2. Зобов’язання зі створення загрози життю, здоров’ю і майну фізичної особи або майну юридичної особи.

Відповідно до ст. 1163 ЦК України фізична особа, життю, здоров’ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює. Висунення такої вимоги може відбуватися як в судовому так і позасудовому порядку. Вина відповідача не презюмується. Обов’язок доказування можливості заподіяння такої шкоди покладається на відповідача. Зацікавлена особа має право вимагати:

- вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози;

- відшкодування завданої шкоди;

- заборони діяльності, що створює загрозу.

Суб’єктами даного зобов’язання можуть бути фізичні та юридичні особи.

Підставою виникнення зобов’язання є факт створення загрози цивільним правам та інтересам інших осіб.

Змістом зобов’язань є право зацікавленої особи вимагати усунення загрози від того, хто її створює .

Шкода, яка заподіяна фізичної особі, її майну або майну юридичної особи, відшкодовується відповідно до глави 82 ЦК України. Для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, повинні бути 4 умови: наявність шкоди, протиправна діяльність чи бездіяльність особи, причинний зв'язок між протиправною дією чи бездіяльність і шкодою, вина особи.

Загроза має бути наявною і реальною настільки, щоб створити загрозу заподіяння шкоди боржнику.

Наслідки не усунення загрози:

Зацікавлена особа має право вимагати:

• вжити невідкладних заходів щодо усунення загрози;

• відшкодування завданої шкоди;

• заборони діяльності, яка створює загрозу.

Контрольні запитання:

1. Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу .

2. Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу.

3. Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.

4. Рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.

5. Зобов’язання зі створення загрози життю, здоров’ю і майну фізичної особи або майну юридичної особи.

Рекомендована література :

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №40-44

2. Я. Шевченко. Цивільне право України: Особлива частина. Академічний курс. Підручник. - Київ: Видавничий дім., 2003.

3. Є.О Харитонов. Цивільне право України. Підручник. / Харитонов Є.О. О.І. Харитонов О.І., Старцев О.В. – Київ: видавництво Істина, 2009.

Л Е К Ц І Я № 21

Тема. Зобов’язання з відшкодування шкоди.

План:

1. Поняття зобов’язань з відшкодування шкоди, їх ознаки та підстави виникнення.

2. Відмінність позадоговірної відповідальності від договірної.

3. Система зобов’язань з відшкодування шкоди.

1.Поняття зобов’язань з відшкодування шкоди, їх ознаки та підстави виникнення.

Зобов’язання з відшкодування шкоди ( деліктні зобов’язання) – це такі зобов’язання, в яких потерпіла сторона (кредитор) має право вимагати від боржника ( заподіювача шкоди) повного відшкодування протиправно – заподіяної шкоди шляхом надання відповідного майна в натурі або відшкодування збитків.

Основна функція таких зобов’язань – компенсаційно – відновлювальна, яка забезпечує особі, яка зазнала шкоди, відновлення її майнових і особистих немайнових прав і благ. Предметом зобов’язання є дії боржника, спрямовані на забезпечення найбільш повного відновлення майнових та особистих немайнових благ кредитора, яким заподіяно шкоду. Учасниками зобов’язання можуть бути фізичні та юридичні особи, держава, територіальні громада. Суб’єктом відповідальності – особа, яка заподіяла шкоду ( громадянин, юридична особа).

Ознаки деліктної відповідальності:

1) їх дія розповсюджується як на майнові так і на особисті немайнові правовідносини, хоча відшкодування шкоди завжди має майновий характер;

2) вони виникають внаслідок порушення абсолютних прав як майнових (права власності) так і особистих немайнових ( життя, здоров’я тощо);

3) такі зобов’язання мають позадоговірний характер, вони виникають на підставі закону;

4) незалежно від особи - заподіювача шкоди або потерпілого, а також від змісту шкоди завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. В деяких випадках розмір шкоди може бути збільшений ( ст.1208 ЦК).

Підставами деліктної відповідальності є:

1) наявність шкоди (розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому). Визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для поновлення пошкодженої речі ( ст. 1192 ЦК). Шкода відшкодовується у повному обсязі, включаючи і неодержані доходи, з урахування індексу інфляції ( повідомлення в Урядовому кур’єрі);

2) протиправність, яка може виражатися в протиправних діях або протиправної бездіяльності. Заподіяння шкоди правомірними діями за загальним правилом не спричиняє відповідальності. Однак законом передбачені випадки відшкодування шкоди і в разі заподіяння шкоди правомірними діями ( наприклад, рятівниками, при здійсненні права на самозахист, в стані необхідної оборони , крайньої необхідності тощо) ;

3) причинний зв’язок між протиправною поведінкою заподіювала шкоди і шкодою. Для встановлення існування причинного зв’язку слід доказати, що:

а) протиправна поведінка передувала настанню шкідливих наслідків;

б) шкідливі наслідки є результатом протиправної поведінки;

4) вина, форма вини заподіювача шкоди при розгляді спорів значення не має, винятки із цього можуть випливати лише із закону ( наприклад, відшкодування шкоди завданої органами державної влади , органом влади АР Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами при здійсненні ними своїх повноважень). Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого розмір відшкодування зменшується.