З. Суть механізму терморегуляції

Гомеостаз організму забезпечується шляхом збалансованого надходження та витрат тепла – ізотермія. Нормальна життєдіяльність може забезпечуватись у тому випадку, коли надходження тепла буде дорівнювати його витратам – нульовий баланс.

Центр терморегуляції знаходиться у гіпоталамусі та зв'язаний з периферією за допомогою чутливих та рухливих нервів і їх закінчень. Його роль заключається у тому, щоб зберігати температурний гомеостаз за рахунок врівноваження процесів теплопродукції та тепловіддачі. Образно кажучи, організм теплокровних працює як „біологічний термостат" і його температура залежить від того на який рівень встановлений терморегулятор, тобто центр мозку. У функціональному відношенні він ділиться на:

центр теплоутворення

центр тепловіддачі.

Ці центри здійснюють терморегуляцію через вегетативні нерви та залози внутрішньої секреції.

З температурою повітря тісно пов'язана його вологість, яка змінює тепловіддачу організму у сторону збільшення або зменшення. Висока вологість повітря, холодного чи теплого, шкідлива для організму через те, що порушується тепловіддача тепла та сприяє процесам гниття і розмноження мікроорганізмів.

4. Зона теплової байдужості. Критичні температури та їх роль у теплообміні тварин

Між температурою зовнішнього середовища та інтенсивністю обміну речовин в організмі існує зворотна залежність. При низькій температурі повітря теплоутворення підвищується, а при високих – теплоутворення знижується, а тепловіддача посилюється.

Для кожного виду і віку тварин існує визначена температурна зона. – зона комфорту або зона теплової байдужості. Вона залежить від:

• адаптації;

• акліматизації;

• закалювання;

• рівня годівлі;

• віку;

• вгодованості;

• продуктивності

Розрізняють 4 зони

I зона - зона теплового комфорту або теплової байдужості –

зона у якій організм втрачає найменшу кількість енергії для збереження температури тіла і всі фізіологічні процеси протікають нормально.

2. зона – зона пониженого обміну речовин – знижується температура повітря та температура тіла, обмін речовин знижується нижче норми.

3. зона – зона підвищеного обміну – коли температура повітря перевищує температуру тіла.

VI зона – нижня зона – зона підвищеного обміну і теплопродукції.

Температура навколишнього середовища, при якій обмін речовин і теплопродукція мінімальні, а фізіологічні функції органів систем організму тварини не напружені, називається зоною теплової байдужості (термонейтральна зона) або температура комфорту. Нижня і верхня точки термонейтральності називають критичними температурами. При зниженні температури повітря нижче критичної, терморегуляція шляхом тепловіддачі стає недостатньою і зростає теплопродукція. При цьому тварини не дають бажаної продукції, оскільки споживання корму витрачається на підтримання температури тіла.

Зона комфорту для різних видів тварин.

ВРХ – +6 – +8°С

Вівці – +2 – +20°С

Свині – +20 – +23°С

Поросята та ягнята – +30 – +35°С

Курчата – 10днів – +28 – +37°С

-30 днів – +22 – 35°С

більше З0 днів – +5-28°С