- •Тема 1 числові ряди 5
- •Тема 2 функціональні ряди 30
- •Тема 3 ряди фур'є 67
- •Передмова
- •Тема 1 числові ряди
- •1.1 Поняття числового ряду. Збіжні і розбіжні ряди
- •1.2 Найпростіші властивості збіжних рядів
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •1.3 Додатні ряди. Ознаки збіжності
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Доведення
- •Розв’язування
- •1.4 Ряди з довільними членами. Знакозмінні ряди
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •1.5 Властивості абсолютно збіжних рядів
- •1.6 Розв’язування задач із використанням ознак збіжності рядів
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 2 функціональні ряди
- •2.1 Поняття функціонального ряду і області його збіжності. Поняття рівномірної збіжності функціонального ряду. Властивості рівномірно збіжних рядів
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Властивості рівномірно збіжних рядів
- •2.2 Степеневі ряди. Теорема Абеля
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •2.3 Властивості суми степеневого ряду
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Розв’язування
- •2.4 Формула і ряд Тейлора
- •Доведення
- •Доведення
- •2.5 Розвинення елементарних функцій в ряд Тейлора
- •2.6 Застосування степеневих рядів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •2.7 Приклади розв’язування типович задач
- •Розв’язування
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 3 ряди фур'є
- •3.1 Ортогональна система функцій. Ряд Фур'є
- •Доведення
- •Розвязування
- •Розв’язування
- •3.2 Ряди Фур'є для парних і непарних функцій
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.3 Ряд Фур'є для функції з довільним періодом 2l
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.4 Ряд Фур'є в комплексній формі
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.5 Узагальнений ряд Фур'є
- •3.6 Інтеграл Фур'є
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.7 Комплексна форма інтеграла Фур’є
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.8 Приклади розв’язування типових задач
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Додаток а
- •Додаток в
- •Порядок виконання завдання
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
Розв’язування
Переводимо
градусну міру в радіанну:
.
Підставляючи в розклад (2.18), дістанемо
![]()
![]()
Обмежившись виписаними членами, ми робимо помилку не більшу за
.
Обчислюючи кожний доданок із п’ятьма знаками, дістанемо
.
б) Обчислення логарифмів
Оскільки
ряд (2.20) збіжний повільно, то застосовувати
цей ряд для обчислення натуральних
логарифмів нераціонально. Для обчислення
логарифмів використовують інший ряд.
Для степеневого ряду (2.20) замість
розглянемо
,
при
цьому вважатимемо, що
.
Маємо
(2.32)
Віднімемо почленно від ряду (2.20) ряд (2.32). Дістанемо степеневий ряд
![]()
Нехай
,
де
– натуральне
число. Тоді
.
Тому
![]()
або
. (2.33)
Ряд (2.33) і використовується для обчислення логарифмів натуральних чисел. Зазначимо, що ця наближена формула дає похибку

Приклад
2.13
Обчислити
за наближеною формулою (2.33), взявши
.
Розв’язування
![]()
в) Наближене обчислення коренів.
Для обчислення коренів застосовують біномний ряд (2.25).
Приклад
2.14
Обчислити
з точністю до
.
Розв’язування
Запишемо
так:
.
Використовуючи біномний ряд, дістанемо
![]()
Помічаємо, що одержаний числовий рад знакозмінний, тому залишок ряду не перевищує за абсолютною величиною першого з відкинутих членів. Розглянемо п’ятий член цього ряду:
.
Отже,
з точністю до
можна обчислити за допомогою наближеної
формули
![]()
Звідси
,
прицьому
перші три цифри після коми правильні.
2. Обчислення визначених інтегралів
Якщо
підінтегральна функція у визначеному
інтегралі
є
неперервною на відрізку
,
однак її первісна
не
є функцією елементарною, то формула
Н’ютона - Лейбніца
не
дає змогу виконати обчислення цього
інтеграла. Обчислити такі інтеграли
можна, якщо функція f(x)
розвивається
в степеневий ряд
![]()
рівномірно
збіжний до
на
відрізку
.
Використовуючи теорему про почленне
інтегрування ряду, дістанемо
![]()
Звідси
.
Обчисливши з відповідною точністю суму ряду, знайдемо з тією ж точністю значення визначеного інтеграла.
Приклад
2.15 Обчислити
визначений інтеграл
з
точністю до
.
Розв’язування
Первісна
функція для функції
не є елементарною. Оскільки для
всіх
має місце рівність
![]()
то для
цих
же
правильна і рівність
![]()
На
відрізку
цей
ряд збіжний рівномірно, тому

Оскільки одержаний числовий ряд знакозмінний, то залишок ряду не перевищує за абсолютною величиною першого з відкинутих членів. Розглянемо четвертий член цього ряду:
.
Отже, з
точністю до
одержуємо
![]()
причому
перші чотири цифри точні.
![]()
3. Інтегрування диференціальних рівнянь
Нехай потрібно знайти розв'язок диференціального рівняння другого порядку
(2.34)
що задовольняє початкові умови
(2.
35)
Припустимо,
що розв'язок
існує і може бути поданий у вигляді ряду
Тейлора
.
(2.36)
Для знаходження коефіцієнтів ряду (2.36) використаємо рівняння (2.34) і умови (2.35).
Дійсно, з умов (2.35) випливає, що
;
з рівняння (2.34) одержуємо
![]()
Диференціюючи
обидві частини рівняння (2.34) за змінною
маємо:
,
(2.37)
підставляючи
значення
в праву частину рівності (2.37), знайдемо
.
Диференціюючи
співвідношення(2.37), знайдемо
і
т. д.
Знайдені
значення похідних підставляємо в
рівність (2.36). Для тих значень
,
для яких цей ряд збіжний, це і буде
розв'язок рівняння.
Приклад
2.16 Знайти
чотири перших члени розвинення в
степеневий ряд розв'язку диференціального
рівняння
за початкових умов
.
