Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичний посібник.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
01.12.2018
Размер:
1.59 Mб
Скачать

6. Методи пізнання економічних явищ.

При вивченні процесів та явищ, які пов'язані з економічною діяль­ністю людини, з економікою в цілому, політекономія використовує певні методи. Важливе значення тут має метод наукової абстракції - свідоме спрощення досліджуваного об'єкту шляхом виключення з аналізу несуттє­вих явищ та фактів. Такий підхід дозволяє встановити суть процесів, з’являється можливість формулювати наукові поняття, економічні категорії, закони. Процес дослідження повинен носити системний характер - він пе­редбачає розгляд будь-якого явища як частку єдиної цілісної системи, ви­вчення внутрішніх структурно-функціональних, причинно-наслідкових, іє­рархічних, прямих і зворотних зв'язків в ній. В економічних дослідженнях широко використовується метод аналізу і синтезу. Так, в процесі аналізу йде процес розумового або фактичного розкладання цілого на складові частини, а в процесі синтезу дослідження йде в зворотному порядку. В політекономії широко використовуються економіко-математичні і статистичні методи, що дає можливість аналізувати не лише якісні, а й кількісні пара­метри процесів, що вивчаються. Для вивчення схожості та відмінності господарських явищ використовують метод порівнянь, а також метод поєднання логічного та історичного підходів. Широко в економічній науці застосовується такий загально науковий метод, як індукція і дедукція. Індукція являє собою рух думки від одиничного до всезагального, від знання меншого ступеня спільності до знання більшого її ступеня. Дедукція - рух думки від всезагального до одиничного.

Важливою складовою методу виступає суспільна практика - процес пізнання реальної дійсності починається з практики й завершується практи­кою, яка визначає істинність або хибність теоретичних положень. Значна роль в економічному аналізі належить соціально-економічному експери­менту, в якому особливе місце відводиться економічним реформам.

7. Політична економія та економічна політика.

Ознайомлення з загальною характеристикою політекономії як са­мостійної науки, її предметом, функціями, методами дослідження дає мож­ливість перейти до розгляду взаємозв'язку теорії з практикою та аналізу ос­новного механізму, за допомогою якого наукова теорія трансформується в реальне життя, - економічної політики. Економічна політика - це сукуп­ність сформульованих ідей, визначених завдань, цілеспрямованих дій, за допомогою яких здійснюється керівництво економікою на різних її рівнях.

Історичний досвід свідчить, що не завжди розробка й проведення в життя системи господарських заходів забезпечує виконання планів, підви­щення ефективності суспільного виробництва, покращення добробуту всіх членів суспільства. Так, за умов існування адміністративно-командної сис­теми, в межах колишнього СРСР, проведення суб'єктивістської та волюнта­ристської економічної політики призводило до структурних перекосів у розвитку суспільного виробництва, посилення його монополізації, забезпе­чення відомчих інтересів тощо.

Слід розуміти, що ефективною (з точки зору усього суспільства як ці­лісного організму) економічна політика буде тільки тоді, коли вона буде; і 1) базуватися на наукових засадах, враховувати вимоги об'єктивно діючої системи економічних законів; 2) враховувати різноманітні інтереси суспіль­ства; 3) передбачати багатоваріантність рішень і свободу вибору усіх госпо­дарюючих суб'єктів.

При виробленні економічної політики необхідно спиратися на реальні можливості, ресурсну базу, використовувати пріоритетний підхід до розви­тку економіки, слід широко використовувати світовий досвід господарювання, адаптуючи його до конкретних умов розвитку економічного життя країни.

Економічна політика, як відомо, має втілюватися ц життя через владні органи, трудові колективи, профспілки тощо. Необґрунтована відміна функцій якогось з зазначених суб’єктів приводить до негативних наслідків. Так було у недалекому минулому в нашій країні, коли комуністична партія, зосередивши в своїх руках функції управління. Монопольно здійснювала владу, усунувши від неї державні органи, окремі трудові колективи.