2. Стан та перспективи розвитку міжнародного лізингу в Україні

Першою подією переходу України до цивілізованого регулювання лізингових відносин можна відзначити 25 щорічний збір членів Європейської федерації національних лізингових асоціацій “Євролізинг”. В його роботі брали участь 278 делегатів з 26 країн, а також представники найбільших банків Європи і США. Рішенням загального збору “Євролізингу” Україна була прийнята повноправним членом цієї європейської економічної структури. Членство в “Євролізингу” створює додаткові можливості більш тісної співпраці України з європейськими країнами в області лізингу і залучення зарубіжних інвестицій .

Слід зазначити, що аж до грудня 1997 р. в Україні практично не існувало законодавчі акти, регулюючі лізингові відносини. Тому багато які правові і податкові питання були не відрегульовані.

Основним правовим джерелом, яке регулює міжнародне співробітництво з участю українських суб'єктів господарського життя, визначає поняття лізингу (у розумінні законодавця), а також загальні правові та економічні засади його здійснення, є Закон України «Про лізинг» (№ 723/97 від 16.12.1997 р., набув чинності 10.01.1998 р.). Цим нормативним актом визначено, що об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке можна віднести до основних фондів відповідно до законодавства, у тому числі продукція, вироблена державними підприємствами (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень.

Базовим міжнародним джерелом регулювання лізингових відносин є Конвенція про міжнародний фінансовий лізинг 1988 р.

В умовах ринкової економіки, розвитку традиційних форм позики і оренди, лізинг став однією з найбільш перспективних форм вирішення протиріч відношення власності та інвестиційного нагромадження.  Проблемами лізингу сьогодні займаються такі вітчизняні вчені, як Н.Внукова, А.Загородній, О.Луб'яницький, А. Барабаш, С. Кисіль, І. Яковенко та інші. У їхніх працях досліджуються питання становлення та розвитку лізингових відносин в Україні, проте питання аналізу лізингу, як специфічної форми товарно-інвестиційних відносин вивчене сьогодні недостатньо, і саме цій проблемі присвячена дана стаття.  Велику перспективу для розгортання інвестиційної діяльності в Україні має стимулювання лізингових операцій як гарантованого виду товарного інвестування. В цьому контексті опрацьовуються питання створення мережі лізингових компаній та спеціалізованих лізингових фондів виробничих потужностей. Свою діяльність ці структури повинні здійснювати у взаємодії з центральними та місцевими органами виконавчої влади, галузевими міністерствами та безпосередньо з підприємствами.

В останні роки в Україні став поширюватися міжнародний лізинг – вид лізингу, що здійснюється економічними суб’єктами, які знаходяться під юрисдикцією різних держав. Міжнародною лізингова операція вважається також в тому випадку, якщо майно або платежі перетинають державні кордони, угода, по якій лізингодавець купує обладнання у національного підприємства, а після цього передає його іноземному підприємцю за кордон, називається експортним лізингом. Якщо обладнання купується у іноземної фірми і передається для використання вітчизняному підприємцю, угода називається імпортним лізингом.  Міжнародний лізинг може застосовуватися і тими підприємствами, що не одержують доходів в вільно конвертованій валюті. В таких випадках укладається угода, що передбачає оплату зобов’язань продавця постачанням продукції, виробленої на обладнанні, що орендувалося. Це свого виду «бартер», що заохочується діючими в багатьох країнах нормами фінансового права, тому що сприяє просуванню обладнання, транспортних засобів і т. ін. на зовнішній ринок.  Україна повинна скористатися лізингом для вирішення своїх інвестиційних проблем. Інвестиційному ринку України характерно зменшення загального обсягу, що відбувається швидше, ніж спад виробництва, а державні кошти все більше лімітованими.  Інвестиційні можливості більшості суб’єктів господарювання активно зменшуються. Останній етап сучасного відновлення українських підприємств завершився більше 15 років назад. В нинішній час знос їхніх основних засобів досяг катастрофічної відмітки 50-70%, при тому, що основні фонди не збільшуються, а скорочуються. Відсутність оборотних коштів і дуже малі розміри прибутку обмежують можливості процесу не тільки розширеного, а й простого відтворення.

Статистика свідчить також про те, що за період 2008-2010 роки інвестиції у основний капітал підприємств скоротилась на 150 млн. грн. (65%).

Лізинг створює економічні вигоди всім учасникам лізингової операції. Так, підприємству - постачальнику гарантується збут продукції і своєчасне одержання грошових коштів для здійснення розрахунків з бюджетними робітниками і направлення їх на виробничий розвиток.  Оскільки, лізинг пов’язаний з вкладанням ресурсів на тривалий термін, необхідно враховувати економічну ситуацію, що склалася в країні. Україна потроху починає виходити на попередні рівні свого розвитку, і за деякими параметрами показує позитивну динаміку. Банки вже починають відновлювати кредитування, підприємства стараються виходити на рівень потужностей, що були у 2007-2008 роках. Прогнозований обсяг ВВП за 2010 рік перевищить обсяг за 2009 рік на 14,4%, а за 2008 на 10,2%.

Перспективи розвитку лізингу в нашій країні залежать від створення спеціальних лізингових фірм по аналогії існуючих у розвинутих західних країнах. Сьогодні банкам вже не під силу надавати весь комплекс лізингових послуг (вивчення ринку тих чи інших засобів, що здаються в лізинг, здійснення технічного обслуговування і консультацій, безпосереднього контакту з виробником обладнання і т.п.). Спеціалізовані лізингові фірми можуть формуватися і як дочірні товариства великих банків, і як незалежні акціонерні товариства.  Поряд з орендою техніки і обладнання, лізингові фірми могли б узяти на себе вивчення ринку збуту випущеного на підприємствах обладнання і надавати лізингові кредити його покупцям. Для багатьох підприємств при проведенні структурної перебудови і переходу до ринкових відносин проблема збуту може стати особливо актуальною. Надання лізингових послуг стане реальним засобом її розв’язання. У такому випадку поряд з фінансовим лізингом може застосовуватися лізинг - повне обслуговування, згідно з яким здійснюється постачання і надання додаткових послуг до чисто фінансового аспекту традиційного лізингу. Характер додаткових послуг залежить від особливостей наданого в лізинг обладнання.  Спеціалізовані лізингові фірми могли б приступити до проведення оперативного лізингу (прокату). Мова може йти про здачу в оренду спеціалізованого обладнання на проміжкові терміни, які значно менші за термін його економічного життя.  Таким чином лізингові операції у світі розглядаються сьогодні, як одні з основних і найбільш ефективних джерел інвестування підприємств, що особливо важливо для України. В теперішніх умовах зношеності основних фондів, нестачі державної підтримки та недоступності для більшості підприємств банківських кредитів, це стає виходом в ситуації що склалась.  Досвід іноземних держав показує ефективність лізингу, і якщо Україна скористається ним, то неодмінно найближчим часом зможе отримати добру перспективу у своєму соціально-економічному розвитку.

Підсумки діяльності лізингодавців за 2009-2010 рр.

	Кінець 1 кварталу 2009 р.	Кінець 1 кварталі 2010 р.
Вартість діючих договорів фінансового лізингу	28,2 млрд. грн.	28,6 млрд. грн.
Діючі договори фінансового лізингу за строком дії менше або дорівнює 2 рокам	4,22%	2,76%
Діючі договори фінансового лізингу за строком дії більше 2 або дорівнює 5 рокам	52,60%	46,91%
Діючі договори фінансового лізингу за строком дії більше 5 або дорівнює 10 рокам	40,77%	46,34%
Діючі договори фінансового лізингу за строком дії більше 10 років	2,41%	3,99%

Серед договорів фінансового лізингу, як і раніше переважають угоди в галузі транспорту 60,34% , тоді як у 2009 р.- 51,98%.

Розвиток лізингу в Україні сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу, забезпечуючи наступні переваги: стовідсоткове кредитування, яке не вимагає негайного початку платежів; набагато простіше отримати контракт з лізингу, ніж позику; до лізингових операцій залучаються великі кошти банківських установ, страхових, акціонерних та інших товариств; можливість через лізинг не тільки оперативно реконструювати виробництво, а й спрямовувати зекономлені кошти на інші потреби; можливість отримати додаткові інвестиції від іноземних партнерів, причому не в грошовому вираженні, а в машинах та устаткуванні.

Якщо за 2009 рік на ринку лізингу було ліквідовано 14 компаній, то за перший квартал 2010 року - 24. За словами учасників ринку, скорочення триватиме протягом усього року. Першими з ринку йдуть ті компанії, які не є афілійованими з банками або авто дилерами. Оскільки у минулому році обсяг нових угод становив 2,5 млрд грн, при загальному обсязі чинних договорів - 27 млрд грн. Це найгірший показник останніх років.