2. Гігієнічний контроль за проектуванням, будівництвом та експлуатацією тваринницьких приміщень

Будівництво тваринницьких приміщень, розширення і реконструкція діючих ферм можуть бути здійснені на підставі проектів, розроблених безпосередньо для цієї мети.

У розробці завдань на проектування і особливо в оцінці проектів беруть участь лікарі ветеринарної медицини та зооінженери. Вони вибирають проект ферми для конкретної зони, майданчик для будівництва, а також здійснюють експертизу проектної документації й спорудженого за нею приміщення.

Органи державного ветеринарного нагляду зобов'язані в межах своєї компетенції забезпечити контроль розробки типових, експериментальних, індивідуальних проектів будівництва та реконструкції ферм, а також окремих будівель і споруд усередині.

Під час експертизи проектів перевіряють відповідність прийнятих у проекті рішень із затвердженим завданням на проектування й узгодження з органами ветеринарного нагляду. Якщо буде з'ясовано, що проект не відповідає прийнятим санітарно-гігієнічним нормам і вимогам, лікар ветеринарної медицини або зооінженер рекомендують замінити його чи поліпшити.

Отже, при проектуванні тваринницьких приміщень, їхній реконструкції та експлуатації необхідно передбачати створення у них оптимальних умов мікроклімату в усі сезони року, які забезпечуватимуть високу продуктивність.

Вимоги до ділянки під будівництво:

1. Ділянка повинна бути сухою, розміщуватись на підвищенні, не затоплюватись паводковими та підземними водами, відносно рівною, кут нахилу не більше 5°С.

2. Територія ділянки повинна добре освітлюватись сонячним промінням та провітрюватись, а також по можливості бути захищеною від панівних вітрів у даній місцевості.

3. Ґрунтові води на ділянці повинні залягати глибоко, не менше 5 м нижче підошви фундаменту.

4. Сприятливі гідрологічні умови.

5. Враховувати природнокліматичні умови

6. Розміри ділянки визначать залежно від поголів'я з урахуванням розширення ферми та забезпечення її кормовою базою (площу ділянки встановлюють з розрахунку на 1 голову в м²):

Молочні ферми – 100/120;

Молочно-м'ясні – 140;

ВРХ на відгодівлі – 50;

Свинарські – 160/1 свиноматку;

Свині на відгодівлі – 8–9;

Вівчарські – 15–20;

Птахівничі – до 300 тис – 0,4–0,5

7. Тваринницькі приміщення розміщують у рельєфі нижче житлового комплексу із підвітряної сторони до нього.

8. з ветеринарно-санітарної точки зору головна вимога до будівництва – це його благополуччя відносно ґрунтових інфекцій.

Не рекомендується:

1. Відводити для будівництва ділянки, на яких раніше розміщували тваринницькі та птахівничі господарства, бойні, скотомогильники, гноєсховища, підприємства по переробці шкіри, хутра.

2. Між фермою та пасовищем не повинні проходити автошляхи, залізниця, балки, водні потоки, які можуть перешкоджати руху худоби.

3. Відкриті відгодівельні майданчики розміщувати з урахуванням пилового, мікробного забруднення, спеціальних запахів, які можуть доходити до житлового сектору (не менше 300 м).