- •Тема 1 числові ряди 5
- •Тема 2 функціональні ряди 30
- •Тема 3 ряди фур'є 67
- •Передмова
- •Тема 1 числові ряди
- •1.1 Поняття числового ряду. Збіжні і розбіжні ряди
- •1.2 Найпростіші властивості збіжних рядів
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •1.3 Додатні ряди. Ознаки збіжності
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Доведення
- •Розв’язування
- •1.4 Ряди з довільними членами. Знакозмінні ряди
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •1.5 Властивості абсолютно збіжних рядів
- •1.6 Розв’язування задач із використанням ознак збіжності рядів
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 2 функціональні ряди
- •2.1 Поняття функціонального ряду і області його збіжності. Поняття рівномірної збіжності функціонального ряду. Властивості рівномірно збіжних рядів
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Властивості рівномірно збіжних рядів
- •2.2 Степеневі ряди. Теорема Абеля
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •2.3 Властивості суми степеневого ряду
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Розв’язування
- •2.4 Формула і ряд Тейлора
- •Доведення
- •Доведення
- •2.5 Розвинення елементарних функцій в ряд Тейлора
- •2.6 Застосування степеневих рядів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •2.7 Приклади розв’язування типович задач
- •Розв’язування
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 3 ряди фур'є
- •3.1 Ортогональна система функцій. Ряд Фур'є
- •Доведення
- •Розвязування
- •Розв’язування
- •3.2 Ряди Фур'є для парних і непарних функцій
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.3 Ряд Фур'є для функції з довільним періодом 2l
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.4 Ряд Фур'є в комплексній формі
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.5 Узагальнений ряд Фур'є
- •3.6 Інтеграл Фур'є
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.7 Комплексна форма інтеграла Фур’є
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.8 Приклади розв’язування типових задач
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Додаток а
- •Додаток в
- •Порядок виконання завдання
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
2.5 Розвинення елементарних функцій в ряд Тейлора
1.
Функція
.
Оскільки
дана функція в кожній точці
числової осі має похідну будь-якого
порядку
,
то
і вона породжує степеневий ряд
![]()
Цей ряд
збіжний при будь-якому
саме до функції
,
бо на будь-якому відрізку
для кожному натурального
:
.
Отже,
. (2.17)
2.
Функція
.
Ця
функція при будь-якому
має всі похідні, причому

Тоді

Отже ця функція породжує степеневий ряд
![]()
Цей ряд
збіжний при будь-якому
саме
до функції
,
бо
при довільному
і
для кожного натурального
:
.
Таким
чином при
маємо
(2.18)
3.
Функція
.
Рівність
(2.19)
доводиться аналогічно рівності (2.18), або почленним диференціюванням останньої.
4.
Функція
.
Знайдемо ряд Тейлора для цієї функції, виходячи з очевидної рівності
![]()
яка
виконується при
(бо праворуч маємо геометричну прогресію
зі знаменником
).
Використовуючи
можливість почленного інтегрування
степеневого ряду, дістанемо

Відмітимо,
що шляхом безпосереднього дослідження
залишкового члена формули Тейлора можна
переконатися у справедливості останньої
рівності і при
.
Отже,
(2.20)
5.
Функція
.
Інтегруючи рівність
![]()
справедливу
при
(геометрична професія зі знаменником
),
дістанемо

Як і в
попередньому прикладі можна довести,
що остання рівність виконується при
.
Отже,
(2.21)
6.
Функція
,
де
- довільне дійсне число.
Для цієї функції маємо
![]()
тому
функція
породжує степеневий ряд (
)
![]()
![]()
і його називають біноміальним рядом.
Оскільки за ознакою Д’Аламбера

то
біноміальний ряд збіжний при
і розбіжний при
.
Доведемо,
що при
цей ряд збіжний саме до функції
.
Справді, нехай при
![]()
(2.22)
тоді
(2.23)
(2.24)
Почленним додаванням рівностей (2.23) і (2.24) з урахуванням (2.22) маємо
![]()
що можна записати у вигляді
![]()
Тому
(
-
стала),
звідки
.
Але
.
Підставляючи це значення у формулу
(2.22), дістанемо рівність
(2.25)
справедливу
для інтервалу
.
Ця рівність узагальнює відому формулу
бінома Ньютона на випадок будь-якого
дійсного показника.
Зауваження.
Можна
довести що при
рівність
(2.25) справджується на відрізку
,
при
– на півінтервалі
,
при
на
інтервалі
.
Зазначимо,
що експоненціальна функція
та
тригонометричні функції
пов'язані між собою формулами Ейлера.
Виведемо ці формули. У ряді (2.17) формально
замість
приймемо
(уявна
одиниця). Матимемо
![]()
.
(2.26)
У круглих
дужках цієї рівності містяться ряди,
які зображають, відповідно, функції
.
Тому рівність можна записати так:
.
(2.27)
Якщо в
ряді (2.17) замість
формально
прийняти
,
то дістанемо таку рівність:
.
(2.28)
Тоді з формул (2.27) і (2.28) знаходимо
.
(2.29)
Формули (2.27) і (2.28) називають формулами Ейлера.
2.6 Застосування степеневих рядів
1. Наближене обчислення значень функцій
Нехай
функція
в деякому проміжку розвивається в
степеневий ряд
![]()
Тоді
легко наближено обчислити значення
функції
![]()
шляхом
заміни її скінченним числом перших
членів цього розкладу.
Чим
менше
,
тим менше членів береться для обчислення
з бажаною точністю. Якщо х
дуже мале, то достатньо обмежитись
тільки двома першими членами, відкинувши
всі останні. Таким чином, дістаємо дуже
просту формулу для
![]()
,
яка
при малих
цілком може замінити часто досить
складний точний вираз для
.
а) Обчислення значень тригонометричних функцій
Степеневі
ряди (2.18) і (2.19) можна використати для
обчислення значень тригонометричних
функцій
і
.
Оскільки
ряди знакозмінні, то залишок ряду не
перевищує за абсолютною величиною
першого з відкинутих членів. Для
матимемо
, (2.30)
.
(2.31)
Користуючись
формулами (2.30) і (2.31), можна підібрати
найменше число
таке,
щоб дістати значення
і
з наперед заданою точністю.
Відмітимо,
що ряди (2.18) і (2.19) швидше збігаються при
малих значеннях
.
Доцільно обчислювати за допомогою цих
рядів значення синуса і косинуса для
кутів від
до
.
Значення ж цих функцій для кутів від
до
легко обчислити, якщо скористатись
формулами:
![]()
![]()
![]()
.
А значення
функцій
та
для кутів від
до
знаходяться за допомогою формул зведення.
Зауваження. Для обчислення кути, виражені в градусах потрібно перевести в радіани.
Приклад
2.12
Обчислити
з точністю до
.
