3.Грецька цивілізація в Північному Причорномор’ї.

Грецькі поселення з'явилися на узбережжі Чорного моря на завершальній стадії Великої грецької колонізації (VIII—VI ст. до н. е.) . Античні міста Північного Причорномор'я відіграли значну роль у розвиткові соціально-економічних і політичних відносин та побуту місцевих племен, саме через них відбувалися контакти місцевого населення з усім античним світом. Нові поселення формувалися як поліси і були незалежними від міст-метрополій, хоча й підтримували з ними зв'язки. Міста-метрополії були заінтересовані в отриманні від колоній продовольчих ресурсів, насамперед зерна, та різної сировини. Суть грецької колонізації полягала в експлуатації природних ресурсів нових земель і місцевого населення. У грецькій колонізації Північного Причорномор'я значну роль відіграв Мілет- великий ремісничий і культурний центр грецького світу. На нових місцях, утому числі й у Північному Причорномор'ї, греки-колоністи вступали в контакти з місцевим населенням. Формою політичної організації новозаснованих міст-держав була рабовласницька республіка.

4.Східні слов’яни: заняття, побут, звичаї.

Ранні слов'яни селилися здебільшого по берегах річок і озер. Житла були дерев'яними, обмазані глиною. Жили за традиціями родоплемінного ладу. Майном, передусім землею, володіли великі роди - патріархальні об'єднання за кровною спорідненістю. Поступово відбувається перехід до сусідської общини, за якої визначальним було не походження, а місце проживання.

Суспільний лад ранніх слов'ян концентрацією влади в руках сильних вождів (князів). Спершу ті обираються разом зі старшиною на народних віче, а далі їх влада передається у спадок.

Два основних культи - обожнення сил природи і культу до пращурів. Система вірувань язичництво ( Дажбог, Перун , Сварог, Стрибог, Велес) Вірили східні слов'яни і в духів.

Розвивалось ужиткове мистецтво зі “звіриним” і “геометричним” жанровими стилями, вдосконалювалась муз. творчість.

Основні заняття : землеробство і скотарство. Вирощували просо, ячмінь, пшеницю, жито, овес . Ремесла: ливарне, обробка заліза, різьблення на кістці, виготовлення посуду та ін. Кількісне збільшення міст як економічних і політичних центрів,якісний прогрес різних ремесел і торгівлі, воєнні походи, в яких брали участь воїни всіх слов'янських земель, — усе це сприяло утворенню східнослов’янської держави -Київської Русі.

5.Виникнення Київської Русі. Перші київські князі.

Слов’янські племена, в яких відбувалося майнове розшарування та виділилася керівна верхівка, підійшли до такого рівня соціально-економічного розвитку, коли державність, яка охоплювала б усі племена, стала історично необхідною. Певну роль в організації Київської держави відіграли варяги (нормани), які послужили своєрідним каталізатором формування держави у східних слов’ян. К.Р сформувалась у середині 9 ст.

Київських князів з династії Рюриковичів (кінець IX — початок XII ст.) можна розділити за характером їхньої діяльності на дві групи. Характерними рисами керівництва першої групи, до якої входили князі Олег, Ігор, Ольга(перший закон про данину), Святослав, були війни, походи, спрямовані на підкорення і приєднання всіх слов’янських і багатьох сусідніх племен, утвердження, розширення держави («собирания земель»). Керівництво другої групи, до якої входили Володимир(988 р. охрестив Русь), Ярослав(перша збірка законів «Руська правда»), Володимир Мономах та ін., характеризувалося пріоритетністю процесів удосконалення держави, піднесення її величі і авторитету методами дипломатії, розвитку економіки та культури. Діяльність цих груп відповідала характеру двох етапів розвитку Київської держави. Часи перших князів (кінець IX — перші три чверті X ст.) — це становлення країни, формування Русі, її території, населення. Розквіт держави, її культури, економіки і апогей її могутності та слави - характерні риси часів правління другої групи (кінець X — початок XII ст.). Кінець 11- поч. 12 ст. – початок феодальної роздробленості ,занепад К.Р.