Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lab_rob.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
04.12.2018
Размер:
207.87 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

БЕРДИЧІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ ПРОМИСЛОВОСТІ, ЕКОНОМІКИ І ПРАВА”

ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ

З КУРСУ

ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ХІМІЇ

для студентів ІІ курсу

спеціальності 5.05050311 Хімічне і нафтохімічне машинобудування

розроблені викладачем хімії

ЗІЛІНСЬКОЮ Т. Л.

Бердичів 2007

Лабораторна робота №1 умови, необхідні для проведення аналізу розчинів

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Хімічний аналіз речовини проводять в основному двома способами: „сухим шляхом” – аналізують речовину, не розчиняючи її, і „мокрим шляхом” – спочатку аналізовану речовину розчиняють, а потім визначають її склад.

Аналізуючи речовину „мокрим” методом, її попередньо розчиняють у воді, кислоті чи розчині лугу. Якщо ж речовина нерозчинна, її слід сплавити з твердим лугом чи з сумішшю натрій та калій карбонатів, а одержану сполуку розчинити у воді чи кислоті (залежно від природи речовини).

Аналітичні реакції проводять, вводячи в досліджуваний розчин певні реактиви (реагенти), які дають з визначуваним йоном характерний продукт взаємодії. Такі реакції називають характерними реакціями даного йона або реакціями відкриття. В якісному аналізі проводять характерні реакції, що супроводжуються певним аналітичним ефектом: утворенням осадів певного кольору, форми та властивостей, утворенням забарвлених розчинних речовин (зміна забарвлення розчину) або утворенням газоподібних речовин (виділення газу).

Характерні реакції можна проводити пробірочним, крапельним та мікрокристалічним методом.

В залежності від кількості речовин, взятих для аналізу, розрізняють макроаналіз, коли використовують близько 500 мг досліджуваної речовини і від 20 до 100 мл розчину, напівмікроаналіз (відповідно 10 -100 мг речовини, близько 0,5 – 0,8 мл розчину), мікроаналіз (відповідно 1 мг досліджуваної речовини) та ультра мікроаналіз (10-3 - 10-2 мг речовини, 10-3 - 10-6 мл розчину).

Кожна аналітична реакція має виконуватися в строго визначених умовах, які залежать від властивостей утворюваної при реакції сполуки. Якщо ця умова не виконується, результати можуть бути піддані сумніву.

Так, розчинні в кислотах осади маємо добувати в лужному середовищі, розчинні в лугах – в кислому, розчинні і в кислотах, і в лугах – в нейтральному.

Умови, необхідні для проведення аналізу розчинів:

1. Відповідне середовище досліджуваного розчину – кисле, лужне або нейтральне, що досягається додаванням кислоти, лугу, буферної суміші.

2. Відповідна температура розчину. Осади, розчинність яких зростає з підвищенням температури, добувають „на холоду” – за кімнатної температури чи навіть при додатковому охолодженні.

3. Достатня концентрація досліджуваного йона і реактиву в розчині, оскільки осад утвориться при концентрації утвореної речовини більшій, ніж потрібна для насичення розчину.

4. Чутливість реакції теж має бути врахована. Малорозчинні речовини випадають в осад при незначній концентрації, тоді як добре розчинні – лише при значній концентрації.

5. Специфічність реакції – визначуваний йон може бути відкритим навіть в присутності інших йонів. Реакції, які дають схожий ефект з кількома йонами, називають селективними. При чому чим менша кількість таких йонів припадає на одну реакцію, тим вищий ступінь селективності.

Контрольні запитання і завдання

1. Що є метою якісного аналізу? Що таке аналітичний ефект?

2. Що необхідно виконати попередньо для виконання аналізу „мокрим методом”? Що при цьому потрібно враховувати?

3. Чому дисоціація електролітів на йони має значення в якісному аналізі?

4. Що таке водневий показник? Яке середовище називають нейтральним? ...лужним? ...кислим?

5. Які реакції називають чутливими? Від чого залежить чутливість реакцій, пов’язаних з утворенням осаду? ...зі зміною забарвлення розчину?

6. Які реакції називають специфічним? ...селективними?

7. Які умови мають виконуватися для аналізу розчину електролітів?

8. Запишіть рівняння реакцій в йонно-молекулярній та йонній формі:

K2CrO4 + 2AgNO3 = Ag2CrO4↓+ 2KNO3 ,

Fe2(SO4)3 + 3CaCl2 = 3CaSO4↓+ 2FeCl3 ,

FeSO4 + 2NaOH = Fe(OH)2↓+ Na2SO4 ,

2AlCl3 + 3H2SO4 = Al2(SO4)3 + 6HCl↑.

9. За наданими йонними рівняннями складіть молекулярні і доведіть правильність свого варіанту, розписавши їх в йонно-молекулярному вигляді:

Pb2+ + 2Cl- = PbCl2↓,

Ag+ + Br- = AgBr↓,

Cu2+ + 2OH- = Cu(OH)2 ↓.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алексеев В.Н. Качественный анализ. Госхимиздат, 1958 г. §3 – 6.

2. Глинка Н.Л. Общая химия. Ленинград: Химия, 1984 г. - §81 – 83, 87 – 88, 90 – 91.

3. Сухан В.В., Табенська Т.В. та ін. Хімія: Посібник для вступників до вузів. Київ: Либідь, 1996 р. - 9.3 – 9.6, 9.8.

4. Шапиро С.А., Шапиро М.А. Аналитическая химия. м.: Высшая школа, 1971 г. - §8 – 9, 15 – 19.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]