Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Витяг з методички для 2 курсу.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
25.11.2018
Размер:
419.33 Кб
Скачать

Питання для обговорення

1. Що вивчає фінансова наука?

2. Що є загальною метою фінансової науки?

3. Яка структура фінансової науки?

4. Які грошові відносини виникають при розподілі і перерозподілі валового внутрішнього продукту?

5. На якій стадії суспільного відтворення виникають фінанси?

6. Які грошові відносини виражають фінанси?

7. Що є суб’єктами фінансової науки?

8. Яка характеристика об’єктів фінансової науки?

9. Як фінанси взаємодіють з іншими економічними категоріями?

10. З чим пов’язане виникнення фінансів?

Ключові терміни і поняття

  • грошові кошти

  • фонди грошових коштів

  • капітал

  • фінанси

  • сфери фінансових відносин

  • фінансова наука

  • об’єкт фінансової науки

  • фінансові ресурси

  • суб’єкт фінансової науки

  • фінансові фонди

Теми для підготовки доповідей та рефератів

  1. Вплив фінансів на суспільне виробництво та їх роль у ринковій економіці.

  2. Вклад українських науковців у світову скарбницю фінансової науки.

Бібліографічний список до теми

[2, 7, 9, 10, 24, 25, 26, 27, 29 ]

[2, 4, 11, 13, 16, 21, 28 ]

Семінарське заняття №2

Тема 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів

Мета занять:

засвоїти, закріпити, поглибити та систематизувати знання про фінанси через їх функції, методи пізнання фінансового життя

План семінарського заняття

1. Функції фінансів як виявлення суттєвих ознак, властивостей і суспільного призначення фінансів.

2. Методи пізнання фінансового життя.

3. Метод індукції і дедукції: їх характеристика.

4. Використання математичних методів і моделей при проведенні досліджень.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При розгляді першого питання слід врахувати, що функції економічної категорії є її внутрішніми властивостями, які виявляються у процесі практичної діяльності.

Переважна більшість вітчизняних науковців і практиків визнають, що фінансам притаманні дві основні функції: розподільна і контрольна.

При цьому об’єктами розподілу за допомогою фінансів являються:

- валовий внутрішній продукт, тобто вартість кінцевих продуктів (благ), вироблених суспільством за певний період часу (переважно рік);

- національне багатство, тобто сукупність створених та нагромаджених благ, якими володіє суспільство, а також природні ресурси, залучені в економічний оборот. Національне багатство залучається у розподільні відносини лише у виняткових випадках (війни, катастрофи, стихійні лиха тощо);

- зовнішні надходження у вигляді фінансової допомоги, зовнішніх державних позик, іноземних інвестицій, а також інших міждержавних трансфертів від зарубіжних країн, міжнародних фінансових інституцій та іноземних юридичних і фізичних осіб.

Суб’єктами розподілу виступають:

- держава;

- юридичні особи (суб’єкти господарювання різних форм власності, рівня підпорядкування та місця знаходження);

- домогосподарства та фізичні особи;

- міжнародні організації;

- інші держави.

Контрольна функція фінансів зумовлюється об’єктивно притаманною їм здатністю кількісно відображати рух фінансових ресурсів (який відбувається у фондовій та нефондовій формах) і забезпечувати контроль за дотриманням пропорцій у розподілі валового внутрішнього продукту, правильністю формування, розподілу та використання фінансових ресурсів держави і суб'єктів господарювання. Контрольна функція фінансів на практиці реалізується в діяльності осіб, які проводять фінансовий контроль.

Розглядаючи друге питання, треба усвідомити, що фінансова наука зможе успішно виконати свою роль тільки при використанні певних методів пізнання фінансового життя, основними з яких, як і в кожній науці, є методи індукції і дедукції.

Метод індукції передбачає проведення досліджень шляхом вивчення окремих фактів, аналізу статистичних даних, даних опитувань, спостережень та інших способів пізнання, на основі яких вчений-фінансист доходить певних висновків щодо наявності закономірностей та залежностей між фінансовими явищами й процесами, а також їх впливу на економічне життя.

При використанні методу дедукції спочатку висувається певна гіпотеза, а потім здійснюється її перевірка на фактичному матеріалі. Гіпотеза, як правило, народжується на основі спостережень або логічних висновків. При дослідженні із застосуванням будь-якого методу фінансова наука як економічна може використовувати спосіб абстрагування. Абстрагування — це навмисне спрощення ситуації шляхом виключення із дослідження нетипових явищ або другорядних фактів.

Фінансове життя як держави в цілому, так і окремих юридичних чи фізичних осіб дуже складне, тому при проведенні досліджень треба використовувати математичні методи й моделі, що дасть змогу зробити наукові висновки і пропозиції обґрунтованішими.

При вивченні четвертого питання семінару треба засвоїти, що Економіко-математичні методи і моделі дають такі можливості:

● точно і компактно викласти положення економічної теорії;

● формально описати зв’язки між економічними змінними;

● розв’язати задачі оптимізації планування та управління, відображаючи специфіку виробничих процесів;

● своєчасно реагувати на зміни цілей, обмежень на ресурси, залежностей між параметрами та адекватно коректувати плани й управлінські рішення;

● отримати інформацію про об’єкт, його функціонування;

● спрогнозувати об’єкт і його поведінку в майбутньому.

Стосовно застосування математичних засобів у вирішенні практичних проблем, то можна виділити принаймні чотири аспекти:

1. Удосконалення системи економічної інформації. Математичні засоби дають змогу упорядкувати систему економічної інформації, виявити недоліки наявної інформації і виробити вимоги для підготовки нової інформації або її коригування. Розроблення і застосування економіко-математичних моделей вказують шляхи вдосконалення економічної інформації, що орієнтується на розв’язок певної системи задач планування й управління.

2. Інтенсифікація і підвищення точності економічних розрахунків. Формалізація економічних задач і застосування ЕОМ у багато разів прискорюють типові, масові розрахунки, підвищують їх точність і скорочують трудомісткість, дають змогу проводити багатопланові економічні обґрунтування складних заходів.

3. Поглиблення аналізу економічних проблем. Застосування методики моделювання значно підвищує якість конкретного кількісного аналізу зв’язків між елементами економічної системи, створює умови для вивчення багатьох чинників, що впливають на економічні процеси, дає змогу провести якісну оцінку наслідків зміни умов розвитку економічних об’єктів.

4. Розв’язок принципово нових економічних задач. Шляхом математичного моделювання вдається розв’язати економічні задачі, які іншими засобами розв’язати практично неможливо.