Дієтична годівля

Дієтичну годівлю застосовують при лікуванні захворювань обміну речовин, серцево-судинної системи, травного каналу, печінки, при вирощуванні молодняка тощо. За допомогою дієти можна активно впливати на протікання постійних процесів. Для цього розробляють диференційовані дієтично-терапевтичні раціони (дієти) з урахуванням етіології й патогенезу хвороби.

Класифікація раціонів (дієт):

1. Подразнюючі (анемії, зниження функції шлункових залоз).

2. Вуглеводні (отруєння, інтоксикації, пневмонії).

3. Білкові (для посиленої годівлі, при виснаженні (дистрофії) тварин, затримці їх росту і розвитку, зниженні імунологічної реактивності організму).

4. Пасовищні (при хронічних хворобах печінки, шлунка, нирок).

Існує кілька видів (режимів) дієтичної годівлі тварин: щадний (післяопераційний), напівголодний (при гострих і підгострих станах 2–3 доби), голодний – вода 1–2 доби (при гострих захворюваннях).

Особливе місце у дієтичній годівлі мають пробіотики (біфідобактерії ацидофільні і лактобактерії).

Вони пригнічують гнилісну мікрофлору і сприяють формуванню структури шлунково-кишкового тракту та підвищують імунітет. Їх отримують із мікрофлори здорових тварин.

Види голодування у тварин

1. Повне – при цьому організм використовує запаси речовин власного організму.

2. Неповне – виникає при недогодівлі, коли в організм не поступає необхідна їжа у кількості, що покриває витрати.

Спочатку послаблюється секреція шлунку, перистальтика, відсутність секреції, білки, жири, вуглеводи не розщеплюються, продукти неповного розщеплення білків і вуглеводів всмоктуються в кров, створюються умови для розвитку гнилісної мікрофлори, проноси, речовини не засвоюються, продуктивність виснажується.

3. Часткове голодування – при недостатності одного або декількох необхідних речовин:

• білкове – цінний постачальник протеїну в організм є корми, цінність корму залежить від амінокислотного складу. Повноцінні білки містяться у кормах тваринного походження (молоко, м’ясне, рибне борошно);

• вуглеводне – при захворюванні щитовидної залози;

• мінеральне;

• вітамінне.

Правила годівлі включають режим та розпорядок дня. Дорослих тварин годують 2–3 рази на добу; молодняк – 5–8 раз на добу.

При порушенні режиму:

• занепокоєність тварин;

• зниження ефективності використання корму;

• знижуються надої;

• голодні тварини погано пережовують корм.

Під час годівлі тварин необхідно також забезпечувати водою. Вони не повинні відчувати спрагу. Якщо раціон складається із декількох видів кормів, то їх роздають в певній послідовності з урахуванням особливостей переварювання кормів Грубі корми часто дають перед соковитими кормами.

Корми: грубий корм – соковитий – концентрат.

При переході на нові режими годівлі і раціони, ці процеси необхідно здійснювати поступово з зменшенням кількості старих кормів, включаючи у невеликих кількостях нові корми. Перехід здійснюють на протязі 5–7 діб. Особливу увагу необхідно приділяти при годівлі вагітних і підсосних тварин. Різка зміна режиму годівлі може викликати аборти, зміни у складі, його кількості. Не допускається годівля тварин із підлоги – це сприяє їх зараженню гельмінтами та мікроорганізмами.

При перегодовуванні тварин виникає стрес.

12