Види кормів Перелік показників при сертифікації кормів

Назва корму	Наявність показників безпеки
Корма рослинного походження: сіно, коренеплоди, зелені корма, бахчеві кормові, силос із зелених рослин	Токсичні елементи: Мідь, цинк, свинець, кадмій, ртуть, пестициди, нітрати, нітрити, отруйні рослини, масляна кислота.
Зерно злакових і зернових культур	Токсичні елементи: Мідь, цинк, свинець, кадмій, ртуть, пестициди, нітрати, нітрити, отруйні рослини, масляна кислота. Токсичність, металомарганцева домішка, мікроскопічні та головневі гриби, споринья, мікотоксини.
Жмихи, шроти, дріжджі, борошно, вітаміни, корма травині, штучно висушені та інші кормові продукти переробного підприємства	Токсичні елементи, металомарганцева домішка, синільна кислота, бактерії роду сальмонел, токсичність, мікотоксини.
Комбікорми, премікси, білково-вітамінні добавки.	Токсичні елементи, токсичність, металомарганцева домішка, споринья, спори головневих грибів, виділення мікроскопічних грибів, мікотоксини.

Якість кормів оцінюють за наступними показниками:

1. нешкідливість, безпечність, поживність;

2. доброякісність;

3. біологічна цінність.

При цьому необхідно враховувати загальнобіологічні закономірності обміну речовин – чим вищий рівень годівлі, тим вища продуктивність тварин і нижчі затрати.

Ветеринарно-санітарні вимоги і норми по шкідливості кормів і кормових добавок затверджуються у встановленому порядку та передаються залежно від вимог міжнародних організацій.

Для визначення якості кормів існують наступні методи:

1. Органолептичні – вади, зовнішній вигляд, колір, запах, цілісність видового складу, збереженість, фази вегетації.

2. Фізико-хімічні – вологість, ступінь подрібнення, сипучість, наявність піску, скла тощо.

3. Хімічні методи – оцінка поживності кормів (наявність різних органічних, мінеральних речовин, вітамінів), рН (кислотність), наявність токсинів, отрут (пестицидів, алкалоїдів).

4. Ветеринарно-біологічні – проведення мікробіологічних, мікологічних, паразитологічних, аліментарних проб на лабораторних і сільськогосподарських тварин. При цьому визначають вплив мікроорганізмів, грибів, гельмінтів на якість кормів і етіологію хвороб.

Підготовка до годування

Мета:

1. підвищити поїдання;

2. покращити смак;

3. знешкодити (від токсинів, мікроорганізмів);

4. збагатити корми макро- і мікроелементами.

Застосовувати:

Фізичні способи – подрібнення (крупне 1,8 мм, середнє 1–1,8мм, тонке < 1мм).

Біологічні – піджарка, плющення.

Змішані – варка, запарювання.

При порушенні принципів годівлі можуть виникати так звані аліментарні хвороби. Причиною цих хвороб є:

біотичні патогени: бактерійні інфекції, вірусні інфекції, мікози, паразити;

абіотичні патогени: фізичні (t), механічні (гострі предмети), хімічні (дисбаланс, наявність шкідливих і отруйних речовин), організаційного порядку (порушення режиму і правил годівлі).