- •Тема 1 числові ряди 5
- •Тема 2 функціональні ряди 30
- •Тема 3 ряди фур'є 67
- •Передмова
- •Тема 1 числові ряди
- •1.1 Поняття числового ряду. Збіжні і розбіжні ряди
- •1.2 Найпростіші властивості збіжних рядів
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •1.3 Додатні ряди. Ознаки збіжності
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Доведення
- •Розв’язування
- •1.4 Ряди з довільними членами. Знакозмінні ряди
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •1.5 Властивості абсолютно збіжних рядів
- •1.6 Розв’язування задач із використанням ознак збіжності рядів
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 2 функціональні ряди
- •2.1 Поняття функціонального ряду і області його збіжності. Поняття рівномірної збіжності функціонального ряду. Властивості рівномірно збіжних рядів
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Властивості рівномірно збіжних рядів
- •2.2 Степеневі ряди. Теорема Абеля
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Доведення
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •2.3 Властивості суми степеневого ряду
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Доведення
- •Розв’язування
- •2.4 Формула і ряд Тейлора
- •Доведення
- •Доведення
- •2.5 Розвинення елементарних функцій в ряд Тейлора
- •2.6 Застосування степеневих рядів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •2.7 Приклади розв’язування типович задач
- •Розв’язування
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 3 ряди фур'є
- •3.1 Ортогональна система функцій. Ряд Фур'є
- •Доведення
- •Розвязування
- •Розв’язування
- •3.2 Ряди Фур'є для парних і непарних функцій
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.3 Ряд Фур'є для функції з довільним періодом 2l
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.4 Ряд Фур'є в комплексній формі
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.5 Узагальнений ряд Фур'є
- •3.6 Інтеграл Фур'є
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.7 Комплексна форма інтеграла Фур’є
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •3.8 Приклади розв’язування типових задач
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Питання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Додаток а
- •Додаток в
- •Порядок виконання завдання
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
Доведення
Нехай
.
Візьмемо таке
,
щоб
,
і
.
Оскільки ряд
збіжний, то
при
.
Отже, знайдеться таке число
,
що
при
всіх
.
Оцінимо
загальний член ряду
Маємо
,
де
. Але при
ряд
збіжний, бо за ознакою Д’Аламбера при
маємо:
![]()
Оскільки
,
то останній результат означає, що ряд
збіжний в точці
,
.
За теоремою 2.3 маємо, що ряд
збіжний всередині інтервалу збіжності
.
Зауваження. Степеневий ряд (2.7) в межах інтервалу збіжності можна диференціювати почленно довільне число раз. При цьому радіуси збіжності всіх рядів, одержаних почленним диференціюванням даного ряду, збігаються з радіусом збіжності вихідного ряду.
Приклад 2.11 Знайти суму ряду
![]()
Розв’язування
При
даний ряд збіжний. Отже, його можна
почленно диференціювати в середині
інтервалу збіжності. Позначивши його
суму через
,
маємо
![]()
Оскільки
,
то одержаний ряд похідних як геометрична
прогресія із знаменником
має
суму
.
Проінтегрувавши
ряд
![]()
знайдемо його суму:
![]()
2.4 Формула і ряд Тейлора
Нехай
функція
має
неперервну похідну в деякому околі
точки
.
Тоді за формулою Ньютона - Лейбніца
.
Якщо
функція
має
другу неперервну похідну
,
то
за формулою інтегрування частинами

.
Отже,

Далі,
якщо
має
третю неперервну похідну
,
то

і
.
Взагалі,
якщо
має
-у
неперервну похідну
,
то
![]()
.
Згідно з узагальненою теоремою про середнє, застосованою до інтеграла
,
існує
число
таке, що
.
Таким чином, має місце теорема.
Теорема
2.7
Якщо
функція
має
неперервну похідну
-го
порядку в деякому околі точки
,
то
для кожного
цього
околу існує точка
така,
що

.
(2.10)
Нехай
функція
має
похідні будь-яких порядків в деякому
околі точки
.
Тоді степеневий ряд
(2.11)
називають
рядом
Тейлора функції
в
точці
.
Для
подальшого достатньо буде знайти ряд
Тейлора функції
в
точці
,
такий ряд називають рядом
Маклорена:
(2.12)
Умови розкладу функції в ряд Тейлора дає така теорема.
Теорема
2.8
Якщо
функція
має
похідні будь-яких порядків на відрізку
,
то на ньому рівність
(2.13)
виконується тоді і тільки тоді, коли залишковий член формули Тейлора
,
(2.14)
де
,
прямує
до нуля.
Доведення
Рівність (2.13) еквівалентна рівності
.
Остання рівність, враховуючи (2.14), рівносильна умові
.
Наслідок.
Якщо
функція
має похідні будь-яких порядків на
відрізку
і всі вони обмежені на ньому
,
то на відрізку
функція
розвивається в степеневий ряд:
![]()
Доведення
Оскільки
функція
має
похідні довільних порядків на
,
то для неї можна формально скласти ряд
Тейлора (2.11). Доведемо, що він збіжний
до
.
Для цього, за теоремою 2.8, достатньо
показати, що залишковий член формули
Тейлора
(2.15)
прямує
до нуля при
.
Зауважуємо, що
.
(2.16)
Але ряд
збіжний, бо за ознакою Д’Аламбера
.
Тому
загальний член ряду
.
З нерівності (2.16) випливає, що
при
на
відрізку
.
Зауваження. Можна показати, що якщо функція розкладається в степеневий ряд, то він є рядом Тейлора.
Для спрощення процесу розвинення функцій в ряд Тейлора можна використовувати прикладні пакети Maple та Mathcad (додатки А, В).
