Основні напрямки діяльності

Основними напрямками діяльності є:

• випуск, купівля і продаж цінних паперів з метою отримання доходів з цих операцій;

• зберігання й облік цінних паперів клієнтів за їхніми дорученнями;

• посередництво банку між емітентами цінних паперів та інвесторами.

На основі диференціації напрямків діяльності виокремлюють такі програми діяльності:

• реалізація цінних паперів із забезпеченням прибутку і прибутковості;

• купівля цінних паперів;

• оцінка ризику від операцій з цінними паперами.

Результати діяльності:

• формування процентних ставок по цінних паперах;

• забезпечення зростання прибутковості операцій з цінними паперами;

• підвищення ролі використання цінних паперів у соціально-економічному розвитку країни;

• додержання законів, положень і стандартів нормативно-правової бази;

• участь в управлінні підприємствами й банками.

СЗУ діяльності, пов’язаної з цінними паперами, – сукупність статистичних методів, моделей і алгоритмів оброблення інформації, які використовуються для створення системи управління цією діяльністю, а саме – оцінки прийняття рішень щодо формування акціонерного капіталу, чистого прибутку, його розподілу і т. д.

Завдання статистичного аналізу відповідно до напрямів мети та функцій управління відображені в табл. 3.30

Таблиця 3.30

Напрямки діяльності та завдання статистичного аналізу

Напрямки діяльності	Мета і функції управління	Завдання аналізу
Реалізація ЦП із забезпеченням прибутку і прибутковості	Забезпечення обов’язкових виплат дивідендів, а також прискорення обігу ЦП, що призводить до збільшення дивідендів.	Аналіз прибутковості ЦП, аналіз кон’юнктури ринку ЦП, вивчення структурних зрушень на ринку ЦП, індексний аналіз ефективності структурної політики, аналіз зв’язку показників ЦП з макроекономічними показниками.
Купівля ЦП	Здійснення вигідних операцій з приводу купівлі-продажу ЦП.
Оцінка ризику від операцій з ЦП	Мінімізація ризику з метою отримання максимального прибутку	Порівняльний аналіз ризику за регіональною структурою, складом портфеля ЦП тощо

Основні класифікації та групування

У процесі аналізу ринку цінних паперів використовуються такі розподіли.

1. за інструментами ринку:

а) Первинні цінні папери:

• векселі;

• закладні;

• облігації;

• акції;

б) похідні цінні папери:

• форварді контракти:

• форварди;

• ф”ючерси;

• опціонні контракти.

2. За суб’єктами ринку:

• емітенти;

• інвестори;

• професійні учасники ринку – торговці.

3. За нормативно-правовою базою:

• закони;

• положення;

• стандарти.

4. За інфраструктурою:

• фондові біржі;

• брокерські контори;

• депозитарії;

• незалежні реєстратори;

• клірингові банки;

• фінансові посередники:

• комерційні банки;

• інвестиційні фонди та компанії;

• страхові компанії;

• довірчі товариства.

5. За джерелами забезпечення:

• біржова та внебіржова інформація;

• рейтингові оцінки;

• спеціалізовані друковані видання.

Докладний аналіз передбачає розподіл інструментів ринку за такими критеріями:

• за економічною природою – часткові папери, боргові папери, виробничі фінансові інструменти;

• метою – фондові, комерційні;

• цільовим призначенням – цінні папери для – інвестування, кредитування, розрахунків з постачання і зобов’язань;

• способом випуску – урядом, державним закладом, місцевими органами влади, банками; державними підприємствами, акціонерними товариствами та іншими.

• роллю – основні (акції, облігації, сертифікати та ін.), похідні (ф’ючерси, опціони, варанти та ін.);

• ринковістю – ринкові, неринкові;

• строками погашення цінних паперів – короткострокові, середньострокові, безстрокові, довгострокові;

• способом виплат – з фіксованим платежем, з плаваючою ставкою; доходи, від напряму яких залежить вид розміру чистого прибутку підприємства;

• відстроченням виплат – цінні папери з відстроченим доходом, цінні папери з невідстроченим доходом;

• територією обігу – регіональні, національні, міжнародні;

• місцем реєстрації офісу емітента – вітчизняні, іноземні.

Характеристики ринку цінних паперів

Для аналізу й оцінки організаційно оформленого ринку цінних паперів у поточному й перспективному періодах широко використовують комплекс характеристик, за допомогою яких кількісно та якісно оцінюють процеси, що відбуваються на ринку. Такі характеристики дістали назву “індикатори фондового ринку” [35]. Під ними розуміють агреговані індекси динаміки поточних ринкових цін, які відображають стан кон’юнктури за окремими сегментами фондового ринку. Сукупність індикаторів дає можливість поглиблено аналізувати розвиток фондового ринку, виявляючи проблеми функціонування цього ринку.

Індикатори фондового ринку застосовують для статистичної оцінки поточного стану фондового ринку; вони є вихідним пунктом для інвесторів при прийняття рішень про напрямки діяльності на фондовому ринку.

Інструментом інвестування для стратегічного інвестора, який має на меті дістати контроль над акціонерним товариством, є акції цього акціонерного товариства. Стратегічні інвестори насамперед заінтересоівані в одержанні інформації про стан ринку акцій.

Інструментом інвестування для портфельних інвесторів, які розраховують одержати прибуток від цінних паперів, що належать їм, можуть бути акції, облігації, похідні інструменти тощо. Для портфельного інвестора становлять інтерес фондові індикатори, які відображають стан ринку акцій, облігацій, похідних фінансових інструментів тощо.

До системи основних показників фондового ринку належать вибіркова система показників, а також такі індикатори:

• індикатори ринку акцій: ціна акцій, дивіденд на акцію, прибуток у вигляді процентів на вкладений капітал, відношення ціни до річного прибутку компанії, обсяг продажу;

• індикатори стану ринку облігацій: прибуток за облігацією, середні індикатори курсів облігацій (за галузями), обсяг угод;

• індикатори ринку векселів: термін обігу, прибутковість, відсутність протесту, безперервний індосаментний ряд;

• індикатори діяльності операторів ринку: кількість укладених угод, обсяг угод, обсяг отриманого прибутку, відсутність санкцій з боку контролюючого органу;

• індикатори діяльності реєстраторів і депозитарію: кількість зареєстрованих осіб у реєстратора, кількість реєстрів, що їх веде реєстратор, кількість перереєстрацій, власний капітал, кількість операцій у системах реєстрів;

• індикатори діяльності компаній-емітентів: показники ділової активності, економічного потенціалу, фінансової стійкості, платоспроможності;

• індикатори діяльності банків: капітал, активи, пасиви, прибутки, депозити, ліквідність.

Система статистичних показників ринку цінних паперів [25] наведено в табл. 3.31

Таблиця 3.31.

Вибіркова система показників ринку цінних паперів [25].

Назва показника	Формула		Економічна інтерпретація
Абсолютні
І. Реалізація цінних паперів із забезпеченням прибутку і прибутковості
1. Чистий дохід		ЧД		Дохід, який отримує емітент з урахуванням витрат
2.Показник капіталізованої вартості акцій		КВА = кількість акцій ∙ курс 1 акції		Визначає ринок акціонерного товариства
3. Дивіденд		Д		Частина загальної суми чистого прибутку акціонерного товариства, яка розподіляється між акціонерами пропорційно до кількості акцій
4. Річний сукупний дохід по облігаціях		Д(СД) = купований дохід + річний приріст		Дохід, який отримає емітент наприкінці року в разі вкладання грошей в облігації
ІІ. Купівля цінних паперів
5. Ціна акції		Ц(а)		Ціна, за якою акції можна придбати на ринку
6. Кількість акцій		N		Кількість акцій в обігу
7.Додатковий грошовий потік з урахуванням податкових пільг на період упровадження проекту		ДГП = додатковий чистий фонд + амортизаційні відрахування		Зміни в грошових потоках, пов’язані з упровадженням проекту
8. Ціна попиту на акцію		Ц(по)		Показує, яку найбільшу ціну може мати акція
9. Ціна пропозиції на акцію		Ц(пр)		Показує найменшу ціну, за якою покупець згоден придбати акцію
10. Маржа		М = Ц(по) – Ц(пр)		Показує, наскільки ціна попиту перевищує ціну пропозиції
11. Кінцевий дохід покупця		Д(пок) = нарощена вартість сертифіката – ринкова ціна сертифіката		Показує, який дохід отримає власник
ІІІ. Оцінка ризику
12. Термін упровадження проекту		Т		Показує проміжок часу від введення проекту до його реалізації
13. Додатковий чистий дохід (за час упровадження проекту)		ДЧД = очікуваний ЧД (з урахуванням проекту) – очікуваний ЧД без урахування проекту		Показує дохід від реалізації проекту
Відносні
І. Реалізація цінних паперів з забезпеченням прибутку і прибутковості
1. Коефіцієнт дивідендної віддачі		ДВА = (дивіденд/ціна акції)∙100%		Дає змогу порівняти прибутковість акцій різних емітентів та інших цінних паперів
2. Коефіцієнт рентабельності акціонерного капіталу для чистого доходу		RА.К. = чистий дохід/ кількість акцій		Відображає частину чистого прибутку емітента, що виплачується у вигляді дивіденду
3. Коефіцієнт сплачуваності		КС = (дивіденд/ прибуток на одну акцію) ∙ 100%		Відображає частину чистого прибутку емітента, що виплачується у вигляді дивіденду
4. Коефіцієнт фактичної вартості акцій		ДВ = капітальні ресурси/ кількість акцій		Показує, яка величина всіх капітальних ресурсів емітента припадає на випущену акцію
ІІ. Купівля цінних паперів
6. Ринкова ціна акції в розрахунку на 100 грошових одиниць номіналу (курс акції)		К(а) = ринкова ціна/ номінальна ціна акції		Ціна акції, зазначена під час укладення “купівлі-продажу”
7.Додатковий чистий дохід (за час упровадження проекту)		ДЧД = очікуваний ЧД (з урахуванням проекту) – очікуваний ЧД без урахування проекту		Показує дохід від реалізації проекту
8. Середня ставка доходу		ССД = (середньорічний додатковий чистий дохід/ планові витрати)∙100%		Показує ефективність діяльності з цінними паперами в майбутньому з урахуванням майбутніх витрат
9. Період окупності		ПО = планові витрати/ додатковий грошовий потік		Час, за який буде визначено дохід з діяльності, пов’язаної з цінними паперами
10. Сучасна вартість майбутніх грошових потоків		СВ = майбутня вартість грошових потоків/(1+дисконтна ставка)^Т		Використання для визначення майбутнього доходу

Чинники, що впливають на ринок цінних паперів

1. За економічним значенням чинники поділяються на дві групи:

• основоположні, тобто ті чинники, які визначають основні макроекономічні пропорції розвитку економіки держави в цілому. До них належать обсяг фінансових інвестицій, обсяг і структура капіталовкладень, обсяг грошової маси, яка перебуває в обігу;

• похідні – чинники, які є наслідком впливу основоположних чинників: темп інфляції, структура розміщення грошової маси, рівень доходів споживачів, стан грошового ринку, ринку кредитних ресурсів.

2. За походженням макрофактори поділяються на дві групи:

• чинники, що виникають у результаті дії об’єктивних економічних законів;

• чинники, що виникають у зв’язку з державним регулюванням економіки (наявність і характер політики регулювання інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання, ринку цінних паперів, ринку кредитних ресурсів).

2. За характером впливу на економіку виокремлюють:

• чинники, що стимулюють розвиток економічної системи (наприклад, збільшення обсягу інвестицій та капіталовкладень в економіку та перевищення їхнього обсягу над амортизацією, створення сприятливого фінансового клімату);

• чинники, що негативно впливають на її розвиток, тобто є основною передумовою стагнації економіки (наприклад, скорочення обсягів інвестицій за одночасного перевищення амортизаційних відрахувань над розмірами валових інвестицій).

Напрями і методи статистичного аналізу

Основними напрямами статистичного аналізу фондового ринку, його індикаторів є одержання інформації про поточну ситуацію, локальні коливання кон’юнктури, наміри учасників, довгострокові тенденції взаємозв’язку з розвитком економіки в цілому, окремих галузей, видів діяльності тощо.

Відповідні методичні положення наведено в розд. 2.

Важливим напрямом СЗУ фондовим ринком є підвищення репрезентативності даних про індикатори фондового ринку, як передумови управління портфелем цінних паперів.

Підвищення репрезентативності фондових індексів базується на обґрунтованому доборі суб’єктів фондового ринку [25, 35].

Критеріями цього добору є:

1. Загальноринкові критерії: тип фондового ринку, на якому функціонує компанія (розвинутий або той, що розвивається); доступність акцій компанії для зарубіжних інвесторів; розміри компанії; обсяг статутного фонду; частка акцій компанії, що перебувають у вільному обігу на ринку.

2. Загальноекономічні критерії: частка компанії у ВВП даного сектору економіки; місце компанії у зведеному рейтингу регіону; місце компанії в рейтингу фінансових інструментів.

3. Розрахунково-фінансові критерії: розмір валового доходу; ринкова капіталізація компанії; відповідність фінансово-аналітичних коефіцієнтів їхнім оптимальним значенням.

4. Критерії розвиненості інфраструктури ринку – котирування акцій на позабіржовому ринку; наявність незалежного депозитарію і реєстратора.

Обґрунтований добір суб’єктів фондового ринку в поєднанні з статистичними методами оброблення відповідних даних, зокрема вибірковим методом (див. розд. 2), істотно підвищує якість інформаційної бази управлінських рішень.

Ця система показників може бути використана також для оцінювання рейтингу суб’єктів фондового ринку.

За наведеною системою показників та методичними положеннями, висвітленими в розд. 2, визначаються такі рейтинги фондового ринку:

1. Рейтинги об’єктів фондового ринку – цінних паперів: акцій, облігацій, векселів.

2. Рейтинги суб’єктів фондового ринку:

   1. Рейтинг професійних учасників фондового ринку: операторів, реєстраторів, зберігачів та ін.

   2. Рейтинг компаній-емітентів – корпоративний рейтинг.

   3. Рейтинг фінансово-кредитних інструментів (банків).

   4. Рейтинг особистостей.

3. Рейтинг країн.

Статистична оцінка ризику діяльності на фондовому ринку передбачає аналіз та ідентифікацію ризиків, кількісну та якісну оцінку ризику, порівняльний аналіз ризику в наведених розподілах діяльності, оцінку дохідності цінних паперів за різних рівнів ризику, ставлення до ризику суб’єктів ринку. Відповідне методичне забезпечення наведено в розд. 2.

На ґрунті статистичної інформації дається характеристика механізму виникнення кризових ситуацій на фондовому ринку під впливом таких основних зовнішніх чинників, як зміни в законодавстві, фінансовій політиці держави, вартості цінних паперів тощо.

На мікрорівні дається оцінка впливу помилково обраної стратегії управління, скорочення або блокування обігових коштів, помилок у діяльності менеджерів, а також відсутності плану антикризових дій тощо.

Використання результатів статистичного аналізу для обґрунтування управлінських рішень

Деякі напрями розроблення управлінських рішень за результатами статистичного аналізу наведено в табл. 3.32

Таблиця 3.32

Результати статистичного аналізу	Напрямки розроблення управлінських рішень відповідно до результатів статистичних досліджень
Факторний аналіз ефекту й ефективності інтенсифікації	Розроблення заходів щодо інтенсифікації діяльності з ЦП. Розроблення заходів, які належать до компетенції державного регулювання і впливають на результативність і правову сторону діяльності, пов’язаної з ЦП
Індексний аналіз	Розроблення заходів щодо підвищення ефективності структурної політики підприємства чи держави з розміщення акціонерного капіталу, витрат пов’язаних з ризиками діяльності з ЦП і заходів щодо підвищення ефективності діяльності з ЦП
Аналіз пропорційності	Розроблення управлінських заходів щодо вдосконалення пропорційності розподілу показників ринку цінних паперів. Розроблення заходів щодо державного регулювання монополізму
Кореляційно-регресійний аналіз	Розроблення заходів щодо підвищення ефективності діяльності з ЦП з урахуванням параметрів впливу чинників на ефективність діяльності з ЦП, задоволення потреб емітентів і власників ЦП, задоволення потреб економіки в інвестиційних і кредитних ресурсах
Виконання нормативів	Розроблення заходів щодо додержання встановлених нормативів і т.ін. На рівні державного регулювання приймаються такі заходи: регулювання механізму реєстрації емісії ЦП; відкритість інформації про емітентів; регулювання норм поведінки суб’єктів ринку; регулювання процесів корпоратизації, приєднання та поглинання; контроль обліку та звітності на ринку ЦП
Статистичний аналіз та прогнозування фондових індексів і інших індикаторів ринку цінних паперів	Використання результатів аналізу фондових індексів для вирішення завдань управління фондовим ринком; формування портфеля цінних паперів, зокрема врахуванням: поточної ситуації ринку, локальних коливань і намірів учасників; довгострокових тенденцій розвитку та оцінки прогнозу; інвестиційної привабливості суб’єктів та об’єктів фондового ринку, зокрема на основі рейтингової оцінки. Удосконалення СЗУ фондовим ринком, зокрема шляхом підвищення репрезентативності фондових індексів як передумови ефективного управління портфелем цінних паперів, виходу на міжнародні ринки капіталу
Статистична оцінка ризику цінних паперів	Розроблення заходів щодо визначення нормативів допустимого ризику, впливу на нього (оптимізація ризику) з урахуванням порівняльної оцінки ефективності та взаємозв’язки ризику з чинниками внутрішнього і зовнішнього середовища; диверсифікації ринку, страхування, лімітування, створення резервів

Контрольні питання

1. У чому полягає сутність, функції та завдання СЗУ ринком цінних паперів?

2. Дайте перелік основних статистичних показників, що характеризують ринок цінних паперів.

3. За якими напрямками й методами здійснюється статистичний аналіз ринку цінних паперів.

4. Дайте перелік основних напрямів розроблення управлінських рішень за результатами статистичного дослідження ринку цінних паперів.

4.2.6 СЗУ економічною активністю населення

Сутність економічно активного населення.

Соціальна та економічна місія

Згідно з міжнародними стандартами економічно активне населення – це частка населення, яка забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг.

Відповідно до концепції робочої сили, міжнародних рекомендацій МОП до економічно активного населення (робочої сили) належать усі особи незалежно від статі, котрі впродовж звітного періоду пропонують свою працю для виробництва товарів і послуг, як це визначено Системою національних рахунків і балансів ООН.

Економічно активне населення поділяється на дві основні категорії – зайняті та безробітні (рис.3.14).

Економічно активне населення