Виконання роботи

ДОСЛІД 1. ДОСЛІДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДІЇ ЙОНІВ ПРИ УТВОРЕННІ ОСАДУ

В дві пробірки налийте по 1 мл розчинів солей барію: в першу – барій хлориду, в другу – барій нітрату. До першої пробірки долийте 0,5 мл розчину натрій сульфату, до другої – 0,5 мл розчину сульфатної кислоти. Що спостерігаєте? Напишіть рівняння відповідних реакцій в молекулярній, йонно-молекулярній та йонній формі.

ВИСНОВОК: У висновку відобразіть незалежність взаємодії йонів від того, в якій сполуці вони були до розчинення.

ДОСЛІД 2. ВПЛИВ СЕРЕДОВИЩА НА ПРОТІКАННЯ РЕАКЦІЙ З УТВОРЕННЯМ ОСАДУ

а) Специфічність реакції.

В одну пробірку налийте 2 – 3 краплі розчину ферум (ІІІ) сульфату, в другу помістіть 2 – 3 краплі розчину ферум (ІІ) сульфату, що був приготований кілька днів тому, а в третю – 2 – 3 краплі свіжоприготованого розчину ферум (ІІ) сульфату. До кожної пробірки додайте 1 – 2 краплі 2н. розчину хлоридної кислоти і 3 – 4 краплі амоній роданіду (NH₄CNS) або калій роданіду (KCNS). Спостерігайте появу криваво-червоного забарвлення в двох пробірках. Напишіть рівняння реакції в молекулярній, йонно-молекулярній та йонній формі.

ВИСНОВОК: У висновку відобразіть специфічність реакції (вона проходить навіть у присутності йонів Fe²⁺).

б) Вплив середовища на розчинність осаду.

В пробірку налийте 1 мл розчину купрум (ІІ) хлориду і додайте 0,5 мл розчину натрій гідроксиду. Спостерігайте появу осаду блакитного кольору. напишіть рівняння реакції в молекулярній, йонно-молекулярній та йонній формі.

Добутий осад розділіть на 2 частини. До першої пробірки додайте надлишок лугу, до другої – розчин сульфатної кислоти. Спостерігайте розчинення осаду в другій пробірці. Спостереження поясніть рівнянням реакції в молекулярній, йонно-молекулярній та йонній формі.

ВИСНОВОК: У висновку відобразіть вплив середовища на розчинність осаду.

в) Вплив температури на розчинність осаду.

В дві пробірки налийте по 1 мл розчинів солей: в першу – калій хлориду, в другу – амоній хлориду. До кожної пробірки додайте по 1 мл свіжоприготовленого розчину натрій кобалитінітриту Na₃[Co(NO₂)₆]. Спостерігайте появу кристалічного осаду жовтого кольору Напишіть рівняння відповідних реакцій в молекулярній, йонно-молекулярній та йонній формі.

Пробірки з осадами злегка нагрійте в полум’ї спиртівки. Що спостерігаєте?

ВИСНОВОК: У висновку відобразіть вплив температури на розчинність осадів.

Лабораторна робота №2 визначення йонів лужних та лужноземельних металів „сухим” методом

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Хімічний аналіз речовини проводять в основному двома способами: „сухим шляхом” – аналізують речовину, не розчиняючи її, і „мокрим шляхом” – спочатку аналізовану речовину розчиняють, а потім визначають її склад.

Для аналізу сухим шляхом користуються наступними методами:

- Випробують зразок на забарвлення полум’я, оскільки деякі елементи, що утворюють леткі сполуки, забарвлюють полум’я в характерний лише для них колір, наприклад, барій – в жовто-зелений, натрій – в жовтий, калій – у фіолетовий, стронцій – у червоний тощо. При цьому солі вносять у несвітне полум’я газового чи спиртового пальника на платиновій чи ніхромовій дротяній петлі, попередньо промитій в концентрованому розчині кислоти і прожареній.

- Одержують забарвлені скельця – перли – користуючись тим, що при сплавлянні незначної кількості аналізованої речовини з бурою чи амоній ортофосфатом утворюються скло видні кульки певного кольору. Наприклад, солі кобальту дають сині перли, солі хрому – зелені тощо.

- Розжарюють аналізовану речовину на вугіллі паяльною трубкою, внаслідок чого утворюються забарвлені нальоти. Наприклад, свинець дає жовтий наліт, миш’як – білий тощо.

Всі вище наведені методи аналізу „сухим шляхом” можна назвати пірохімічними. Є також відносно новий (запропонований у 1898 р. Ф.М.Флавицьким) метод розтирання. Він полягає у тому, що досліджувану суху речовину розтирають з тими чи іншими реактивами. При цьому методі використовуються реакції, що супроводжуються зміною забарвлення як аналітичним ефектом, тобто утворенням забарвлених сполук визначуваних елементів. Перевагою даного методу є те, що реакції можна виконувати з дуже незначними кількостями речовин. Тому метод розтирання можна розглядати як один з мікрометодів якісного аналізу.

Реакції „сухим шляхом” при аналізі мають допоміжне значення і використовуються зазвичай у попередніх дослідженнях або в польових умовах (наприклад, геологами).