Висновки

В магістерській дисертації ми визначили теоретико-методологічні основи формування механізму ціноутворення на основну продукцію лісового господарства, проаналізували цінову політику на досліджуваному підприємстві та обґрунтували шляхи удосконалення цінової політики на лісогосподарських підприємствах.

Це дозволило зробити такі висновки:

1. Ліси України займають 15,9 % території, на одного жителя припадає 0,18 га, що ставить Україну за цим показником на одне з останніх місць у Європі. За таких умов ефективне використання лісових ресурсів набуває особливої актуальності. Міжнародні співставлення дозволяють зробити висновки, що Україна має низький рівень використання ресурсного потенціалу лісів – відсоток лісів, які експлуатуються, ступінь використання чистого приросту.

2. Гостро стоїть питання експорту лісу круглого: середня вартість кубометра деревини дорівнює 90-150 доларів, тоді як середньосвітова ціна виробів із неї складає близько 600-800 доларів. Тому в більшості держав налагоджена повна переробка деревини, експорт її у необробленому виді здійснюється лише у виключних випадках. Протилежна ситуація спостерігається в Україні. Незважаючи на обмеженість власних лісосировинних ресурсів, експортні поставки їх упродовж останніх років зросли майже у два рази. Причому переважають кругляк та пиломатеріали. Диспаритет цін на деревину і вироби з неї на внутрішньому і зовнішньому ринках став основною причиною пильної уваги до експорту лісопродукції.

3. Вдосконалення механізму ціноутворення, оподаткування та фінансування можна лише після створення сумісних із законами ринкової економіки систем прав власності на ліси і державного управління процесами лісокористування.

4. З просуванням на європейські ринки, українські продавці лісопродукції все частіше стикаються з необхідністю наявності сертифіката. Деякі країни Європи перейшли або перейдуть найближчим часом до споживання винятково сертифікованої продукції. Це послужить, з одного боку, прикладом для інших розвинених країн імпортерів лісопродукції, а з іншого – підвищить конкурентоспроможність підприємств, що продають деревину.

5. Неспроможність держави належно виконувати функції власника в умовах переходу до ринку стало причиною того, що плата за спеціальне використання лісових ресурсів не є ціною, за якою відчужується об’єкт власності, а перетворилася на податок. Саме тому основна частина витрат на лісове господарство сьогодні лягає тягарем на плечі постійних лісокористувачів, а не власника, що має вплив на ціну лісогосподарської продукції.

6. Досвід країн, які активно розвивають екологічну сертифікацію лісів, свідчить, що на ринки екологічно чистої продукції лісоматеріали потрапляють лише у тому випадку, коли ліси, з яких вони походять, сертифіковані за схемою, якій довіряють споживачі. Визнані в усьому світі схеми сертифікації є добровільними. Тому, незважаючи на державну монополію на ліси, Україні варто орієнтуватися на розроблення і впровадження саме добровільної схеми національної екологічної сертифікації лісів. Це дозволить збільшити ціну на 12—15%.

Реформування лісового господарства України на сучасному етапі розвитку неминуче пов’язане із власністю на ліси, оподаткуванням, фінансуванням, ціноутворенням, управлінням і повинне здійснюватися з врахуванням таких принципів: плюралізму різних форм власності на ліси; повільної (еволюційної) трансформації форм власності на ліси; стабільної структури власності на ліси; диференціації форм власності залежно від важливості виконуваних лісом функцій та природнокліматичних умов; трансформації зовнішніх (негативних) ефектів у внутрішні; пріоритетності стимулюючої функції податків над фіскальною; пільгового оподаткування лісового господарства; справедливості та ефективності при зборі податків; фінансування витрат на розширене відтворення лісових ресурсів та утримання лісів 1-ї групи з бюджетних та позабюджетних фондів; пільгового кредитування підприємств лісового господарства; самофінансування лісового господарства;

7. Політика ціноутворення передбачає розробку та вибір загального напрямку в ціноутворенні, підходів до визначення ціни з метою отримання найбільшого прибутку з врахуванням попиту на лісопродукцію, його властивостей і життєвого циклу, а також напрямку зміни ціни залежно від дії різних чинників.

8. З загального обсягу заготівлі деревини на ДП ,, Зарічненський лісгосп’’ переважає продукція рубок догляду, а не продукція головного користування. В цьому зацікавлені лісогосподарські підприємства, тому що плата за використання лісових ресурсів від продукції рубок догляду не стягується. Отже, варто вдосконалювати законодавчу базу щодо плати за користування лісовими ресурсами.

9. Аукціонний метод продажу деревини - хоча й прозорий механізм ціноутворення, проте підприємства лісового господарства втрачають частину прибутку. Заготівля і реалізація лісопродукції за прямими договорами дозволить підприємствам заготовляти деревину в межах попиту, який склався на ринку лісопродукції. Буде так, що виробляється – те і продається. Можливо, не весь плановий обсяг буде вирубуватись, але будуть менші витрати. Це дозволить знизити ціну на лісопродукцію.

10. Введення сертифікації лісів на території Зарічненського району дозволить підвищувати ціни на експортну деревину в межах 11-15%. Сертифікована основна продукція Зарічненського лісгоспу більше користуватиметься попитом з боку іноземних споживачів, ніж продукція, яка не пройшла сертифікацію, Отже, продукція Зарічненського лісгоспу стане більш конкурентоспроможною, що позитивно вплине на результати господарської діяльності підприємства.

11. Аналіз цінової політики на досліджуваному підприємстві показав, що ціни на продукцію лісозаготівлі з кожним роком підвищуються. І на це в першу чергу впливають неефективне використання виробничих ресурсів, інфляційні процеси, не стабільна політична ситуація в Україні.

12. Запровадження самонавантажувачів на досліджуваному підприємстві зменшить витрати на вивозку деревини, дозволить знизити ціну на основну продукцію лісового господарства на 5грн/кбм. При цьому прибуток зросте на 70,55 тис.грн.

13. Будівництво лісовозної дороги призведе до можливого зниження ціни на 3 грн/ кбм, стане доступним ще 500 кбм деревини. При цьому прибуток зросте на 94,9 тис.грн.

14. Проведення сертифікації лісів Зарічненського району дозволить збільшити ціну на продукцію лісозаготівлі на зовнішньому ринку на 12%. Цей захід буде ефективним як для підприємства, так і для держави. З одного боку підприємство отримуватиме додаткові прибутки, а з боку держави – відбуватиметься поповнення державного бюджету.

Запропоновані заходи варто впроваджувати не лише на досліджуваному об’єкті , а й на інших лісогосподарських підприємствах України.