2.2.2 Бельгія

Бельгія стала другою після Нідерландів країною, де легалізоване медичне сприяння смерті невиліковних хворих. Бельгійський парламент прийняв текст закону в травні 2002, не дивлячись на різку опозицію впливової в країні католицької церкви. Депутат-соціаліст бельгійського парламенту Філіп Мау, котрий лобіював цей закон, в інтерв’ю AFP пояснив, що, згідно з законом, потребуючий евтаназії пацієнт повинен бути невиліковно хворим, повнолітнім, а також зобов’язаний добровільно викласти прохання в письмовому вигляді. І тоді лікар, що здійснює «вбивство з милосердя», не буде звинувачений в скоєнні злочину. В країні заснований постійний комітет з контролю над евтаназію. 24 вересня 2007 року комітет вперше зібрався для того, щоб схвалити ввід в дію нових бланків, котрі повинні оформляти медики для реєстрації процедури.

Між тим дозвіл евтаназії не значить, що голландські та бельгійські лікарі отримали «ліцензію на вбивство», оскільки існування евтаназії оговорюється жорсткими правилами. Зокрема, обов’язковою умовою для самогубства за допомогою лікаря є ризик невиносних та постійних страждань пацієнта, а також добровільне та ретельно осмислене рішення померти. Крім того, лікар та пацієнт повинні бути впевнені, що у них немає іншого вибору, та отримати відповідне підтвердження ще одного лікаря. На кінець, вмертвіння хворого повинно здійснюватись способом, який є прийнятним з медичної точки зору.

З квітня 2005 року в бельгійських аптеках з’явились спеціальні набори для евтаназії, що дозволяють спростити процедуру добровільного уходу з життя. В набір вартістю 60 євро входить одноразовий шприц з отрутою та інші необхідні для ін’єкції засоби.

Набір для евтаназії може замовити лише практикуючий лікар, котрий повинен вказати точне дозування отруйної речовини. Оформити замовлення можна після звертання в одну з 250 бельгійських аптек, що мають відповідну ліцензію. Продаж «наборів штучної смерті» повинна полегшувати підготовку до процедури евтаназії сімейним лікарям, котрі, згідно офіційній статистиці, в 40 відсотках випадків проводять евтаназію на дому у пацієнта. За законом у Бельгії може піддатися евтаназії людина старше 18 років, що страждає невиліковним захворюванням. Після декількох письмових запитів, що підтверджують тверду рішимість хворого, лікар може провести евтаназію.

Дослідження показують, що в 2003 році евтаназія допомогла розлучитися з життям 200 смертельно хворим пацієнтам, а в 2004 році – 360 пацієнтам. В 2005 році в країні було зареєстровано чотириста випадків «вбивств з милосердя». В 2006 році до 80 відсотків випадків евтаназії були зареєстровані в північній частині країни – Фландрії. В 2008 році було зареєстровано 705 прохань невиліковно хворих людей, що прийняли добровільне рішення піти з життя, повідомляють агентство Кіра і німецька редакція Радіо «Ватикан».

До евтаназії стали звертатися і молоді чоловіки, у котрих лікарі знайшли злоякісні утворення. Згідно результатам дослідження 2009 року, до евтаназії прибігають лише 18% осіб, чий вік досяг 80 років. Прохання про евтаназію виникають у людей частіше за усе на заключній стадії їх захворювання. Згідно офіційній статистиці, в 40% випадків евтаназію проводять на дому у смертельно хворого пацієнта.