
- •Тема 1 числові ряди 5
- •Тема 2 функціональні ряди 30
- •Тема 3 ряди фур'є 67
- •Передмова
- •Тема 1 числові ряди
- •1.1 Поняття числового ряду. Збіжні і розбіжні ряди
- •1.2 Найпростіші властивості збіжних рядів
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •1.3 Додатні ряди. Ознаки збіжності
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Доведення
- •Розв’язування
- •1.4 Ряди з довільними членами. Знакозмінні ряди
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •1.5 Властивості абсолютно збіжних рядів
- •1.6 Розв’язування задач із використанням ознак збіжності рядів
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 2 функціональні ряди
- •2.1 Поняття функціонального ряду і області його збіжності. Поняття рівномірної збіжності функціонального ряду. Властивості рівномірно збіжних рядів
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Властивості рівномірно збіжних рядів
- •2.2 Степеневі ряди. Теорема Абеля
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •2.3 Властивості суми степеневого ряду
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Розв’язування
- •2.4 Формула і ряд Тейлора
- •Доведення
- •Доведення
- •2.5 Розвинення елементарних функцій в ряд Тейлора
- •2.6 Застосування степеневих рядів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •2.7 Приклади розв’язування типович задач
- •Розв’язування
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 3 ряди фур'є
- •3.1 Ортогональна система функцій. Ряд Фур'є
- •Доведення
- •Розвязування
- •Розв’язування
- •3.2 Ряди Фур'є для парних і непарних функцій
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.3 Ряд Фур'є для функції з довільним періодом 2l
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.4 Ряд Фур'є в комплексній формі
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.5 Узагальнений ряд Фур'є
- •3.6 Інтеграл Фур'є
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.7 Комплексна форма інтеграла Фур’є
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.8 Приклади розв’язування типових задач
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Додаток а
- •Додаток в
- •Порядок виконання завдання
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
Доведення
Якщо Sn
і σn
—
частинні суми
рядів
та
і
за умовою Sn→S,
σn
→σ, то Sn+σn
→ S+σ.
Оскільки
Sn+σn
частинна сума ряду
,
то
=
S
+σ.
Зауваження.
Збіжні
ряди
і
можна почленно віднімати, оскільки ряд
є сумою двох збіжних рядів
і
.
Теорема 1.5 Сума збіжного і розбіжного ряду є ряд розбіжний.
Доведення
Нехай
ряд
збіжний, а ряд
розбіжний.
Припустивши збіжність ряду
,
дістанемо, що ряд
збіжний як різниця двох збіжних рядів
і
,
а це суперечить умові.
Теорема
1.6
Якщо,
починаючи з деякого n,
члени рядів
і
рівні
між собою і один з цих рядів збіжний, то
збіжний і другий.
Наслідок. Якщо в довільному ряді дописати, відкинути або змінити скінченне число членів, то збіжність чи розбіжність від цього не зміниться.
Теорема 1.7 Якщо у збіжному ряді довільним чином згрупувати його члени, зберігаючи порядок їх слідування, то новоутворений ряд збігається до тієї ж самої суми.
1.3 Додатні ряди. Ознаки збіжності
Тепер розглянемо ряди, всі члени яких є невід'ємні числа. За традицією їх називають рядами з додатними членами, або додатними рядами.
Теорема 1.8 Для того щоб додатний ряд збігався, необхідно і достатньо, щоб послідовність частинних сум цього ряду була обмежена зверху.
Доведення
Необхідність.
Нехай
ряд
,
де всі
,
збіжний, тобто існує скінченна границя
.
Звідки випливає, що
,
тобто послідовність частинних сум
обмежена
зверху.
Достатність. Оскільки послідовність частинних сум додатного ряду є неспадною, то для збіжності цієї послідовності достатньо, щоб вона була обмежена зверху.
Приклад 1.3 Дослідити на збіжність ряд
.
Розв’язування
Даний ряд розбіжний, бо його частинна сума
не обмежена зверху.
Теорема 1.9 (перша ознака порівняння). Якщо для членів додатних рядів
,
(1.8)
(1.9)
виконуються
нерівності
для всіх
,
починаючи з деякого, то із збіжності
ряду (1.9)
випливає
збіжність ряду (1.8),
а
з розбіжності ряду (1.8)
випливає
розбіжність ряду (1.9).
Доведення
Нехай
i
-
частинні суми рядів (1.8) і (1.9), тоді
справедливі нерівності
.
Припустимо,
що ряд (1.9) збіжний. Тоді послідовність
,
згідно
з теоремою 1.8, обмежена зверху, а, отже,
обмежена і послідовність частинних сум
,
тому за теоремою 1.8 ряд (1.8) збіжний.
Нехай ряд (1.8) розбіжний. Тоді і ряд (1.9) розбіжний, бо якби останній був збіжним, то за доведеним вище і ряд (1.8) збіжний.
Приклад 1.4 Дослідити на збіжність ряд
Розв’язування
Зауважуємо, що
.
Оскільки
кожен член даного додатного ряду менший
відповідного члена збіжної геометричної
прогресії із знаменником
,
то вихідний ряд також збіжний.
Приклад 1.5 Дослідити на збіжність ряд
Розв’язування
Оскільки
і ряд
розбіжний, то розбіжний і даний ряд.
Теорема
1.10
(друга ознака порівняння). Якщо
для додатних рядів
існує
скінченна додатна границя
,
то
ці
ряди збіжні
або
розбіжні одночасно.
Доведення
Яке б
не було число
,
то знайдуться додатні числа р
і
q
такі,
що
.
Внаслідок
умови
для
всіх
,
починаючи
з деякого, виконуватиметься нерівність
або
.
Якщо
ряд
збіжний,
то збіжний і ряд
.
Внаслідок
нерівності
,
за
теоремою 1.9, збіжний і ряд
.
Коли ж
ряд
розбіжний, то розбіжний і ряд
.
Внаслідок
нерівності
,
за
теоремою 1.9,
розбіжний
і ряд
.
Приклад
1.6
Дослідити на збіжність ряд
.