5. Культурне життя в радянській Україні в роки Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945)

Під час війни величезних масштабів набуло пограбування окупантами мистецьких та історичних цінностей У., відчутних втрат зазнали музеї, бібліотеки, картинні галереї. Лише зі Львова німці вивезли понад 5 тис. рукописів і понад 3 тис. стародруків, близько 40 тис. томів різної літератури. Усього з У. було вивезено понад 330 тис. цінних музейних експонатів.

Значним був внесок літераторів у мобілізацію людей на боротьбу із загарбниками. Близько 80 письменників, майже третина членів Спілки письменників У., пішли в діючу армію. Серед них – М. Бажан, М.Стельмах, А. Малишко, Л. Первомайський та ін. Смертю хоробрих загинули 25 письменників, серед них М. Трублаїні, О. Десняк.

Радян. влада зрозуміла, що війну з іноземними загарбниками не можна вести, не спираючись на патріотичні почуття народу. З‘являються твори, де з великою силою показана любов до Вітчизни (М.Рильського “Слово про рідну матір”, П.Тичини “Голос матері”, В.Сосюри “Любіть Україну”). Тему героїзму на фронті розкривають твори А. Головка, О. Довженка.

Унаслідок німецької окупації її урядові, культурні і наукові установи були евакуйовані і функціонували на території інших республік. На Схід була евакуйовна Академія наук України, зокрема Президія АН України працювала в Уфі. Укр. науковці долучаються до боротьби з ворогом. Так Інститут електрозварювання АН УРСР, очолюваний Є. Патоном, досяг вагомих результатів у зварюванні корпусів танків Т-34, упроваджував цю технологію на 10 танкових заводах і 6 заводах, що виготовляли авіабомби. Інститут клінічної фізіології на чолі з академіком Богомольцем розробив нові ефективні методи лікування поранених, було створено чимало нових препаратів. У Харківському інституті переливання крові були організовані пункти заготовки і консервування крові для передачі шпиталям.

Із України було евакуйовано понад 50 театрів, які продовжували свою діяльність – виступали у військових частинах, шпиталях.

Глибокого патріотизму сповнене укр. кіномистецтво. Так, Київська кіностудія поставила фільми «Олександр Пархоменко» Л. Лукова, «Як гартувалася сталь» М. Донського. Вищим досягненням в умовах війни став фільм «Райдуга» М. Донського (сценарій В. Василевської). Картина одержала багато призів і серед них «Оскар» — премію Академії кіномистецтва США. Цей фільм у 1946 р. удостоївся Державної (Сталінської) премії.

Війна відображалась і в образотворчому мистецтві. Темою робіт художників став захист Вітчизни. З усіх жанрів образотворчого мистецтва найінтенсивніше розвивається графіка. Кілька серій малюнків та акварелей на теми В. В. в. виконав В.І.Касіян. Перша з цих серій – «У фашистській неволі» (1942) передає страждання радян. жінки, яка стала жертвою фашистів. У другій – «Україна бореться» - показано всенародну боротьбу в тилу ворога. Третя серія – «Відомсти!» - викриває звірства фашистів на окупованій радян. землі, кличе до помсти.

Друга світова війна була серйозним екзаменом для укр. культури. Діячі культури і науки працювали в тяжких і несприятливих умовах, у які поставила їх війна. І слід зазначити, що укр. культура і її творці виявилися на висоті свого покликання.

1 Наприкінці жовтня 1906 р. збори студентів історико-філологічного факультету Київського університету прийняли резолюцію з вимогою до адміністрації виписати до студентської бібліотеки серію книг і журналів з українознавства, в тому числі збірки "Наукового товариства імені Шевченка", праць М.Грушевського, Т.Шевченка, І.Франка, Б.Грінченка, І.Нечуя-Левицького та ін. Через місяць під петицією студентів до Ради професорів університету щодо заснування українських кафедр було зібрано понад 1400 підписів.

"Гурток українців-студентів" в КПІ в листопаді 1906 р. також розпочав збір підписів під вимогою відкриття ряду українознавчих кафедр в інституті. Всього на початку 1907 р. тільки до "Ради" на підтримку відкриття укр.. кафедр надійшло листів більше ніж від 10 тис. осіб. Незважаючи на активність студентської молоді та широку підтримку громадськості, впровадження української мови у вузах йшло досить повільно. Лише протягом 1907 р. у вузах Одеси, Харкова, Києва були відкриті окремі українознавчі курси. Однак з наступом реакції викладання українською мовою в університетах, започатковане в 1906-1907 рр., було припинено.

2 Це було збройне протистояння двох воєнних блоків: Четвертного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) та Антанти (Англія, Франція, Росія), але поступово в її орбіту було втягнуто 38 із 59 держав світу, ¾ населення земної кулі.

3 В рос. армії було 3,5 млн українців, в айстро-угорській – 250 тис.

4 За 1918-1920 рр. було знято близько 500 найменувань кінострічок, зокрема «Вітер з півночі», «Розбійник Камелюк» (режисер Л.Старицька-Черняхівська), «Прозрівший» (М.Замковий), хроніко-документальні фільми – «Шевченкове свято», «Сон Тараса», «Випуск першої української гімназії», «Життя Донбасу». Запустили у прокат більше 4 тис. фільмів.

5 Кубізм - революційна течія в образотворчому мистецтві початку XX століття, яка передувала абстрактному мистецтву. Його засновники, Жорж Брак і Пабло Пікассо, захоплювалися роботами Поля Сезанна і були натхненні його спробою створити об'ємну структуру на поверхні полотна.

Конструктиві́зм (від лат. constructio — побудова) — авангардистський стиль в образотворчому мистецтві, архітектурі, художньому конструюванні, літературі, фотографії, що отримав розвиток в 1920 - початку 1930 років. Характеризується суворістю, геометризмом, лаконічністю форм і монолітністю зовнішнього вигляду. В образотворчому мистецтві та літературі прихильники конструктивізму надавали великого значення техніцизму, штучним конструктивним формам, абстракціям тощо.

Абстракціоні́зм - безпредметне мистецтво, конфігуративне мистецтво — одна з течій авангардистського мистецтва. Виникла на початку ХХ ст. Наприклад, «Чорний квадрат» Казимира Малевича.

6 Офіційно курс на українізацію було проголошено на ХІІ з’їзді РКП (б) у 1923 р. і затверджено декретом «Про заходи забезпечення рівноправності мов і сприяння розвиткові укр. мови» (1 серпня 1923 р.), відповідно до якого передбачалося переведення на укр. мову викладання в освітніх закладах, укр. мова стала обов’язковим предметом у неукраїнських школах.

7 в РРФСР подібний інститут був заснований тільки в 1930 році

8 людина феноменальної пам'яті, знавець мов (більше 60 мов). А. Кримський – засновник укр. сходознавчої школи.

9 Укр. авангард – це синтетичне поєднання національного фольклору, народного мистецтва з елементами європейського модернізму.

10 Чимало західноукраїнських митців у цей час із надією дивилися на Схід, ще не знаючи про страшні реалії радянського життя – терор проти власного народу не набрав ще сили й розголосу