- •Відносні показники
- •Факторний аналіз динаміки
- •3.2.3 Сзу грошово-кредитним сектором економіки Сутність категорії “грошово-кредитний сектор України”
- •Сутність управління грошово-кредитним сектором. Мета управління, способи досягнення мети
- •Сутність сзу грошово-кредитним сектором
- •Контрольні питання
- •Методи статистичного дослідження го
- •Основні напрямки діяльності
- •Зайняті
- •Контрольні питання
3.2.3 Сзу грошово-кредитним сектором економіки Сутність категорії “грошово-кредитний сектор України”
Грошово-кредитний сектор включає Національний банк, комерційні, ощадні, іпотечні банки, інвестиційні фонди, страхові компанії, кредитні товариства та спілки, лізингові та факторингові компанії, пенсійні фонди.
Економічна місія грошово-кредитного сектору на макрорівні – розвиток економіки України через підвищення ефективності інноваційних процесів, залучення та перерозподіл необхідних для функціонування економіки ресурсів, зростання обсягів ВВП, стабілізація грошової системи, а також зміцнення національної економіки і збільшення її інвестиційної привабливості.
Соціальна місія грошово-кредитного сектору на макрорівні – підвищення рівня життя, зайнятості населення, забезпечення соціальних гарантій і впевненості населення в майбутньому на основі реалізації економічної мети.
Економічна місія грошово-кредитного сектору на мікрорівні, тобто на рівні складових цього сектору, зокрема банків, полягає в розрахунковому, депозитно-кредитному та іншому фінансовому забезпеченні економічного зростання [7,8,15].
Соціальна місія грошово-кредитного сектору на мікрорівні – створення нових робочих місць, упровадження недержавних заходів соціального захисту, збільшення добробуту населення.
Сутність управління грошово-кредитним сектором. Мета управління, способи досягнення мети
Сутність управління грошово-кредитним сектором України полягає у створенні необхідних умов для нормального його функціонування та виконання завдань щодо депозитно-кредитного та іншого фінансового обслуговування суб’єктів економічних відносин та зміцнення позицій національної валюти формуванням законодавчої та нормативно-правової бази, а також реалізацією економічних реформ і програм, механізму запровадження міжнародних стандартів, ураховуючи соціально-економічну ситуацію в країні та зовнішньоекономічні чинники.
Мета управління грошово-кредитним сектором:
-
Подолання інфляційних тенденцій в економіці.
-
Підвищення рівня надійності закладів сектору та поліпшення механізмів функціонування.
-
Створення оптимальних умов для розвитку грошово-кредитного сектору.
-
Підвищення іміджу країни за показниками надійності грошово-кредитної системи.
-
Інтеграція на цій основі до світового економічного співтовариства.
Способи досягнення мети: розроблення та реалізація урядом країни коротко- та довгострокових програм економічного зростання та підвищення добробуту населення на основі стратегічного управління, механізму взаємодії окремих підсистем загальної системи грошово-кредитного сектору.
Очікувані результати діяльності (наприклад, банківської системи):
-
зростання надійності окремих банківських установ і банківської системи в цілому;
-
зміцнення і стабілізація позицій національної валюти;
-
поліпшення якості розрахункового, депозитно-кредитного та іншого фінансового обслуговування і збільшення його доступності;
-
перехід до сучасних методів управління грошово-кредитним сектором, засвоєння світового досвіду;
-
інтеграція у світову банківську систему, підтримка тісних відносин з міжнародними фінансовими організаціями тощо.
Очікувані результати діяльності на рівні банків:
-
зниження рівня ризиковості банківських операцій та нарощування капіталу (передусім збільшенням статутного капіталу);
-
зменшення обсягів наданих кредитів, які не обслуговуються позичальниками або не можуть бути ними повернуті;
-
поліпшення якості активів (зокрема кредитного портфеля), формування резервів за активними операціями в необхідному обсязі;
-
підвищення прибутковості активно-пасивних операцій, орієнтація на доходи від кредитування й зниження витрат за рахунок підвищення технологічності й комп’ютеризації операцій;
-
упровадження та підвищення ефективності стратегічного управління й підприємництва та ін..