Токсико-мікологічний контроль кормів включає:

• відбір проб,

• органолептичний аналіз,

• мікроскопічний,

• токсико-біологічний і мікологічні дослідження,

• оцінка кормів за результатами досліджень.

Профілактика мікотоксикозів:

1. Проведення профілактичних мікотоксикологічних досліджень кормів.

2. Діагностичні мікотоксикологічні дослідження.

3. Дотримування ветеринарно-санітарних вимог зберігання кормів.

Амбарні шкідники

Це жуки, гризуни, павуки – вони не тільки знищують запаси кормів, але й перетворюють корисні речовини в них за рахунок своїх метаболітів у небезпечні сполуки. Також вони сприяють розмноженню мікроорганізмів.

Відомо багато шкідників, які паразитують на рослинах при їх неправильному зберіганні (трав'яна попелиця, капустяна гусениця, довгоносики, кліщі, міль, зернова совка та ін.). Такі корми слід згодовувати обережно, в невеликих кількостях після термічної обробки.

3. Санітарно-гігієнічні вимоги до кормоцехів, кормокухонь, обладнання та інвентарю.

У стійловий період утримання худоби кормоцех є центральною ланкою технологічного конвеєра на фермах. Його слід розміщувати так, щоб можна було легко доставити корм до тваринницького приміщення, під'їзні дороги повинні бути з твердим покриттям. Неподалік необхідно розмістити кормо-сховище. Кормоцех обладнують машинами та механізмами для подрібнення грубих, концентрованих, соковитих і зелених кормів, приготування сінного борошна, запарювання, миття та подрібнення коренебульбоплодів, варіння, дріжджування й охолоджування, приготування киселів та каш, підсмажування зерна тощо.

Виготовлені корми транспортують спеціальним транспортом (автотранспорт з кормоподачею). Кормоцех має бути обладнаний вентиляцією, каналізацією, освітлення, вода (холодна та гаряча), спецодяг, роздягальня, дезбар’єр, підлога з твердим покриттям водонепроникна, плитка на стінах висотою 1,8 м.

Неабияку увагу приділяють чистоті годівниць (чистити, мити, дезінфікувати, проводити дезінсекцію, прибирання залишків корму). При наявності гризунів проводять відповідні дератизаційні заходи, а влітку – боротьба з мухами. Годівниці щоденно промивають водою та дезинфікують.

4. Санітарно-гігієнічний контроль за заготівлею, зберіганням і якістю кормів.

Контроль за доброякісністю кормів і правильним їх використанням повинен бути у центрі зору зооветеринарних працівників.

При заготівлі основну увагу звертають на своєчасність збирання сіна та соломи в найкоротші строки – сіно скошують у фазі бутонізації та на початку цвітіння, а злакових трав – при виході їх у трубку і на початку колосіння. Тривалість заготівлі не повинна перевищувати 10–12 днів.

При польовому цвітінні під дією сонця, опадів і ферментаційних процесів у скошеній траві втрачається приблизно 30–50% найцінніших поживних речовин і до 90% каротину.

Краще, коли зелену масу в покосах лише прив'ялюють до вологості 35–45%, а потім досушують у скиртах або сховищах до вологості 15–18% за допомогою активного вентилювання.

Ефективним є приготування трав'яного борошна, гранулювання та брикетування грубих кормів – в 1кг міститься 0,7–0,8 к.од., 80–95 г перетравного протеїну й до 30мг каротину.

При закладці силосу чи сінажу використовують багаторічні трави (бобові) у фазі бутонізації, а злакові – у фазі колосіння. Основними є швидка й надійна ізоляція рослинної маси від проникнення повітря, а також оптимальна її вологість: для сінажу – 45–55%, для силосу – до 70%. Строк закладки не > 4 діб.

Останнім часом для консервації додають хімічні сполуки:

- органічні кислоти – мурашина, пропіонова, бензойна, сульфанілова, сорбінова;

- сухі сірковмісні сполуки — Na піросульфат і бісульфат.

У кукурудзяний силос для збагачення його протеїном додають карбамід або амонійні солі.

Коренебульбоплоди зберігають у сховищах, де t° підтримується в межах 0–3°С, відносна вологість – 80–90%.

Санітарно-гігієнічну оцінку якості різних видів кормів здійснюють за допомогою органолептичних і лабораторних методів.

Органолептичним методом визначають запах, смак, колір, консистенцію, структуру, однорідність та ін.

Лабораторними методами визначають вміст поживних і мінеральних речовин, вітамінів, а в силосі ще й загальну кислотність, наявність вільних кислот.

Одночасно корми досліджують на наявність отруйних речовин, механічних і хімічних домішок та шкідників.