- •Методичні вказівки , щодо виконання індивідуального плану роботи студента з вивчення навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •Мета курсу:
- •Завдання навчальної дисципліни “бжд”:
- •На протязі семестру кожний студент обов’язково:
- •Організація самостійної роботи при вивченні дисципліни «безпека життєдіяльності»
- •Методичні пояснення студентам для виконання індивідуального домашнього завдання
- •Оцінка радіаційної обстановки основні поняття й визначення
- •Одиниці вимірювання радіоактивного забруднення
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на рно за щільністю забруднення радіонуклідами
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при ядерних вибухах
- •Оцінка радіаційної обстановки що склалася після аварії на аес з викиданням в середовище радіоактивних речовин
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження
- •Визначення можливих доз опромінення під час долання зон радіаційного забруднення
- •Визначення допустимого часу знаходження в зонах зараження за даною дозою опромінення
- •Визначення допустимого часу початку долання зон радіоактивного забруднення (початок виходу із зони) при заданій дозі опромінення.
- •Визначення необхідної кількості змін для виконання робіт_у зонах радіоактивного забруднення
- •Визначення можлнвих втрат під_час дій на радіоактивно забрудненій місцевості
Методичні пояснення студентам для виконання індивідуального домашнього завдання
Індивідуальне домашнє завдання виконується персонально кожним студентом за варіантом номер якого співпадає з порядковим номером у списку в журналі (форма№1).
Індивідуальне завдання слід виконувати на стандартних аркушах паперу формату А-4 за зразком наведеним в даних методичних вказівках. Завдання оформляється чорнилом чорного або фіолетового кольору, або друкується на принтері чи ксероксі чорним кольором.
З метою перевірки правильності роботи з таблицями цивільної оборони , всі дані які беруться з табличок слід затіняти в табличках жовтим або іншим кольором так , щоб зафарбований текс читався.
З метою уникнення накопичення похибки в розрахунках , всі розрахунки виконувати з точністю до тисячних (три знаки після коми ( 0,001)). Після завершення всіх обчислень всі результати можна округлити з точністю до десятих.
В домашньому завданні під час оцінки радіаційної обстановки визначаються дози опромінення які може отримати персонал на зараженій території за різними варіантами дій. У домашньому завданні пропонується обчислити дози опромінення персоналу за варіантами:
- Продовжують працювати на робочих місцях;
- Укриваються в ПРУ;
- Евакуація.
За результатами обчислень, аналізуючи отримані результати (пункт 19), щодо опромінення за різними варіантами дій , слід прийняти рішення( пункт 20) яким чином слід захищати персонал від опромінення.
Оцінка радіаційної обстановки основні поняття й визначення
Радіаційна обстановка — це обстановка, яка склалася на території промислового підприємства (об'єкту), населеного пункту або території адміністративного району внаслідок застосування противником ядерної зброї або аварії на атомній електростанції з викидом радіоактивних речовин. Це може призвести до радіоактивного зараження місцевості і необхідності вживання заходів захисту населення.
Радіаційна обстановка характеризується рівнями радіації і розмірами зон радіоактивного зараження, які є основними показниками небезпеки для життя людей і роботи промислових підприємств (об'єктів).
Оцінка радіаційної обстановки є обов'язковим елементом роботи начальників і штабів цивільної оборони. Проводиться вона для прийняття необхідних заходів по захисту населення, які забезпечують виключення або зменшення радіоактивного опромінювання, а також для визначення найбільш доцільних дій населення і формувань ЦО на зараженій місцевості.
Оцінка радіаційної обстановки передбачає:
— визначення і нанесення на карту (схему) зон радіоактивного зараження або рівнів радіації в окремих точках місцевості;
—вирішення основних типових завдань за різними варіантами дій населення, формувань ЦО, а також виробничої діяльності промислових підприємств (об'єктів) в умовах радіоактивного зараження;
— аналіз отриманих результатів;
— вибір найбільш доцільних варіантів дій, при яких виключаються або зменшуються радіаційні втрати.
Для оцінки радіаційної обстановки, крім рівнів радіації в окремих точках місцевості і зон радіоактивного зараження, необхідно знати:
— умови перебування людей в зонах радіоактивного зараження, їх захищеність;
— значення коефіцієнтів послаблення радіації захисними спорудами, які призначені для укриття робітників, службовців на підприємствах і непрацюючого населення в місцях проживання;
— допустимі дози опромінення населення і формувань ЦО на період перебування на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами;
— поставлені завдання формуванням ЦО і терміни їх виконання.
Радіаційна обстановка може бути визначена двома методами: методом прогнозування і за даними радіаційної розвідки. Метод прогнозування
. Серед потенційно-небезпечних виробництв особливе місце займають радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО). До типових РНО відносяться: атомні електростанції (АЕС); підприємства з виготовлення ядерного палива, з переробки відпрацьованого ядерного палива і захоронення радіоактивних відходів; науково-дослідницькі та проектні організації, які працюють з ядерними реакторами; ядерні енергетичні установки на об'єктах транспорту.
Радіаційні аварії - це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно-небезпечних об'єктів, в кількостях більше встановлених меж їх безпечної експлуатації.
Радіаційні аварії на РНО можуть бути двох видів: коли викид радіонуклідів у навколишнє середовище відбувається внаслідок аварії або теплового вибуху та зруйнування РНО; коли аварія відбувається внаслідок вибухової ядерної реакції. В цьому випадку зараження навколишнього середовища буде таким, як при наземному ядерному вибуху.
Найнебезпечнішими зі всіх аварій на РНО, є аварії на АЕС. Характер і масштаби радіоактивного забруднення місцевості при аварії на АЕС залежать від характеру вибуху (тепловий, чи ядерний), типу реактору, ступеня його зруйнування, метеоумов і рельєфу місцевості. В ядерних реакторах на теплових нейтронах як паливо використовується слабо збагачений природний уран-235.
Такі реактори поділяються на: водо-водяні енергетичні реактори (ВВЕР-600, ВВЕР-1000), в яких вода є одночасно і теплоносієм, і сповільнювачем та реактори великої потужності канальні (РБМК-1000, РБМК-1500), в яких графіт використовується як сповільнювач, а вода - теплоносій, циркулює по каналах, які проходять через активну зону.
Для характеристики радіоактивного забруднення застосовують ступінь (щільність) забруднення, який характеризується поверхневою щільністю
зараження радіонуклідами і вимірюється активністю радіонукліда на одиницю площі (об'єму). Основною дозиметричною величиною, за допомогою якої оцінюється дія радіації є доза випромінювання - кількість енергії, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища.
Експозиційна доза визначається тільки для повітря при гама і рентгенівському випромінюванні. Поглинута доза визначається для речовин.
Еквівалентна доза — це дозиметрична величина для оцінки шкоди, нанесеної здоров'ю людини від дії іонізуючого випромінювання будь-якого складу. Вона дорівнює добутку поглинутої дози на коефіцієнт якості. Для гама і бета-випромінювання цей коефіцієнт становить 1, а для альфа-випромінювання —20 (табл. 1).
Таблиця 1