9) Мито і митні податки

Велике значення для відновлення економіки України на сучасному етапі має дотримання методами державного регулювання водночас відкритості економіки та її економічної безпеки. При вирішенні цієї проблеми державний механізм спирається на такі засоби регулювання, як мито й митні податки.

Мито - це податки, які встановлюються на імпортні, а в окремих випадках, і на експортні товари. Держава використовує мито для одночасного вирішення двох основних завдань: спираючись на фіскальне мито, держава запроваджує його, як правило, щодо тих товарів, які не виробляються підприємствами України. Метою задіяння такого мита є забезпечення державного бюджету податковими надходженнями. Функція захисту українських виробників від конкуренції інших держав виконується протекціоністським митом, яке зменшує перевагу іноземного виробника на українському ринку відносно вітчизняного виробника.

Захист національного ринку - головна мета митних тарифів. Разом з тим, як відмічається в роботі (162, с. 22), їх використання має сім основних наслідків, які потрібно враховувати при виробленні та реалізації зовнішньоекономічної політики, а саме:

1. Виробничий ефект. Зростає виробництво товару, який захищається митними тарифами, адже імпортні товари дорожчі і не можуть задовольнити існуючий попит. Урахування виробничого ефекту дуже важливе для формування економічної політики в невеликих країнах, масштаби внутрішнього ринку яких можуть забезпечити ефективну діяльність обмеженої кількості підприємств.

2. Споживчий ефект. За інших рівних умов, споживання товару, який обкладається митом, знижується.

3. Бюджетний ефект. Митні тарифи - джерело бюджетних надходжень. Особливо зростає значення митних тарифів для країн, які розвиваються. У промислово розвинутих країнах це джерело поповнення бюджету не є суттєвим: обсяг бюджетних надходжень знаходиться в обернено пропорційній залежності від розміру митного тарифу - чим більший розмір тарифу, тим менший обсяг імпорту, і, відповідно, менші бюджетні надходження.

4. Ефект розподілу прибутків. Він полягає у тому, що національні виробники в умовах відсутності конкуренції іноземних фірм (внаслідок застосування митних тарифів) мають змогу підвищувати ціну на свій товар і отримувати більш високі прибутки у формі ренти. Захист національних виробників за допомогою митних тарифів спричиняє зростання вартості дефіцитних товарів і зниження ціни надлишкових факторів виробництва.

5. Конкурентний ефект. Відіграє значну роль у невеликих країнах, внутрішній ринок яких може забезпечити ефективну діяльність лише обмеженої кількості національних виробництв. Однак відсутність конкуренції з боку іноземних виробників може призвести до втрати національними виробниками стимулів до підвищення ефективності виробництва та зниження цін.

6. Вплив на платіжний баланс. Застосування митних тарифів веде до скорочення споживання імпортних товарів (через високі ціни на них), відповідно зменшуються витрати за кордоном на закупівлю імпортних товарів. Такий процес, за інших рівних умов, сприяє поліпшенню платіжного балансу.

7. Вплив на умови торгівлі. Застосування митних тарифів змушує іноземні фірми знижувати ціну товарів, які ввозяться до даної країни. А це, у свою чергу, передбачає зміни у співвідношенні експортних та імпортних цін.

У більшості випадків митний тариф застосовується на національному рівні. Але в тих випадках, <оли ряд країн об'єднується в торговельно - економічну групу і створює митний союз, митний тариф :тає спільним інструментом зовнішньоторговельного регулювання, єдиним для всіх країн - учасниць торговельних відносин з третіми країнами.

Ставки митних тарифів змінюються під впливом процесів, які відбуваються в економіці окремих країн і світового господарства в цілому.

Зниження мита здійсняється (у більшості випадків) після двосторонніх або багатосторонніх переговорів, у ході яких сторони укладають угоди про обмін митно-тарифними поступками. Ці переговори проводяться, звичайно, в рамках ГАТТ. В результаті таких переговорів розвинуті капіталістичні країни знизили, зокрема, середній рівень митного оподаткування, починаючи з 1948р., більше, ніж на 75 відс.

Суттєвим засобом регулювання іноземної підприємницької діяльності на національному ринку є система оподаткування імпорту. Взагалі оподаткування імпорту в країнах з ринковою економікою будується на подібних принципах, а відмінності полягають у величині митних тарифів та деяких видів митних податків.

До митних податків відносяться: митний збір, яким оподатковуються товари при перетинанні кордону ряду країн; різні збори, пов'язані з оформленням документів на митниці, митним оглядом товару, перевіркою його якості; портові, статистичні, фітосанітарні та інші мита.

Особливим різновидом митного податку є плаваючі митні збори (імпортні), які широко застосовуються в країнах ЄС, як інструмент, аграрного протекціонізму. За характером своєї дії плаваючі імпортні збори близькі до мита, але на відміну від нього залежать від співвідношення внутрішніх і світових цін на сільськогосподарську продукцію.

У багатьох країнах світу встановлюється податок на імпорт для стимулювання експорту в розмірі 0,3% з метою нагромадження коштів, які використовуються для сприяння розвитку експорту.

Митне регулювання - це регулювання питань, пов'язаних із встановленням мит і митних зборів, проведенням митного контролю організацією діяльності структур митного контролю.

Механізм митного регулювання в Україні регламентується законами України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та "Про єдиний митний тариф". В Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" сформульовано наступні принципи митного регулювання:

- єдиний митний тариф встановлює на всій території України обкладання митом предметів, що ввозяться на цю територію або вивозяться з неї, а також провозяться транзитом;

• ставки Єдиного митного тарифу повинні бути єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, організації господарської діяльності і територіального місцезнаходження;

• митний контроль і мито на території спеціальних економічних зон регулюється Законом України "Про спеціальні /вільні/ економічні зони" та міжнародними угодами, що встановлюють правовий режим цих зон у кожному окремому випадку;

• до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (іноземних суб'єктів господарської діяльності), які проводять демпінг, а також до тих держав, які застосовують відносно України дискримінаційні дії, можуть застосовуватись митні заходи, що відповідають на дискримінаційні дії іноземних держав: введення антидемпінгового мита, згідно з Єдиним митним тарифом; введення компенсаційних мит, що дорівнюють різниці між нормальною ціною міжнародних товарних ринків і демпінговою ціною.