- •«Затверджено» Радою будівельно - технологічного інституту одаба, протокол №10 від 24 червня 2010 року удк 666.982.24/.693.554(073)
- •Передмова
- •Практична робота №1 постачання та зберігання арматурної сталі
- •Варіанти завдань
- •Практична робота №2 різання пруткової арматури приводними верстатами
- •Хід процесу різання
- •Організація процесу різання
- •Практична робота №3. Контактно-точкове зварювання
- •Варіант завдань
- •Практична робота №4 контактно-стикове зварювання арматури
- •Варіант завдань
- •Практична робота №5. Електротермічний спосіб натягання арматури
- •Вибір обладнання, що використовується при електротермічному способі напруження арматури.
- •Варіант завдань
- •Практична робота №6 механічний спосіб напруження арматури
- •Варіант завдань
- •Практична робота №7 електротермомеханічний метод натягання арматури
- •Варіант завдань
- •Практична робота №8 контроль натягу арматури
- •Варіант завдань
- •Нормативні документи
- •Рекомендована література
Хід процесу різання
Хід процесу різання наведено на рис. 2.2. При різанні круглої арматурної сталі спочатку фаски ножів вдавлюються в пруток на глибину 1/4d. Далі сталь ущільнюється, і в ньому виникають значні напруження. Це призводить до появи вздовж лінії розрізу тріщин, тобто виникають деформації зсуву.
При подальшому збільшенні зусиль на ножі пруток ламається. При
т
упих
ножах вдавлення фасок ножів не
відбувається, а відразу проходить
деформація зсуву по всій площі перерізу.
Тому при роботі із затупленими ножами
верстат швидко зношується. Для рівномірного
зношування
ножів їх міняють місцями через кожні 5
- 6 днів. З умов
техніки
безпеки при вкладанні прутків у верстат,
руки потрібно тримати на відстані не
ближче, ніж 10
см
від
ножів.
Напруження зсуву під час перелому прутка визначається за залежністю:
Rз =P/(nkF) ≥ Rзн; (2.1)
де Р - величина зусилля, яке діє на ножі, МН; n - число прутків, що ріжуться одночасно, шт.; k - коефіцієнт, що враховує форму поперечного перерізу прутка (k = 0,75 для круглої форми; k = 1 для прямокутної); R3н - границя міцності сталі при зсуві, МПа; R3 - напруження зсуву під час перелому прутка, МПа; F – площа поперечного перерізу прутка, м2.
Організація процесу різання
Організація процесу різання наведена на рис. 2.3. Кількість приймальних роликових столів визначається довжиною заготовок арматурних елементів, а подавальних - довжиною прутків, які надходять зі складу арматурної сталі. Рівень ножів верстату повинен співпадати з поверхнею роликів подавального і приймального рольгангів. Це досягається висотою фундаменту.
Заготовлення арматурних прутків здійснюється ланкою робітників
у складі двох арматурників. Арматурник III розряду (верстатник) встановлює задану довжину різання і проводить різання прутків.
Арматурник I розряду вкладає пучки прутків на стелажі подавального роликового стола (рольгангу) і забирає відрізані прутки зі стелажа приймального рольгангу.
На відстані 1,0 м від обладнання розташована робоча зона арматурників. Далі знаходиться зона безпеки. Ширина її складає 0,5 м.
Таблиця 2.1. Основні механічні характеристики дротяної арматури і арматурних канатів
|
Клас |
Діаметр, мм |
Профіль |
Тимчасовий опір розривові, МПа |
Нормативний опір, МПа |
Модуль пружності, МПа |
Кількість згинів на 180 |
|
B-I |
3...5 |
Гладкий дріт |
540-830 |
550 |
1,96×105 |
4 |
|
Bр-I |
3 |
Дріт періодичного профілю |
|
420 |
1,96×105 |
4 |
|
|
4 |
|
|
415 |
1,96×105 |
4 |
|
|
5 |
|
|
405 |
1,96×105 |
4 |
|
В-II |
3 |
Високоміцний дріт гладкий |
1860-1370 |
1520 |
1,96×105 |
9 |
|
|
4 |
|
|
1440 |
|
7 |
|
|
5 |
|
|
1360 |
|
5 |
|
|
6 |
|
|
1280 |
|
- |
|
|
8 |
|
|
1120 |
|
- |
|
Вр-II |
3 |
Дріт високоміцний періодичного профілю |
1760-1275 |
1490 |
1,96×105 |
4 |
|
|
4 |
|
|
1400 |
|
3 |
|
|
5 |
|
|
1280 |
|
3 |
|
|
6 |
|
|
1200 |
|
- |
|
|
7 |
|
|
1120 |
|
- |
|
|
8 |
|
|
1040 |
|
- |
|
К-2×7 |
6 |
Арматурні канати |
1860-1960 |
1480 |
1,76×105 |
3 |
|
|
9 |
|
|
1400 |
|
4 |
|
|
12 |
|
|
1360 |
|
4 |
|
|
15 |
|
|
1320 |
|
4 |
|
К-2×19 |
14 |
Арматурні канати |
1860-1960 |
1440 |
1,76×105 |
- |
