H2O
= НCrO
+ OH-,
Cr2O+
H2O
= 2CrO
+ 2H+.
Солі тривалентного Хрому можна окиснити до дихроматів в кислому середовищі сильними окисниками типу персульфат-йона чи перманганат-йона. В лужному середовищі для окиснення сполук Хрому (ІІІ) до хроматів достатньо менш сильних окисників, наприклад, хлор, бром, пероксид водню цілком влаштують.
Окиснення
тривалентного до шестивалентного Хрому
супроводжується зміною забарвлення
розчину: зелені або фіолетові розчини
тривалентного Хрому набувають жовтого
(колір CrO)
або оранжевого (колір Cr2O
)
забарвлення. Тому реакцією окиснення
Хрому (ІІІ) до Хрому (VI)
можна відкрити тривалентний хром.