Лекція № 8 Тема: “м’язева система.”

• Процес руху

• М'язи верхньої кінцівки

Актуальність теми

Верхня кінцівка — найрухоміша частина тіла людини, що зумовлено добре розвиненими м'язами верхньої кінцівки, які зазнали значних перетворень у процесі спеціалізації руки як органа праці.

Добре розвинуті м'язи плечового пояса забезпечують значний обсяг рухів як самого пояса, так і вільної верхньої кінцівки, а максимальне згинання і випрямлення пальців, розвиток м'язів І пальця забезпечує захоплювання предметів, рухи, які необхідні під час трудових процесів. На кисті часто розвиваються запальні процеси, часто виникають травми, і тому знання цієї теми необхідні для вивчення медсестринства в хірургії, неврології, сестринської справи, лікувальної фізкультури.

Навчальна мета

Знати: м'язи верхньої кінцівки, розташування, функції, топографічні утворення верхньої кінцівки.

Уміти: визначати за місцем розташування основні групи м'язів, розв'язувати практичні завдання щодо функцій м'язів верхньої кінцівки й основних рухів у суглобах.

Інформаційний матеріал

М'язи верхньої кінцівки поділяють на м'язи плечового пояса та м'язи вільної верхньої кінцівки.

М'язи плечового пояса:

• дельтоподібний м'яз — (лат. т. deltoideus) починається від ключиці і лопатки (акроміона, ості лопатки) і прикріплюється до дельтоподіб­ної горбистості плечової кістки.

Функція: відводить руку (плече), передні волокна м'яза виконують згинання, а задні — розгинання плеча;

• надостьовий м'яз — (лат. т. supraspinatus) починається в одноіменній ямці лопатки і прикріплюється до великого горбка плечової кістки.

Функція: відводить руку (плече);

• підостьовий м'яз — (лат. т. infaspinatus) починається в одноіменній ямці лопатки і прикріплюється до великого горбка плечової кістки.

Функція: обертає плече назовні (супінація плеча);

• малий круглий м'яз — (лат. т. teres minor) починається від бічного краю лопатки і прикріплюється до великого горбка плечової кістки.

Функція: обертає плече назовні (супінація);

• великий круглий м'яз — (лат. т. teres major) починається від нижнього кута лопатки і прикріплюється до малого горбка плечової кістки.

Функція: обертає плече всередину (пронація), розгинає і приводить руку (плече);

• підлопатковий м'яз — (лат. т. subscapularis) починається в одноіменній ямці лопатки і прикріплюється до малого горбка плечової кістки.

Функція: обертає плече всередину (пронація), приводить руку (плече).

М'язи вільної частини верхньої кінцівки

М'язи плеча.

Передня група — згиначі:

• дзьобо-плечовий м'яз — (лат. т. coracobrachialis) починається від дзьобоподібного відростка лопатки і прикріплюється до плечової кістки.

Функція: згинає і приводить плече;

• двоголовий м'яз плеча — (лат. т. biceps brachii) починається двома головками: довгою головкою від верхнього краю суглобової западини лопатки і короткою головкою від дзьобоподібного відростка лопатки і прикріплюється до горбистості променевої кістки.

Функція: згинає плече і передпліччя;

• плечовий м'яз — (лат. т. brachialis) починається від плечової кістки і прикріплюється до горбистості ліктьової кістки.

Функція: згинає передпліччя. Задня група — розгиначі:

• триголовий м'яз плеча — (лат. т. triceps brachii) починається трьома головками: довгою головкою від нижнього краю суглобової западини лопатки, присередньою і бічною головками від плечової кістки і прикріплюється до ліктьового відростка, ліктьової кістки.

Функція: розгинає плече і передпліччя;

• ліктьовий м'яз — (лат. т. anconeus) починається на задній поверхні бічного надвиростка плечової кістки і прикріплюється до ліктьової кістки в її проксимальному відділі.

Функція: розгинає передпліччя.

М'язи передпліччя.Передня група (пронатори і згиначі).

Більшість м'язів передньої групи починаються від присереднього надвиростка плечової кістки і прикріплюються до кіс­ток передпліччя та кисті:

• круглий м'яз-пронатор — (лат. т. pronator teres) обертає передпліччя всередину (пронація);

• квадратний пронатор — (лат. т. pronator quadratus) починається від передньої поверхні нижньої третини ліктьової кістки і прикріплюється до передньої поверхні нижньої третини променевої кістки.

Функція: обертає передпліччя всередину (пронація);

• променевий м'яз-згинач зап'ястка — (лат. т. flexor carpi radialis) прикріплюється до основи II п'ясткової кістки.

Функція: згинає і відводить кисть;

• ліктьовий м'яз-згинач зап'ястка — (лат. т. flexor carpi ulnaris) прикріплюється до кісток зап'ястка та основи V п'ясткової кістки.

Функція: згинає і приводить кисть;

• довгий долонний м'яз — (лат. т. palmaris longuc) згинає кисть;

• поверхневий м'яз-згинач пальців — прикріплюється до основ середніх фаланг II—V пальців.

Функція: згинає кисть, згинає середні фаланги II—V пальців;

• глибокий м'яз-згинач пальців — (лат. т. flexor digitorum profundus) прикріплюється до основ дистальних фаланг II—V пальців.

Функція: згинає дистальні фаланги II—V пальців;

• довгий м'яз-згинач великого пальця — (лат. т. flexor pollicis longus) прикріплюється до основи дистальної фаланги великого пальця.

Функція: згинає дистальну фалангу великого пальця;

• плечопроменевий м'яз — (лат. т. brachioradialis) починається від плечової кістки і прикріплюється до латеральної поверхні нижньої третини променевої кістки.

Функція: згинає передпліччя.

Задня група (супінатори і розгиначі).

Більшість м'язів задньої групи починаються від бічного надвиростка плечової кістки і прикріплюються до кісток перед­пліччя та кисті:

• м'яз-супінатор — (лат. т. supinator) прикріплюється до латеральної поверхні верхньої третини променевої кістки.

Функція: обертає передпліччя назовні (супінація);

• довгий променевий м'яз-розгинач зап'ястка — (лат. т. extensor carpi radialis longus) прикріп­люється до основи II п'ясткової кістки.

Функція: розгинає і відводить кисть;

• короткий променевий м'яз-розгинач зап'ястка — (лат. т. extensor carpi radialis brevis) при­кріплюється до основи III п'ясткової кістки.

Функція: розгинає кисть;

• ліктьовий м'яз-розгинач зап'ястка — (лат. т. extensor carpi ulnaris) прикріплюється до основи V п'ясткової кістки.

Функція: розгинає і приводить кисть;

• довгий відвідний м'яз великого пальця — (лат. т. abductor pollicis longus) починається від задньої поверхні променевої та ліктьової кісток і прикріплюється до основи І п'ясткової кістки.

Функція: відводить великий палець;

• короткий м'яз-розгинач великого пальця — (лат. т. extensor pollicis brevis) починається від задньої поверхні променевої кістки і прикріплюється до основи проксимальної фаланги великого пальця.

Функція: розгинає проксимальну фалангу великого пальця;

• довгий м'яз-розгинач великого пальця — (лат. т. extensor pollicis longus) починається від задньої поверхні ліктьової кістки і прикріплюється до основи дистальної фаланги великого пальця.

Функція: розгинає дистальну фалангу великого пальця;

• м'яз-розгинач вказівного пальця — (лат. т. extensor indicis) починається від задньої поверхні ліктьової кістки і прикріплюється до проксима­льної фаланги вказівного пальця.

Функція: розгинає вказівний палець;

• м'яз-розгинач пальців — (лат. т. extensor digitorum) прикріплюється до основ середніх та дистальних фаланг II—V пальців.

Функція: розгинає II—V пальці;

• м'яз-розгинач мізинця — (лат. т. extensor digiti minimi) прикріплюється до основ середньої та дистальної фаланг мізинця.

Функція: розгинає мізинець.

М'язи кисті. Латеральна група (м'язи підвищення великого пальця):

• короткий відвідний м'яз великого пальця — (лат. т. abductor pollicis brevis) відводить великий палець;

• короткий м'яз-згинач великого пальця — (лат. т. flexor pollicis brevis) згинає прокси­мальну фалангу великого пальця;

• протиставний м'яз великого пальця — (лат. т. opponens pollicis ) протиставляє великий палець мізинцю та іншим пальцям;

• привідний м'яз великого пальця — (лат. т. adductor pollicis) приводить великий палець.

Медіальна група (м'язи підвищення мізинця):

• короткий долонний м'яз — (лат. т. palmaris brevis) натягує долонний апоневроз;

• відвідний м'яз мізинця — (лат. т. abductor digiti minimi) відводить мізинець;

• короткий м'яз-згинач мізинця — (лат. т. flexor digiti minimi brevis) згинає проксимальну фалангу мізинця;

• протиставний м'яз мізинця — (лат. т. opponens digiti minimi) протиставляє мізинець великому пальцю.

Середня група (м'язи долоні):

• чотири червоподібні м'язи — (лат. mm. lumbricales) згинають проксимальні, розгинають середні та дистальні фаланги II—V пальців;

• три долонні міжкісткові м'язи — (лат. тm. interossei palmares) виконують приведення II—V пальців;

• чотири тильні міжкісткові м'язи — (лат. тm. interossei dorsales) виконують відведення II—V пальців.

На тилі кисті м'язів немає.

Топографічна анатомія верхньої кінцівки

Верхня кінцівка спереду відмежовується лінією, проведе­ною вздовж дельтоподібно-грудної борозни, позаду — лінією яка проведена вздовж задньої дельтоподібної борозни, знизу — по лінії, яка з'єднує нижні краї великого грудного м'яза та найширшого м'яза спини.

У межах верхньої кінцівки виділяють сім ділянок: пахвову, дельтоподібну, плеча, ліктьову, передпліччя, зап'ястя, кисті.

Спільними для верхньої кінцівки і грудей є три ділянки: лопаткова, підключична, пахвова.

Важливими топографічними утвореннями є пахвова та ліктьова ямки.

Пахвова ямка має чотири стінки і два отвори. Передня стінка утворена великим та малими грудними м'язами, задня — підлопатковим і великим круглим м'язами та найширшим м'язом спини, присередня — переднім зубчастим м'язом, а бічна — плечовою кісткою та м'язами плеча.

Верхній отвір пахвової ямки обмежений І ребром, ключи­цею з підключичним м'язом та верхнім краєм лопатки. Крізь нього проходять з боку шиї великі судини та нерви. Нижній отвір пахвової ямки спереду обмежений нижнім краєм великого грудного м'яза, ззаду — нижнім краєм найширшого м'яза спини, присередньо — переднім зубчастим м'язом та зовні — плечовою кісткою з м'язами плеча. Пахвова ямка заповнена жировою тканиною, в якій знаходяться лімфатичні вузли, судини та нерви.

Ліктьова ямка обмежена зверху двоголовим та плечовим м'язами, зовні — плечопроменевим, а зсередини — круглим пронатором. У ділянці ямки, безпосередньо під шкірою, розміщена серединна вена ліктя, а в глибині її проходять плечові артерія та вени, а також серединний нерв, містяться лімфатичні вузли.