- •Лабораторна робота №1 умови, необхідні для проведення аналізу розчинів
- •Контрольні запитання і завдання
- •Виконання роботи
- •Лабораторна робота №2 визначення йонів лужних та лужноземельних металів „сухим” методом
- •Контрольні запитання і завдання
- •Виконання роботи
- •Лабораторна робота №3 вивчення властивостей алюмінію. Вивчення амфотерності сполук алюмінію.
- •1. Будова атома Алюмінію
- •2. Фізичні властивості простої речовини
- •3. Хімічні властивості
- •4. Амфотерність сполук алюмінію
- •Контрольні запитання і завдання
- •Виконання роботи
- •Лабораторна робота №4 вивчення окисно-відновних реакцій карбону. Виявлення карбонат-аніонів у розчині
- •1. Будова атома Карбону і фізичні властивості простої речовини
- •2. Хімічні властивості вуглецю (на прикладі графіту)
- •3. Сполуки Карбону
- •4. Якісна реакція на карбонат-аніон
- •Контрольні запитання і завдання
- •Виконання роботи
- •Лабораторна робота №5 виявлення йонів свинцю в розчині
- •Контрольні запитання і завдання
- •Виконання роботи
- •Лабораторна робота №6
- •Контрольні запитання і завдання
- •Виконання роботи
- •Лабораторна робота №7
- •Кольоровий характер сполук мангану
- •Контрольні запитання і завдання
- •Виконання роботи
- •Лабораторна робота №8
- •Контрольні запитання і завдання
- •Виконання роботи
- •Умови, необхідні для проведення аналізу розчинів.................2
- •2. Лабораторна робота №2. Визначення йонів лужних та лужноземельних металів „сухим” методом ..........................................................................................5
Лабораторна робота №3 вивчення властивостей алюмінію. Вивчення амфотерності сполук алюмінію.
ВИЗНАЧЕННЯ ЙОНА Al3+ В РОЗЧИНІ
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1. Будова атома Алюмінію
Електронна конфігурація атома Алюмінію:
1s2 2s2 2p6 3s2 3p1,
тобто він є р-елементом. На зовнішньому енергетичному рівні він має три електрони, які досить легко відриваються, і тоді атом Алюмінію перетворюється в тризарядний катіон Al3+, що має електронну конфігурацію попереднього інертного елемента неону Ne. У складних сполуках алюміній виявляє ступінь окиснення +3.
2. Фізичні властивості простої речовини
Алюміній – сріблясто-білий метал, досить твердий. Густина 2700 кг/м3, температура плавлення 660,1°С. Він добре кується та витягується у дріт, добре проводить теплоту та електричний струм.
3. Хімічні властивості
У вільному стані алюміній – це типовий, досить активний метал, однак менш активний, ніж лужні та лужноземельні метали. Проте у його сполуках важко розмежувати йонний та ковалентний полярний тип зв'язку, тому його сполуки, як, власне, і сам алюміній у вільному стані, проявляють амфотерні властивості.
Реагує з киснем за звичайної температури. Алюмінієвий виріб на повітрі швидко вкривається тонким шаром алюміній оксиду, що відрізняється надзвичайною механічною міцністю, а порошок алюмінію згоряє з утворенням оксиду:
4Al + 3O2 = 2Al2O3.
Реагує з водою, якщо видалити оксидну плівку з поверхні металу, навіть за звичайних умов:
2Al + 6Н2О= 2Al(OН)3 + 3Н2.
Реагує з розчинами кислот з витісненням водню:
2Al + 3Н2SO4 = Al2 (SO4 )3 + 3Н2.
Не розчиняється в ортофосфатній кислоті, оскільки алюміній ортофосфат – сполука нерозчинна.
Реагує з розчинами лугів у залежності від молярного співвідношення вихідних речовин з утворенням тетрагідроксоалюмінату:
2Al + 2NaOH + 6Н2О = 2NaAl(OН)4 + 3Н2.
або гексагідроксоалюмінату:
2Al + 6NaOH + 6Н2О = 2Na3[Al(OН)6]+ 3Н2.
Реагує з неметалами (галогенами, сіркою, азотом, вуглецем), але не сполучається безпосередньо з воднем:
2Al + N2 = 2AlN,
4Al + 3C = Al4C3.
Реагує з оксидами більшості металів. Наприклад, суміш порошку алюмінію з оксидами заліза називається термітом, а спосіб відновлення металі з їх оксидів за допомогою алюмінію називають алюмотермією.
8Al + 3Fe3O4 = 4Al2O3 + 9Fe + 3300 кДж.
4. Амфотерність сполук алюмінію
Алюміній оксид (глинозем) Al2O3 – біла тугоплавка (t°пл. = 2000°С), нерозчинна у воді речовина. Алюміній гідроксид – Al(OН)3 – біла, тверда, нерозчинна у воді речовина. Хімічний зв’язок між атомами Алюмінію та Оксигену в цих сполуках ковалентний полярний, близький за полярністю до зв'язку між атомами Оксигену та Гідрогену. Тому ці сполуки можуть проявляти амфотерні властивості – в залежності від кислотно-основних властивостей речовин, що вступають в реакцію з ними.
Свіжодобуті оксид та гідроксид алюмінію розчиняються в кислотах і лугах з утворенням солей (сухі не розчиняються ні в кислотах, ні в лугах):
Al2O3 + 6HCl = 2AlCl3 + 3Н2,
Al2O3 + 2NaOH + 3Н2О = 2NaAl(OH)4,
Al(OН)3 + 3HCl = AlCl3 + 3Н2O,
Al(OН)3 + 3NaOH = Na3Al(OH)6.
При сплавлянні з лугами теж утворюються алюмінати:
Al2O3 + 2NaOH = 2NaAlO2 + Н2O,
Al2O3 + 6NaOH + 3Н2О = 2Na3AlO3 + Н2O.
5. Якісні реакції на йон алюмінію Al3+
а) Луги осаджують йон алюмінію у вигляді білого аморфного гідроксиду, розчинного у надлишку лугу:
Al3+ + 3ОН- = Al(OН)3,
AlO + 2 Н2O = Al(OН)3 + OH-.
Al3+ + 4ОН- = [Al(OН)4]-.
Алюмінати, як солі слабких кислот, гідролізуються:
AlO + 2 Н2O = Al(OН)3 + OH-.
Щоб змістити рівновагу вправо, необхідно в розчині знизити концентрацію йонів гідроксилу. Цього можна досягти введенням в розчин сухої солі амонію чи її концентрованого розчину.
б) Алізарин червоний з йонами алюмінію утворює сіль червоного кольору, нерозчинну в оцтовій кислоті