Т е м а: “Серцево-судинна система.”

• Процес кровообігу та лімфообігу

• Судини малого кола кровообігу

• Артерії великого кола кровообігу

Актуальність теми

Кровоносна система складається з центрального орга­на — серця — і з'єднаних з ним замкнутих трубок різного діаметра — кровоносних судин, що утворюють велике, мале та вінцеве коло кровообігу.

По судинах постійно здійснюється доставка і видалення різних речовин, що є необхідною умовою існування живого ор­ганізму.

Вивчення даної теми необхідне для розуміння тих змін, які виникають унаслідок порушення кровопостачання того чи іншого органа, для розуміння причин змін артеріального пуль­су, для надання медичної допомоги при кровотечах.

НАВЧАЛЬНА МЕТА

Знати: судини малого кола кровообігу, артерії великого ко­ла кровообігу.

Уміти: промацувати пульс на променевій артерії, визнача­ти артеріальний тиск.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ

Починається мале коло кровообігу у правому шлуночку, з якого виходить легеневий стовбур, спрямований вгору і вліво, його початковий відділ перетинає спереду висхідну частину аорти. Під дугою аорти легеневий стовбур на рівні IV—V груд­них хребців поділяється на дві гілки — праву та ліву легеневі артерії. Кожна легенева артерія йде до воріт відповідної леге­ні, у тканині якої відбувається численний поділ до капілярів, де відбувається газообмін. Далі кров потрапляє в посткапіляри, венули, вени. Останні в ділянці воріт утворюють по два стовбу­ри (дві легеневі вени), які впадають у ліве передсердя.

Артерії великого кола кровообігу

Аорта — головна магістральна судина великого кола кро­вообігу, починається в лівому шлуночку. В аорті виділяють три частини: висхідну, дугу та низхідну.

Висхідна частина починається розширенням у вигляді ци­булини. Довжина висхідного відділу біля 6 см, позаду від руч­ки груднини висхідна аорта без видимої межі переходить у ду­гу аорти. Висхідна частина аорти дає дві гілки: праву та ліву вінцеві артерії, які кровопостачають серце.

Від дуги аорти відходять три гілки: плечо-головний стовбур, ліва спільна сонна артерія, ліва підключична артерія.

Плечо-головний стовбур на рівні правого груднинно-клю­чичного суглоба розгалужується на дві гілки: праву спільну сонну артерію і праву підключичну артерію.

Ліва спільна сонна артерія починається безпосередньо від дуги аорти.

Права спільна сонна артерія починається від плечо-голов­ного стовбура.

Кожна спільна сонна артерія лежить у сонному трикутни­ку і на рівні верхнього краю щитоподібного хряща розгалужу­ється на дві гілки: зовнішню і внутрішню сонні артерії.

Зовнішня сонна артерія має чотири групи гілок.

Передня група:

• верхня щитоподібна артерія кровопостачає щитоподіб­ну залозу і гортань;

• язикова артерія — язик і під'язикову слинну залозу;

• лицева артерія — піднебіння, мигдалики, підщелепну слинну залозу, підборіддя, нижню губу, верхню губу, медіаль­ний кут ока.

Задня група:

• груднинно-ключично-соскоподібна артерія кровопостачає одноіменний м'яз;

• потилична артерія — потиличну ділянку;

• задня вушна артерія — зовнішнє та середнє вухо. Медіальна група:

• висхідна глоткова артерія кровопостачає глотку, серед­нє вухо, оболони головного мозку.

Кінцеві гілки:

• поверхнева скронева артерія лежить у скроневій ямці і кровопостачає лобову, тім'яну ділянки, обличчя, орбіту, скро­неву ділянку, привушну слинну залозу, зовнішнє вухо;

• верхньощелепна артерія — зовнішнє вухо, барабанну порожнину, оболони головного мозку, нижню щелепу, нижні зуби, жувальні м'язи, щічний м'яз, верхню щелепу, верхні зу­би з пародонтом, носову порожнину, піднебіння. Внутрішня сонна артерія віддає наступні гілки:

• очну артерію — проходить через зоровий канал в орбіту кровопостачає: кон'юнктиву, повіки, сльозову залозу, м'язи ока' сітківку, очне яблуко, носову порожнину та оболони головного мозку, спинку носа;

• передню артерію мозку, що кровопостачає головний мо­зок, бере участь у формуванні артеріального кола головного мозку (кола Віллізія);

• середню артерію мозку — мозок;

• задню сполучну артерію — це анастомоз — сполучає внутрішню сонну артерію із задньою артерією мозку;

• передню артерію судинного сплетення — спускається в шлуночки мозку.

Підключична артерія — парна. Ліва підключична артерія починається від дуги аорти, права підключична артерія — від плечо-головного стовбура.

Підключична артерія віддає наступні гілки:

• хребтову артерію — проходить через отвори попереч­них відростків шийних хребців, через великий потиличний отвір у порожнину черепа, кровопостачає спинний мозок, мо­зочок. На межі довгастого мозку з мостом права і ліва хребтові артерії зливаються й утворюють основну артерію, яка лежить на передній поверхні мосту і кровопостачає: мозочок, праве і ліве внутрішнє вухо, міст. На межі мосту із середнім мозком основна артерія розгалужується на задні артерії мозку, які кровопостачають мозок і беруть участь у формуванні артеріа­льного кола мозку (кола Віллізія). Артеріальне коло мозку утворене артеріями з басейну двох внутрішніх сонних артерій та двох підключичних артерій, зокрема його утворюють де­в'ять артерій: передня артерія мозку (парна), передня сполуч­на артерія — анастомоз між передніми артеріями мозку (непа­рна), середня артерія (парна), задня сполучна артерія (парна), задня артерія мозку (парна);

• щитошийний стовбур кровопостачає щитоподібну зало­зу, трахею, гортань, глибокі м'язи шиї, м'язи плечового по­яса, бічний трикутник шиї;

• внутрішня грудна артерія по передній стінці грудної клітки спускається в грудну порожнину і кровопостачає: пе­редні частини міжребрових проміжків, молочну залозу, тра­хею, тимус, перикард, плевру, діафрагму, піхву прямого м'яза живота;

• реброво-шийний стовбур — глибокі м'язи спини в ділян­ці шиї, задні частини І та II міжребрових проміжків;

• поперечна артерія шиї, яка огинає шию, кровопостачає: ромбоподібний м'яз, м'яз-підіймач лопатки, м'язи плечового

Підключична артерія продовжується у пахвову артерію.

Пахвова артерія лежить в одноіменній порожнині, проек­тується по передньому краю волосяного покриву пахвової ям­ки, кровопостачає поверхневі грудні м'язи, м'язи спини, м'я­зи плечового пояса, плечовий суглоб. Пахвова артерія віддає наступні гілки: найвищу грудну артерію, грудонадплечову (грудоакроміальну) артерію, бічну грудну артерію, передню огинаючу артерію плеча, задню огинаючу артерію плеча, під­лопаткову артерію.

Пахвова артерія продовжується в плечову артерію.

Плечова артерія лежить у медіальній двоголовій борозні (в нижній третині якої її можна перетиснути); проектується від переднього краю волосяного покриву пахвової ямки до середи­ни ліктьової складки. Вона кровопостачає м'язи плеча, ліктьо­вий суглоб.

Гілки плечової артерії: глибока артерія плеча, м'язові гіл­ки, верхня ліктьова колатеральна артерія, нижня ліктьова колатеральна артерія, ліктьова і променева артерії.

Ліктьова артерія лежить в одноіменній борозні перед­пліччя, проектується від середини ліктьової складки до горо­хоподібної кістки, кровопостачає м'язи передпліччя, ліктьо­вий та променево-зап'ясткові суглоби, кисть.

Гілки ліктьової артерії: ліктьова поворотна артерія; зага­льна міжкісткова артерія, яка поділяється на передню і зад­ню міжкісткові артерії, які беруть участь у формуванні тиль­ної артеріальної сітки зап'ястка; м'язові гілки; тильна зап'яс­ткова гілка — бере участь у формуванні тильної артеріальної сітки зап'ястка; долонна зап'ясткова гілка; глибока долонна гілка — анастомоз — замикає глибоку долонну дугу, утворену променевою артерією; поверхнева долонна дуга лежить під до­лонним апоневрозом, вона утворена ліктьовою артерією і по­верхневою гілкою променевої артерії, від неї відходять спільні пальцеві артерії, які кровопостачають пальці.

Променева артерія лежить у променевій борозні перед­пліччя, проектується від середини ліктьової складки до пуль­сової точки, кровопостачає м'язи передпліччя, ліктьовий та променево-зап'ясткові суглоби, кисть.

Гілки променевої артерії: променева поворотна артерія; м'язові гілки; долонна зап'ясткова гілка; тильна зап'ясткова гілка — бере участь у формуванні тильної артеріальної сіт­ки зап'ястка; поверхнева долонна гілка — анастомоз — зами­кає поверхневу долонну дугу, утворену ліктьовою артерією; перша тильна п'ясткова артерія — проходить через "анато­мічну табакерку", розгалужується на три тильні пальцеві арте­рії, які кровопостачають тильну поверхню І та половини II па­льців; головна артерія великого пальця — розгалужується на три власні долонні пальцеві артерії; глибока долонна дуга роз­ташована на основі п'ясткових кісток під сухожилком м'язів. Вона утворена променевою артерією і глибокою долонною гіл­кою ліктьової артерії, які на рівні головних п'ясткових кісток впадають у спільні пальцеві артерії.

Низхідна частина аорти

Низхідна частина аорти простягається від IV грудного до IV поперекових хребців, це найбільший відділ аорти, містить­ся в грудній порожнині (заднє середостіння), потім через аор­тальний розтвір діафрагми проходить у черевну порожнину, таким чином низхідна частина аорти поділяється на грудну і черевну частини.

Грудна частина аорти знаходиться на рівні IV—XII груд­них хребців. Гілки грудної частини аорти поділяються на паріє­тальні та вісцеральні.

І. Парієтальні гілки:

• задні міжреброві артерії — проходять між зовнішніми та внутрішніми міжребровими м'язами в борозні ребра (по ни­жньому краю ребра), кровопостачають задні частини міжреб­рових проміжків, м'язи спини;

• підреброві артерії — кровопостачають одноіменні м'язи, задні частини міжребрових проміжків;

• верхні діафрагмові артерії — кровопостачають діафрагму. II. Вісцеральні гілки:

• стравохідні — кровопостачають стравохід;

• бронхіальні — бронхи і легені;

• перикардіальні — перикард;

• середостінні — середостіння.

Черевна частина аорти знаходиться на рівні XII грудно­го — IV поперекового хребців. Гілки черевної аорти поділя­ються на парієтальні, вісцеральні парні та вісцеральні непарні.

Парієтальні гілки:

• нижні діафрагмові артерії — кроволостачають діафраг­му, надниркові залози верхньою наднирковою артерією;

• поперекові артерії — задню стінку черевної порожнини;

• серединна крижова артерія — крижову кістку, куприк та прилеглі м'язи.

Парні вісцеральні гілки:

• середня надниркова артерія — кровопостачає надниркові залози;

• ниркова артерія — нирку, надниркові залози через ниж­ню надниркову артерію;

• яєчкова артерія — яєчко, придаток яєчка; яєчникова артерія в жінок кровопостачає яєчник, маткову трубу.

Непарні вісцеральні гілки:

1. черевний стовбур розгалужується на три гілки:

• ліва шлункова артерія йде по малій кривині шлунка, кровопостачає шлунок і черевну частину стравоходу стравохі­дними гілками;

• селезінкова артерія — селезінку, шлунок, великий са­льник;

• спільна печінкова артерія розгалужується на дві гілки: власну печінкову артерію і шлунково-дванадцятипалу арте­рію. Власна печінкова артерія кровопостачає шлунок, віддаю­чи до малої кривини шлунка праву шлункову артерію, жовч­ний міхур — міхуровою артерією, входить у ворота печінки і кровопостачає печінку. Шлунково-дванадцятипала артерія кро­вопостачає шлунок, великий сальник, підшлункову залозу і дванадцятипалу кишку;

2) верхня брижова артерія кровопостачає підшлункову за­лозу, дванадцятипалу кишку, поперечну ободову кишку, ви­східну ободову кишку, сліпу кишку, клубово-сліпокишковий кут, апендикс, порожню, клубову кишки;

3) нижня брижова артерія кровопостачає низхідну ободо­ву кишку, сигмоподібну кишку, верхню третину прямої кишки.

На рівні IV поперекового хребця черевна аорта поділяється на праву спільну клубову артерію і ліву загальну клубову ар­терію. Кожна з них поділяється на внутрішню та зовнішню клубові артерії.

Внутрішня клубова артерія кровопостачає стінки й органи Порожнини малого таза, гілки її поділяються на парієтальні та вісцеральні.

Парієтальні гілки:

• клубово-поперекова артерія;

• латеральні крижові артерії;

• верхня сіднична артерія;

• затульна артерія;

• нижня сіднична артерія.

Вісцеральні гілки:

• пупкова артерія;

• нижня міхурова артерія;

• середня прямокишкова артерія;

• маткова артерія в жінок;

• внутрішня статева артерія.

Зовнішня клубова артерія розгалужується на: м'язові гіл­ки, нижню надчеревну, глибоку огинаючу клубову артерію.

Зовнішня клубова артерія виходить через судинну лакуну і продовжується в стегнову артерію.

Гілки стегнової артерії: глибока артерія стегна, поверхне­ва надчеревна (епігастральна) артерія, поверхнева огинаюча клубова артерія, зовнішня статева артерія, низхідна арте­рія коліна.

Стегнова артерія продовжується в підколінну артерію.

Підколінна артерія лежить у підколінній ямці, проекту­ється по діагоналі підколінної ямки, розгалужується на гіл­ки: присередню і бічну верхні артерії коліна, присередню і біч­ну нижні артерії поліна, середню артерію коліна, присеред­ню і бічну литкові артерії, передню і задню великогомілкові артерії.

Передня великогомілкова артерія кровопостачає: колінний суглоб, передню групу м'язів гомілки, присередню та бічну кіс­точки, гомілково-стопний суглоб. Безпосереднім продовжен­ням цієї артерії є тильна артерія стопи.

Задня великогомілкова артерія кровопостачає: колінний суглоб, бічну групу м'язів гомілки, бічну кісточку, бічною зад­ньою кісточковою артерією задню групу м'язів гомілки, присе­редню кісточку, гомілково-стопний суглоб, підошву, утворюю­чи підошовну дугу, підошовну поверхню пальців. Найбільша з гілок задньої великогомілкової артерії — малогомілкова артерія.

Рух крові по судинах

Рух крові по судинах зумовлений ритмічною роботою сер­ця, яке виконує роль насоса, що перекачує кров. Оскільки кро­воносні судини являють собою систему замкнутих трубок, то рух крові до судинах підпорядковується законам гідродинамі­ки, тобто законам руху рідини.

Рух рідини по системах замкнутих трубок залежить:

• від тиску на початку та в кінці трубки (цей чинник спри­яє руху рідини);

• від опору в цій трубі (цей чинник перешкоджає руху рі­дини).

У живому організмі під час скорочення серце під тиском нагнітає кров до артерій. Енергія тиску, яка надана крові, ви­трачається залежно від руху її по кровоносних судинах. Більшa частина цієї енергії використовується на тертя частинок крові між собою та об стінки судини. Найбільший тиск крові у початкових відділах великого кола кровообігу (так, в аорті він дорівнює 150 мм рт. ст.), а найнижчий — у кінці його (у верх­ній і нижній порожнистих венах тиск менший за атмосфер­ний). Тому основною причиною руху крові по кровоносних су­динах є різниця тиску крові у різних відділах судинної системи.

Рух крові по венах, окрім різниці тиску, зумовлений та­кож присмоктувальною дією грудної порожнини, скороченням скелетних м'язів, наявністю клапанів у венах.

Кров викидається у велике та мале коло кровообігу окре­мими порціями під час систоли шлуночків, але по кровонос­них судинах рухається безперервною течією. Неперервність течії крові зумовлена тим, що стінки артерії еластичні. Під час систоли кров, яка викидається, тисне на стінки артерій і вони розтягуються. Під час діастоли шлуночків кров із серця в судини не потрапляє, тиск на їхні стінки знижується, стінка артерій унаслідок своєї еластичності повертається в попереднє положення, чинить тиск на кров, проштовхуючи її. Завдяки цьому кров рухається безперервно.

Виділяють об'ємну та лінійну швидкість крові. Об'ємна швидкість кровотоку — це кількість крові, що тече через по­перечний переріз судини за одиницю часу. Об'ємна швидкість кровотоку в будь-якому відділі кровоносного русла однакова. Лінійна швидкість кровотоку — це швидкість руху крові по судинному руслу, вона в різних відділах кровоносної системи різна і залежить від загальної площі перерізу судин. Чим біль­ша загальна площа перерізу судин, тим менша лінійна швид­кість току крові. Тому в аорті, площа поперечного перерізу судин якої становить 2,5 см², лінійна швидкість найбільша — 0.5 м/с, а в капілярах сумарна площа поперечного перерізу до­рівнює 2500 см², тому лінійна швидкість кровотоку найменша і становить біля 0,5 мм/с.

Артеріальний тиск

Кров, яка циркулює по судинах, чинить на їх стінки тиск. Тиск, створюваний під час систоли, називається систолічним Максимальним), а тиск, що реєструється під час діастоли, на­зивається діастолічним (мінімальним). Різниця між максима­льним і мінімальним тиском називається пульсовим тиском.

Величина систолічного тиску залежить від серцевого вики­ду, а діастолічного — від периферійного опору судин, об'єму циркулюючої крові, її в'язкості.

Величина кров'яного тиску є важливою характеристикою діяльності серцево-судинної системи. У медичній практиці за­звичай вимірювання кров'яного тиску проводять на плечовій артерії. Величину артеріального тиску можна виміряти двома методами — прямим, або кривавим (використовують під час великих операцій, наприклад, на серці), та непрямим (викорис­товують аускультативний метод Короткова).

Пульс

Під час викидання з серця нової порції крові виникає удар­на хвиля, яка поширюється через кров і стінку артерій на пе­риферію, цей удар має назву пульсу.

Пульс можна промацати в ділянках, де артерії розташову­ються поверхнево, шляхом притиснення їх до кісток. У медич­ній практиці зазвичай пульс промацують на променевій арте­рії в нижньому відділі передпліччя (можливе промацування й інших артерій: поверхневої скроневої, спільної сонної, тиль­ної артерії стопи тощо). Під час промацування пульсу визнача­ють частоту, ритмічність, напруження та інші його властивос­ті. На великих венах поблизу серця також можна спостерігати пульсацію. Походження венного пульсу пов'язано з тим, що під час систоли шлуночків відтік крові з вен у серце припиня­ється. Ці періодичні затримки відтоку крові спричинюють пе­реповнення вен і зумовлюють їхню пульсацію.

Л Е К Ц І Я № 23