- •Тема 1 числові ряди 5
- •Тема 2 функціональні ряди 30
- •Тема 3 ряди фур'є 67
- •Передмова
- •Тема 1 числові ряди
- •1.1 Поняття числового ряду. Збіжні і розбіжні ряди
- •1.2 Найпростіші властивості збіжних рядів
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •1.3 Додатні ряди. Ознаки збіжності
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Доведення
- •Розв’язування
- •1.4 Ряди з довільними членами. Знакозмінні ряди
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •1.5 Властивості абсолютно збіжних рядів
- •1.6 Розв’язування задач із використанням ознак збіжності рядів
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 2 функціональні ряди
- •2.1 Поняття функціонального ряду і області його збіжності. Поняття рівномірної збіжності функціонального ряду. Властивості рівномірно збіжних рядів
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Властивості рівномірно збіжних рядів
- •2.2 Степеневі ряди. Теорема Абеля
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •2.3 Властивості суми степеневого ряду
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Розв’язування
- •2.4 Формула і ряд Тейлора
- •Доведення
- •Доведення
- •2.5 Розвинення елементарних функцій в ряд Тейлора
- •2.6 Застосування степеневих рядів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •2.7 Приклади розв’язування типович задач
- •Розв’язування
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 3 ряди фур'є
- •3.1 Ортогональна система функцій. Ряд Фур'є
- •Доведення
- •Розвязування
- •Розв’язування
- •3.2 Ряди Фур'є для парних і непарних функцій
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.3 Ряд Фур'є для функції з довільним періодом 2l
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.4 Ряд Фур'є в комплексній формі
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.5 Узагальнений ряд Фур'є
- •3.6 Інтеграл Фур'є
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.7 Комплексна форма інтеграла Фур’є
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.8 Приклади розв’язування типових задач
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Додаток а
- •Додаток в
- •Порядок виконання завдання
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
Доведення
Якщо Sn і σn — частинні суми рядів та і за умовою Sn→S, σn →σ, то Sn+σn → S+σ. Оскільки Sn+σn частинна сума ряду , то = S +σ.
Зауваження. Збіжні ряди і можна почленно віднімати, оскільки ряд є сумою двох збіжних рядів і .
Теорема 1.5 Сума збіжного і розбіжного ряду є ряд розбіжний.
Доведення
Нехай ряд збіжний, а ряд розбіжний. Припустивши збіжність ряду , дістанемо, що ряд збіжний як різниця двох збіжних рядів і , а це суперечить умові.
Теорема 1.6 Якщо, починаючи з деякого n, члени рядів і рівні між собою і один з цих рядів збіжний, то збіжний і другий.
Наслідок. Якщо в довільному ряді дописати, відкинути або змінити скінченне число членів, то збіжність чи розбіжність від цього не зміниться.
Теорема 1.7 Якщо у збіжному ряді довільним чином згрупувати його члени, зберігаючи порядок їх слідування, то новоутворений ряд збігається до тієї ж самої суми.
1.3 Додатні ряди. Ознаки збіжності
Тепер розглянемо ряди, всі члени яких є невід'ємні числа. За традицією їх називають рядами з додатними членами, або додатними рядами.
Теорема 1.8 Для того щоб додатний ряд збігався, необхідно і достатньо, щоб послідовність частинних сум цього ряду була обмежена зверху.
Доведення
Необхідність. Нехай ряд , де всі , збіжний, тобто існує скінченна границя. Звідки випливає, що , тобто послідовність частинних сум обмежена зверху.
Достатність. Оскільки послідовність частинних сум додатного ряду є неспадною, то для збіжності цієї послідовності достатньо, щоб вона була обмежена зверху.
Приклад 1.3 Дослідити на збіжність ряд
.
Розв’язування
Даний ряд розбіжний, бо його частинна сума
не обмежена зверху.
Теорема 1.9 (перша ознака порівняння). Якщо для членів додатних рядів
, (1.8)
(1.9)
виконуються нерівності для всіх , починаючи з деякого, то із збіжності ряду (1.9) випливає збіжність ряду (1.8), а з розбіжності ряду (1.8) випливає розбіжність ряду (1.9).
Доведення
Нехай i - частинні суми рядів (1.8) і (1.9), тоді справедливі нерівності .
Припустимо, що ряд (1.9) збіжний. Тоді послідовність , згідно з теоремою 1.8, обмежена зверху, а, отже, обмежена і послідовність частинних сум , тому за теоремою 1.8 ряд (1.8) збіжний.
Нехай ряд (1.8) розбіжний. Тоді і ряд (1.9) розбіжний, бо якби останній був збіжним, то за доведеним вище і ряд (1.8) збіжний.
Приклад 1.4 Дослідити на збіжність ряд
Розв’язування
Зауважуємо, що
.
Оскільки кожен член даного додатного ряду менший відповідного члена збіжної геометричної прогресії із знаменником , то вихідний ряд також збіжний.
Приклад 1.5 Дослідити на збіжність ряд
Розв’язування
Оскільки і ряд розбіжний, то розбіжний і даний ряд.
Теорема 1.10 (друга ознака порівняння). Якщо для додатних рядів існує скінченна додатна границя , то ці ряди збіжні або розбіжні одночасно.
Доведення
Яке б не було число , то знайдуться додатні числа р і q такі, що . Внаслідок умови для всіх , починаючи з деякого, виконуватиметься нерівність або .
Якщо ряд збіжний, то збіжний і ряд . Внаслідок нерівності , за теоремою 1.9, збіжний і ряд .
Коли ж ряд розбіжний, то розбіжний і ряд . Внаслідок нерівності , за теоремою 1.9, розбіжний і ряд .
Приклад 1.6 Дослідити на збіжність ряд .