6.4. Порядок взяття проб і зразків та проведення експертизи

Порядок взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. № 1862 і набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Порядком визначена мета дослідження (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, яка полягає у:

• визначенні коду товару згідно з УКТЗЕД;

• ідентифікації (визначення фізичної та хімічної структури і складу) товару,

а також сировини після проведення операцій з її переробки;

• належності товарів до наркотичних засобів, сильнодіючих чи отруйних речовин;

• віднесення товарів до контрольних списків, що обмежують імпорт або експорт цих товарів (товари подвійного або військового призначення);

• належності товару до предметів, що мають художню, історичну та археологічну цінність;

• достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товару з України.

Взяття (надання) проб і зразків товарів проводиться уповноваженою посадовою особою митного органу на підставі вмотивованого письмового розпорядження керівника при обов'язковій присутності власника товару або декларанта чи уповноваженої особи (далі - власника).

У разі проведення огляду і повторного огляду ручної поклажі та багажу за відсутності громадянина чи уповноваженої ним особи взяття (надання) проб і зразків може здійснюватися у присутності двох понятих.

Взяття (надання) проб і зразків товарів, що перебувають під митним контролем, уповноваженими особами органів державного контролю здійснюється з дозволу керівника митного органу або його заступника у присутності посадової особи митного органу і власника товару або декларанта чи уповноваженої ним особи.

За дорученням інших контролюючих органів відбір проб і зразків може проводити власник товару у присутності посадової особи митного органу з дозволу керівника митного органу.

Митні органи мають право ознайомлюватися з результатами досліджень (аналізів, експертизи) проб і зразків товарів, що перебувають під митним контролем. Їм мають надаватися відповідні копії документів про результати цих досліджень.

У складних випадках (невідомий об'єкт дослідження, необхідність застосування спеціальних пристроїв або спеціальних знань тощо) керівник митного органу може залучати до взяття (надання) проб і зразків спеціалістів та експертів відповідних митних лабораторій та інших організацій.

Проби і зразки товарів, крім великогабаритних і технічно складних товарів (машини, технологічні лінії, промислові конструкції тощо), беруться (надаються) в мінімальній кількості (масі), яка забезпечує можливість проведення їх дослідження (аналізу, експертизи), з урахуванням можливості проведення в разі потреби повторного дослідження (аналізів, експертизи) (далі - контрольні проби і зразки). Норми взяття проб і зразків установлюються ДМСУ.

Для великогабаритних і технічно складних товарів (машини, технологічні лінії, промислові конструкції) митні органи можуть вимагати від суб'єктів ЗЕД надання тільки техніко-технологічної документації. Достовірною техніко-технологічною документацією вважаються офіційно видані книги, державні стандарти, технічні умови, каталоги і паспортні дані на вироби фірм-виробників, креслення виробів з підписами виконавців та посадових осіб.

Для встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товару з України, відомостей про товари, а також їх відповідності опису класифікаційних груп згідно з УКТ ЗЕД митні органи можуть вимагати від підприємств-виробників, суб'єктів ЗЕД та громадян надання техніко-технологічної документації на ці товари для проведення дослідження (аналізу, експертизи), зокрема оригіналів або завірених відправником (одержувачем) копій матеріалів про фізико-хімічні властивості, основні технологічні стадії виробництва та призначення (використання) товарів.

Взяття проб і зразків здійснюється з додержанням правил техніки безпеки та пожежної безпеки. На взяті (надані) проби і зразки накладається митне забезпечення, а саме взяття (надання) оформляється актом за формою, затвердженою ДМСУ. Акт складається в трьох примірниках, що підписуються митником, який брав проби і зразки, власником товару, спеціалістом лабораторії, який бав участь у взяття проб і зразків, і понятими. Один примірник додається до взятих проб і зразків, другий передається власнику товару, третій залишається в справах митного органу.

Взяті проби і зразки під митним забезпеченням разом з актом доставляються поштою або посадовою особою митного органу до митної лабораторії або лабораторії іншої установи (організації) для проведення досліджень (аналізів, експертизи).

Дослідження(аналіз, експертиза) проб і зразків проводиться протягом 10 днів після їх надходження до лабораторії. При потребі термін дослідження може бути продовжено за рішенням керівника експертного підрозділу, але не більше ніж на 20 днів. Дослідження проб і зразків товарів, що швидко псуються, здійснюється невідкладно.

Рішення, прийняте митним органом на підставі результатів проведеного лабораторного дослідження (аналізу, експертизи), доводиться до відома власника товару.

Власники товару мають право ознайомитися з результатами дослідження (аналізу, експертизи) та одержувати копії відповідних документів.

Контрольні проби і зразки опломбовуються (запечатуються) і зберігаються в лабораторії протягом двох місяців. Протягом цього терміну власник товару має право в судовому порядку оскаржити рішення митного органу .

Контрольні проби і зразки з обмеженим терміном зберігання знаходяться у лабораторії протягом терміну, що не перевищує терміну їх зберігання. Проби і зразки, в тому числі пошкоджені, та техніко-технологічна документація належать їх власникам. Після закінчення дослідження вони повертаються власникові на його усну або письмову вимогу з оформленням відповідного акта (зразок затверджує ДМСУ). Техніко-технологічна документація, яка відбиралась (надавалась) для проведення досліджень (аналізу, експертизи) класифікації товарів, верифікації сертифікатів про походження товарів з України та їх митного оформлення, повертається власникові після закінчення митного оформлення товарів. Копії документів залишаються в архіві митного органу.

Після закінчення терміну зберігання, якщо власник не вимагає їх повернення контрольні проби і зразки, списуються (в порядку, установленому ДМСУ) та знищуються лабораторією з оформленням акта про знищення пошкоджених проб і зразків (зразок акта затверджує ДМСУ). При цьому вартість проб і зразків власникові не відшкодовується. .

Митні органи не відшкодовують витрат, понесених власником товару у результаті взяття (надання) проб і зразків товарів, що перебувають під митним контролем. Витрати на проведення дослідження (аналізу, експертизи) проб і зразків митних органів та митних лабораторій, не відшкодовуються власниками, крім випадків, коли таке дослідження (аналіз, експертиза) проводиться з їх ініціативи.

Вартість проб і зразків, використаних під час дослідження (аналізу, експертизи), відноситься на підставі акта про їх знищення до складу виробничих витрат власників товару, у яких ці проби і зразки бралися.

Митне оформлення товарів, проби і зразки яких бралися (надавалися) для проведення досліджень (аналізу, експертизи), може бути завершено згідно з положеннями стандартного правила 3.42 Загального додатка до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, яке дозволяє митній службі випустити товари до одержання результатів відповідних досліджень за умови, що представлені всі необхідні гарантії та такі товари не підпадають під дію будь-яких заборон чи обмежень.

Міжнародна конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур укладена 18.05.1973 р. у Кіото (набрала чинності 25 вересня 1974 р.) розроблена під егідою Ради митного співробітництва визначає такі правила митного оформлення.

Митна служба визначає митні органи, в яких можуть пред'являтися товари або може здійснюватися їхнє митне оформлення.

За запитом особи та з обґрунтованих причин митна служба застосовує митні правила та процедури поза встановленим місцем розташування митного органу та в його неробочий час. Усі платежі, які стягуються при цьому митною службою, обмежуються приблизною вартістю наданих послуг.

У випадках, коли митні органи розташовані на пункті перетину спільного кордону, відповідні митні служби узгоджують години роботи та повноваження цих митних органів.

На пунктах перетину спільного кордону відповідні митні служби у всіх випадках, коли це можливо, здійснюють спільний митний контроль.

Національне законодавство визначає умови набуття особою статусу декларанта. Особа, що має право розпоряджатися товарами, може виступати декларантом.

Декларант несе відповідальність перед митною службою за достовірність даних, представлених у декларації, а також за сплату мит та податків.

Перед подачею декларації на товари декларанту дозволяється на умовах, які визначає митна служба здійснювати огляд товарів та брати зразки (проби).

Митна служба не вимагає представлення окремої декларації на товари стосовно зразків, взятих з дозволу та під контролем митної служби, за умови, що ці зразки включені до декларації на товари на відповідну партію товару.

Зміст декларації на товари визначається митною службою. Письмова форма декларації на товари повинна відповідати типовій формі ООН. У разі застосування автоматизованого митного оформлення формат декларації на товари, яка подається електронним способом, базується на міжнародних стандартах електронного обміну даними.

Митна служба обмежує перелік даних, що підлягають внесенню до декларації на товари, лише тими даними, які визнані необхідними для цілей нарахування та стягнення мит та податків, формування статистики та застосування митного законодавства.

У випадках, коли з причин, визнаних митною службою обґрунтованими, декларант не володіє всією необхідною для заповнення декларації на товари інформацією, дозволяється подача попередньої або неповної декларації на товари за умови, що вона містить дані, визнані митною службою необхідними, і що декларант приймає на себе зобов'язання стосовно її повного заповнення у встановлений термін.

Заходи митно-тарифного регулювання за попередньою або неповною декларацією не повинні відрізнятися від тих, які застосовуються за повною і належним чином заповненою декларацією на товари.

Випуск товарів не затримується за умови надання необхідних гарантій для забезпечення стягнення будь-яких мит та податків, що підлягають сплаті.

Митна служба вимагає представлення оригіналу декларації на товари і тільки мінімально необхідної кількості копій.

На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог стосовно застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Митна служба дозволяє подачу декларації на товари в будь-якому уповноваженому митному органі у встановлений митною службою робочий час. Декларація та підтверджуючі документи можуть подаватися електронним способом. Перекладу даних, що містяться у підтверджуючих документах не вимагається, за винятком випадків, коли це необхідно для обробки декларації на товари.

Терміни встановлені національним законодавством для подання декларації на товари повинні бути достатніми для того, щоб декларант мав можливість заповнити декларацію та одержати необхідні підтверджуючі документи.

Митна служба може продовжити терміни для подачі декларації.

Митна служба дозволяє декларанту вносити зміни до поданої декларації на товари за умови, що до моменту одержання такого запиту, вона не почала перевірку декларації на товари чи перевірку товарів, або якщо запит отриманий після початку перевірки декларації на товари, за умови, що причини, зазначені декларантом, визнані митною службою обґрунтованими.

Декларанту може відкликати декларацію на товари та звернутися з проханням про застосування іншого митного режиму за умови, що таке прохання подається до митної служби до того, як товари випущені, а причини подання визнані митною службою обґрунтованими.

Перевірка декларації проводиться одночасно з реєстрацією декларації або в можливо короткий термін після цього.

Для перевірки декларації на товари митна служба вживає тільки ті дії, які вона вважає необхідними для того, щоб забезпечити дотримання митного законодавства.

Для уповноважених осіб, які відповідають встановленим митною службою критеріям, включаючи дотримання вимог митної служби та використання задовільної системи ведення комерційної документації, митна служба передбачає:

• випуск товарів при поданні мінімуму даних, необхідних для ідентифікації товарів та який у подальшому дозволить заповнити остаточну декларацію;

• оформлення товарів на об'єктах декларанта або в іншому місці, дозволеному митною службою;

• крім того, настільки, наскільки це можливо, інші спеціальні процедури, а саме:

  • дозвіл на подання єдиної декларації при ввозі або вивозі товарів за період часу, протягом якого товари неодноразово ввозяться або вивозяться однією особою;

  • використання такими уповноваженими особами даних їхньої комерційної документації для самостійного нарахування мит та податків, які підлягають сплаті цими особами, а також у деяких випадках, для забезпечення дотримання інших вимог митної служби;

  • дозвіл на подання декларації на товари у формі внесення даних у комерційну документацію уповноваженої особи з наступним поданням додаткової декларації на товари.

У випадках, коли митниця приймає рішення про те, що зазначені у декларації товари повинні бути перевірені, така перевірка проводиться у можливо короткий термін після реєстрації декларації на товари.

При плануванні перевірок пріоритет віддається перевірці живих тварин та швидкопсувних товарів, а також інших товарів, терміновий характер яких визнається митною службою.

У тих випадках, коли товари підлягають контролю іншими компетентними органами, а митна служба також планує перевірку, то митна служба забезпечує координацію таких перевірок та, наскільки це можливо, одночасне їхнє проведення.

Митна служба розглядає прохання декларанта бути присутнім чи представленим при перевірці товарів. Такі прохання задовольняються, якщо не мають місце виняткові обставини.

У випадках, коли митна служба вважає за доцільне, вона вимагає присутності декларанта або його представника при перевірці товарів для надання їй будь-якої необхідної допомоги з метою спрощення проведення перевірки.

Зразки (проби) відбираються тільки у випадках, коли це визнається митною службою необхідним для того, щоб встановити найменування тарифної позиції товарів та (або) вартість товарів, що декларуються, або з метою забезпечення застосування інших положень національного законодавства. Відібрані зразки (проби) повинні бути мінімальними.

Митна служба не застосовує істотних санкцій за помилки, якщо вона переконується в тому, що помилки не є навмисними та допущені не внаслідок умисного введення в оману або грубої недбалості. У випадках, коли митна служба вважає за необхідне попередити повторення таких помилок, санкції можуть застосовуватися в обсязі не більшому, ніж це необхідно для досягнення цієї мети.

Товари, зазначені у декларації на товари, випускаються безпосередньо після проведення їхньої перевірки митною службою або після прийняття рішення не проводити їхню перевірку, за умови, що:

- не було виявлено жодних правопорушень;

- представлені ліцензії на ввіз чи вивіз, або будь-які інші необхідні документи;

- представлені всі дозволи, що стосуються конкретної процедури;

- сплачені всі мита та податки або вжиті необхідні заходи для забезпечення їхньої сплати.

Якщо митна служба має достатньо підстав вважати, що згодом декларант виконає всі операції для завершення митного оформлення, вона випускає товари за умови, що декларант пред'являє комерційний або офіційний документ, який містить основні дані про відповідну партію товарів, і може бути прийнятий митною службою, та у разі необхідності, представляє гарантію, що забезпечує стягнення необхідних мит та податків.

У випадках, коли митна служба приймає рішення про необхідність проведення лабораторного аналізу зразків (проб) товарів, представлення докладної технічної документації або експертного висновку, вона випускає товари до одержання результатів відповідних досліджень за умови, що представлені всі необхідні гарантії та такі товари не підпадають під дію будь-яких заборон чи обмежень.

При виявленні правопорушення митна служба здійснює випуск товарів, не чекаючи завершення адміністративної чи судової процедури за умови, що товари не підлягають конфіскації та не будуть потрібні надалі в якості речового доказу, а також що декларант сплачує мита і податки та представляє гарантію, що забезпечує стягнення всіх додаткових мит та податків, а також сум штрафів, які можуть бути накладені.

У випадках, коли товари ще не випущені для вільного обігу або коли вони переміщені під інший митний режим та за умови, що не виявлено жодних правопорушень, відповідній особі не пред'являється вимога стосовно сплати мит та податків або сплачені нею мита та податки підлягають поверненню у таких випадках:

- якщо на прохання відповідної особи такі товари під митним контролем та з дозволу митної служби передаються державі чи знищуються, або призводяться до стану втрати комерційної цінності, причому всі пов'язані з цим витрати відносяться на рахунок відповідної особи;

- якщо такі товари знищені або безповоротно втрачені у результаті аварії чи форс-мажорних обставин за умови, що таке знищення або втрата встановлені належним та визнаним митною службою способом;

- природного зносу чи втрати за умови, що природний знос чи втрата встановлені належним чином, задовільним для митної служби.

Будь-які відходи або залишки, що утворилися в результаті знищення товарів, у випадку їхнього використання на внутрішньому ринку чи при вивозі обкладаються митами та податками, застосовуваними до таких відходів чи залишків, ввезених або вивезених у цьому стані.

У випадках реалізації митною службою товарів, що не були задекларовані протягом встановленого терміну або які не могли бути випущені, хоча правопорушень не було виявлено, надходження від їхньої реалізації за вирахуванням відповідних мит та податків, а також інших витрат, перераховуються особам, що мають право на їхнє одержання, а у тих випадках, коли це неможливо, вони резервуються для цих осіб на певний строк.

Додаток

Карнет ATA - уніфікований міжнародний митний документ, прийнятий відповідно до положень Конвенції про тимчасове ввезення, укладеної у Стамбулі 26 червня 1990 року. Скорочення «A.T.A.» - це комбінація абревіатур французьких слів «admission temporaire» і англійських «temporary admission». Останнім часом більше використовується скорочення «ATA» (без крапок).

Карнет ATA:

• дозволяє звільнити від сплати мита, митних зборів і податків тимчасове ввезення товарів до одного року на території країн-учасниць системи ATA;

• приймається митницями країн-учасниць замість своїх митних документів;

• є міжнародною гарантією сплати країні-учасниці ввізного мита і податків за її національним законодавством у разі порушення режиму тимчасового ввезення.

Карнет ATA, виданий в Україні, являє собою книжку формату А4, зброшуровану з певної кількості аркушів різного призначення та кольору:

• верхня та нижня обкладинки зеленого кольору.

• відривні документи жовтого (для митних органів України як країни тимчасового вивезення товарів), білого (для митних органів країн тимчасового ввезення) і блакитного (для митних органів транзитних країн) кольорів.

• аркуші з корінцями для кожного відривного документа відповідно жовтого, білого і блакитного кольорів.

Кількість відривних документів і аркушів з корінцями до них, з яких комплектується книжка ATA, залежить від кількості країн тимчасового ввезення, а також кількості транзитних країн, через митну територію яких прямує вантаж.

Україна приєдналася до Стамбульської Конвенції про тимчасове ввезення у червні 2004 року згідно з Законом України від 24.03.2004 р. № 1661-IV.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.12.2004 р. № 988-р і Порядком видачі книжок (карнетів) ATA (Постанова Уряду України від 29.11.2006 р. № 1654), повноваження виступати гарантуючою організацією, що видає в Україні книжки (карнети) ATA, надані Торгово-промисловій палаті України. ТПП України може делегувати повноваження щодо видачі книжок (карнетів) ATA регіональним торгово-промисловим палатам, залишаючись при цьому єдиною гарантуючою організацією в Україні.

Зі вступом ТПП України до міжнародної мережі гарантуючих асоціацій Україна з 1 березня 2008 року стала повноправним членом міжнародної системи ATA й запровадила на своїй митній території обіг карнетів ATA.

Використання карнетів ATA при тимчасовому ввезенні товарів не є обов'язковим. Тобто, сам декларант вирішує скористатися йому карнетом ATA, чи пройти процедури митного оформлення товарів за національними правилами країн призначення і транзитних країн.

Використання карнетів ATA дає суттєві переваги:

1. Звільнення від сплати ввізного мита, митних зборів і податків при тимчасовому ввезенні товарів на термін до одного року.

2. Немає потреби надавати й будь які грошові застави, депозити, банківські гарантії як забезпечення сплати митних платежів, оскільки сам карнет ATA є такою міжнародною гарантією. Одержувач карнета ATA оплачує тільки послуги організації, що його видала.

3. Зникає потреба заповнення національних митних документів безпосередньо у кожному пункті пропуску через митний кордон, оскільки карнет ATA заповнюється заздалегідь і містить відривні аркуші для митних органів кожної країни-учасниці, митний кордон якої перетинається.

4. Однією книжкою ATA вантаж може бути оформлений для тимчасового ввезення (транзиту) в (через) декілька країн-учасниць системи ATA.

5. Товари, охоплені карнетом ATA, можуть вивозитися та повертатися однією чи декількома партіями.

Карнети ATA інтенсивно використовуються в багатьох країнах світу. Тільки у 2006 році було видано близько 158 000 карнетів ATA на тимчасове ввезення товарів, оцінених у майже 15 мільярдів доларів США.

У співробітництві з Всесвітньою митною організацією (WCO) Міжнародна торгова палата (ICC), Всесвітня федерація палат (WCF) та національні торгово-промислові палати докладають зусилля для поширення системи ATA на більшу кількість країн, запровадження обігу цих документів у звичайну практику міжнародних ділових стосунків.