52

УДК 630:338.5

ББК 65.9(2)34

Магістерська дисертація „Механізм формування ціни на основну продукцію лісового господарства (на прикладі ДП „Зарічненський лісгосп” Рівненська обл.)” /І.Я. Петрович. – Рівне: НУВГП, 2008. – 111 с.

АНОТАЦІЯ

В магістерській дисертації розглянуто теоретико-методологічні основи формування механізму ціноутворення на продукцію лісового господарства. Проведений аналіз цінової політики на досліджуваному підприємстві. Розроблені та обґрунтовані заходи щодо вдосконалення цінової політики на підприємствах лісового господарства. Результати магістерській дисертації можуть бути використані для покращення виробничо-господарської діяльності ДП „Зарічненський лісгосп”.

DIE ANNOTATION

In Magistersdissertation ist begutachtet teoretig Anfangsgründe der Ausbildung des Mechanismus Preisbildung auf Produktion der Förstwirtschaft. Ist durchgeführt Analyse der Preisespolitik an untersucht Betrieb. Ist ausgearbeitet und begründeter Maßnahmen ùîäî Durchbildung der Preisespolitik an Betrieben der Förstwirtschaft. Ergebnisse Magistersdissertation können sein ausgenützt für Aufbesserung betribsbeverke Tätigkeit DP „Die Forsterei in Saritschne”.

©І.Я.Петрович, 2008

© НУВГП, 2008

ЗМІСТ ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО - МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЦІНИ НА ПРОДУКЦІЮ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА
	1.1.	Стан лісових ресурсів в Україні	11
	1.2.	Методи ціноутворення	19
	1.3.	Методика формування ціни на продукцію лісового господарства	24
	1.4.	Проблеми та шляхи удосконалення ціноутворення на підприємствах лісового господарства	33
	Висновки до розділу 1		41
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ НА ПІДПРИЄМСТВІ ДП ,,ЗАРІЧНЕНСЬКИЙ ЛІСГОСП’’
	2.1.	Загальна характеристика господарської діяльності ДП ,, Зарічненський лісгосп‘’	44
	2.2.	Дослідження обсягів заготівлі деревини	53
	2.3.	Дослідження ринкових факторів, що впивають на ціну	56
	2.4.	Дослідження внутрішніх факторів, що впливають на ціну продукції лісового господарства	64
	2.5.	Динаміка цін на продукцію лісозаготівлі	75
	2.6.	Дослідження структури ціни на продукцію лісозаготівлі	78
	2.7.	Прибутковість реалізації основної продукції	81
	Висновки до розділу 2
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА
	3.1.	Механізація навантажувально – розвантажувальних робіт	85
	3.2.	Будівництво лісовозної дороги	91
	3.3.	Проведення сертифікації лісів	97
	3.4.	Вплив запропонованих заходів на результати господарської діяльності підприємства	101
	Висновки до розділу 3
	Висновки		105
	Список використаних літературних джерел		109
	Додатки		111

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Дослідження проблем пошуку напрямків удосконалення цінової політики на підприємствах лісового господарства постало в центрі уваги науковців. Це зумовлено тим, що удосконалення ціноутворення на підприємствах лісогосподарського комплексу слід розглядати, як один із головних чинників підвищення ефективності будь-якої виробничо-господарської діяльності. Від цього залежить поліпшення позицій підприємства в конкурентній боротьбі, його стабільне функціонування та динамічний розвиток. Політика ціноутворення передбачає розробку та вибір загального напрямку в ціноутворенні, підходів до визначення ціни з метою отримання найбільшого прибутку з врахуванням попиту на лісопродукцію, його властивостей і життєвого циклу, а також напрямку зміни ціни залежно від дії різних чинників.

Рівень ціни залежить від зовнішніх та внутрішніх чинників. Висока ціна дає можливість підприємству отримати додаткові прибутки, але разом з тим знижується конкурентоспроможність підприємства. При занижених цінах на лісопродукцію підприємство недотримуватиме прибуток. Потрібно обрати таку цінову політику, за якої підприємство отримуватиме максимальні прибутки з мінімальними витратами. Зокрема вивченням проблеми та пошуком шляхів удосконалення ціноутворення на підприємствах лісового господарства займалися такі зарубіжні та вітчизняні вчені, як: О.І. Фудченко, І.Р. Юхновський, Н.Г. Ушакова, Я.В.Литвиненко, проф. Коріньков В.Л., Томас Гартцман, Матс Нордберг.

Теоретичні підходи, визначені у працях цих науковців, формують загальне уявлення про напрямки ціноутворення, тому не відображають специфіку застосування конкретних шляхів удосконалення цінової політики на підприємствах лісового господарства.

Проведений аналіз вже існуючих наукових праць з питань ціноутворення у лісовому господарстві показав, що нині це питання є досить актуальним і його досліджують багато вчених. Взагалі у багатьох наукових працях значна увага приділяється лише аналізу цін на підприємствах лісового господарства, а не самому механізму ціноутворення та шляхам удосконалення цінової політики лісогосподарських підприємств. Саме це й дає підставу стверджувати, що на сучасному етапі розвитку економіки одним із найважливіших питань становлення повноцінних ринкових відносин між суб’єктами господарювання у лісовій галузі як на внутрішньому ринку, так і на зовнішньому ринках є глибоке вивчення механізму ціноутворення та шляхів його удосконалення, як на рівні галузей промисловості, так і на рівні підприємств і їх структурних підрозділів.

Наведені аргументи доводять актуальність обраної теми, зумовлюють необхідність дослідження проблеми обґрунтування механізму формування ціни та шляхів удосконалення цінової політики на підприємствах лісового господарства. Розв’язання даної проблеми дозволить покращити господарські результати діяльності підприємства, підвищить ефективність використання виробничих та матеріальних ресурсів, підвищить прибутковість та рентабельність підприємства, дозволить зменшити або, навіть, уникнути багатьох незапланованих витрат, підвищить конкурентоспроможність лісопродукції, тощо.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська дисертація виконана відповідно до планів комплексних науково-досдідних тем кафедри економіки підприємства Національного університету водного господарства та природокористування: ,, Механізм формування ціни на основну продукцію лісового господарства ( на прикладі західного регіону України)’’, що затверджена у плані науково-дослідних робіт НУВГП протоколом засідання Вченої ради №3 від 23.11.2001 року.

Мета та завдання дослідження. Метою даної роботи є обґрунтування рівня цін на продукцію лісового господарства та заходів щодо зниження витрат заготівлі лісопродукції. Для досягнення поставленої мети необхідно реалізувати такі основні завдання:

- визначити теоретико-методологічні основи формування механізму ціноутворення на продукцію лісового господарства;

• окреслити ринкові та внутрішні фактори, що впливають на ціну лісопродукції;

- дослідити собівартість заготівлі лісопродукції;

• дослідити динаміку середніх цін на продукцію лісозаготівлі на досліджуваному підприємстві;

- дослідити структуру ціни на основну продукцію лісового господарства;

• проаналізувати прибутковість реалізації основної продукції лісового господарства.

• обґрунтувати заходи щодо зниження витрат на лісопродукцію.

Об’єктом дослідження є ДП ,,Зарічненський лісгосп’’, який займається лісозаготівлею та переробкою лісових ресурсів і розташований у смт. Зарічне, Рівненської області.

Предметом дослідження є методичні та організаційні підходи щодо обґрунтування методів ціноутворення та шляхів удосконалення цінової політики на підприємствах лісового господарства.

Методи дослідження. Методичну основу дослідження становить сукупність принципів, прийомів і методів наукового дослідження. Основним теоретичним підґрунтям дослідження є базові принципи, наукові положення економічного аналізу діяльності підприємства.

Дослідження побудовано на застосуванні традиційних та математичних методів. Під час аналізу цінової політики на підприємстві використовувались такі методи:

- загальноекономічні методи (аналіз, синтез) – для визначення теоретико-методологічних основ формування механізму ціноутворення;

- статистичні методи – для дослідження витрат на лісозаготівлю, динаміки і структури цін;

• горизонтальний аналіз – порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом та порівняння цін базового року з минулими роками;

• структурний аналіз – дослідження структури ціни з виявленням впливу кожної її складової.

Основні джерела інформації. Інформаційною базою дослідження виступали роботи вітчизняних та зарубіжних вчених – економістів з ціноутворення, спеціальна економічна література, нормативно – законодавчі акти України, дані бухгалтерського обліку, фінансова та статистична звітність ДП ,,Зарічненський лісгосп’’.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів магістерської дисертації полягає в тому, що на підставі ретельного аналізу цінової політики підприємства:

- визначено і доповнено зовнішні і внутрішні фактори, що впливають на рівень цін в умовах господарської діяльності ДП ,,Зарічненський лісгосп’’, серед яких - конкуренція, попит, пропозиція, основні виробничі фонди, трудові ресурси підприємства, витрати виробництва;

- обґрунтовані заходи, які дають можливість коригувати ціни ДП ,,Зарічненський лісгосп’’ на внутрішньому та зовнішньому ринку через введення сертифікації деревини та зниження собівартості продукції.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що удосконалення цінової політики за рахунок впровадження механізації навантажувально – розвантажувальних робіт при лісозаготівлі дасть змогу знизити виробничу собівартість, знизити ціну, підвищити прибутковість та конкурентоспроможність підприємства. Завдяки використанню універсальних заходів щодо удосконалення цінової політики на досліджуваному підприємстві, прикладні розробки магістерської дисертації можуть використовуватись і іншими підприємствами.

Особистий внесок здобувача. Магістерська дисертація є завершеною роботою. Основні наукові положення, розробки, висновки, рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Обсяг і структура роботи. Магістерська дисертація складається зі вступу, 3-х розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи 110 сторінок, включаючи 24 таблиці, 21 рисунок, перелік із 26 джерел.

Розділ 1 теоретико – методологічні основи формування ціни на продукцію лісового господарства

1. Стан лісових ресурсів в Україні

Лісові ресурси посідають одне з чільних місць в ресурсній базі економіки України. Поставками готової продукції і лісоматеріалів комплекс зв'язаний більш ніж з 100 галузями народного господарства і використовується в повсякденному житті. Незважаючи на заміну деревини виробами із нових матеріалів, роль лісів у житті людського суспільства і потреба в лісоматеріалах безупинно зростає. Споживання деревини у світі за останні 30 років збільшились у два рази. Значення лісів у житті нашого суспільства настільки важливе, що питання його раціонального використання і відновлення, лісорозведення, збереження і захисту завжди були в центрі уваги не тільки лісоводів, але й усієї громадськості. Ліси в Україні повинні залишатися всенародною власністю і надалі. Це забезпечить їхнє збереження і раціональне використання.

Загальна площа земель лісового фонду України становить 10,8 млн. га, з яких вкрито лісовою рослинністю 9,5 млн. га, це становить 15,7% від території України. За 50 років лісистість зросла майже в 1,5 рази. Ліси по території України розташовані дуже нерівномірно і сконцентровані переважно на Поліссі та Карпатах. Лісовий фонд утворюється понад 30 видами дерев, серед яких домінують сосна, дуб, бук, ялина, береза, вільха, ясен, граб, ялиця. Хвойні насадження займають 42% загальної площі, зокрема сосна – 33%, твердолистяні становлять 43 %, зокрема дуб і бук – 32 %. Середній вік насаджень перевищив 55 років, іде поступове старіння, що сприяє погіршенню їх санітарного стану [11].

Особливості, які відрізняють Україну від інших європейських країн щодо лісів і лісового господарства :

• відносно низький середній рівень лісистості території країни, зростання лісів у різних природних зонах, що мають істотні відмінності щодо лісорослинних умов, методів ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та корисних властивостей лісу;

• історично сформована ситуація з закріпленням лісів за численними постійними лісокористувачами;

• значна площа лісів зростає у зоні радіоактивного забруднення;

• близько 0,5 млн гектарів лісів не надані в користування, знаходяться на землях запасу у незадовільному стані (самовільно вирубуються, гинуть від пожеж, хвороб, шкідників, тощо).

Лісогосподарський комплекс України - багатофункціональна, територіально-галузева структура по відтворенню лісів, збереженню їх від пожеж, шкідників і хвороб, забезпеченню потреб національної економіки лісосировинними ресурсами потребує докорінних змін у системі управління відповідно до вимог сучасної економічної ситуації, розробки нових концепцій його подальшого розвитку.

Лісове господарство належить до складних галузей народного господарства і забезпечує значний вплив на розвиток національної економіки України. Теоретичні і методологічні основи економіки лісового господарства висвітлені в багатьох наукових працях українських дослідників. Зокрема, численні публікації, С.А. Генсірука, присвячені дослідженню стану і ефективності використання лісових ресурсів, Н.Н Бойко, В.Ф.Вереса , І.М.Синякевича , Е.І.Сенька, Т.А. Числової, і багатьох інших присвячені розвитку лісопромислового комплексу України, оцінці ресурсного потенціалу, комплексному використанню лісосировинних ресурсів.

До основної причини і фактору, що зумовлює необхідність перегляду існуючих принципів управління економікою лісогосподарського комплексу слід віднести лібералізацію цін на продукцію, сировинно-мастильні та енергетичні ресурси. Цей напрям реформування економіки призвів до кардинальних змін у системі ціноутворення. У лісовому господарстві лібералізація цін на лісосировинні ресурси вимагає перегляду цілої низки положень щодо оцінки ефективності і напрямів їх використання в лісовому господарстві. Значною мірою це стосується визначення економічної доцільності використання відходів і неділової деревини.

Через недосконалість процесів переробки лісосировинних ресурсів значна частина їх потрапляє у відходи, що вимагає додаткових витрат на переробку і спричинює низький рівень ефективності їх використання. Зокрема, в Україні, щорічно в процесі переробки деревини утворюється близько 7 млн. м. куб. відходів, більша частина з яких використовується неефективно або зовсім не входить у господарський обіг.

Відходи у лісовому господарстві – залишки сировини, матеріалів, що утворились в процесі виробництва продукції, втратили повністю або частково споживчі властивості початкового ресурсу і через це використовуються з підвищеними витратами або зовсім не використовуються за прямим призначенням.

Отже, розробку технологій більш ефективного використання всіх компонентів деревини слід вважати реальним і важливим резервом задоволення потреб народного господарства лісосировинними ресурсами. Значна частина відходів деревини утворюється на стадіях догляду за лісом і на лісозаготівлях. В умовах старої системи господарювання централізовано встановлений низький рівень цін на відходи і неділову деревину породжував незацікавленість виробників у повному використанні всіх компонентів лісосировинних ресурсів. Нова економічна ситуація, що сформувалася в економіці України докорінно змінює мотивацію ефективності використання всіх видів ресурсів і відходів деревини.

Що стосується інших видів деревинних і не деревинних ресурсів лісу, то лібералізація цін у напрямі забезпечення окупності затрат на виготовлення продукції різних компонентів лісосировинних ресурсів значною мірою може сприяти збільшенню обсягів виробництва, формування нової продукції, створенню нових технологій переробки деревини і ресурсів побічного користування лісом.

Отже, для успішного функціонування лісогосподарських підприємств потрібно вдосконалювати цінову політику в галузі лісового господарства.

Інтенсивність лісокористування в Україні складає 1,3 кбм. з кожного гектару площі лісового фонду, вкритого лісовою рослинністю. Для порівняння в Росії такий показник становить 0,9 кбм з гектару, в Фінляндії 2 кбм з гектару, в Швеції 2,2 кбм з гектару, Польщі 3,6 кбм з гектару, Німеччині 4,5 кбм з гектару, Австрії 5,1 кбм з гектару, Швейцарії 6,0 кбм з гектару. Підприємства України, засновані на державній формі власності, у 2005 році заготовили основну масу ліквідної деревини 11015 тис. щільних кбм, або 91,6% від всієї заготовленої деревини.

Так як до продукції лісового господарства відноситься лісозаготівля, то деревина вважається заготовленою, якщо проведено валку дерев, обрубування гілок та сучків.

Продукція лісового господарства включає:

- заготівля лісоматеріалів круглих, деревної деревини для технологічних потреб;

- дрова для опалення та інша продукція лісового господарства (лісові продукти, соки, живиця та природні смоли, матеріали для плетіння, насіння дерев та кущів для лісонасаджень);

- послуги з лісівництва (лісорозведення, лісовідновлення, догляд за лісом, охорона лісів), захист від пожеж, боротьба зі шкідниками та хворобами лісу, транспортування в межах лісу.

Ліквідна деревина заготовляється в порядку головного користування, в порядку проміжного користування, рубками, пов’язаними з веденням лісового господарства та іншими рубками.

Наявність великої кількості різних пороків деревини саме говорить про те, що не всі пороки є однаково важливими. Серед всіх пороків деревини порівняно деякі мають часту повторюваність, що впливають на утворення того або іншого сорту колод і пиломатеріалів. Значна частина пороків зустрічається в обмеженому числі випадків і звичайно при визначенні сорту не враховується, якщо тільки розмір цих пороків явно не знижує сортності колоди або пиломатеріалів.

Сортоутворюючими пороками в пиловочних колодах є: сучки різного виду, кривизна, гнилизна й інші тріщини, а також іноді червоточина. Крім того, низькоякісною частиною деревини є серцевинна трубка, особливо в колодах, отриманих з перестійних дерев.

Вплив закономірностей у розвитку й поширенні сортоутворюючих пороків у колодах дає можливість певною мірою врахувати ці закономірності в процесі ціноутворення, розпилювання, а разом з тим краще використати якісну сторону пиловочної сировини.

Сучки є основним пороком, що знижує якість колод і пиломатеріалів. При цьому сучки є неминучим біологічним фактором росту дерева.

Утворення й розвиток сучків у дереві відбуваються в більшості випадків із серцевини стовбура від річної втечі. Від пагона відгалужується серцевина, а наростаючі річні шари стовбура поступово, у місцях виникнення сучка, обходять деревину, що відгалузилася, загинаються й утворять у такий спосіб систему річних шарів сучка, безпосередньо пов'язану з річними шарами стовбура.

Очищення зростаючого дерева від суків складається із двох стадій: відмирання суків і відпадання відмерлих, сухих суків. Перша стадія – відмирання живих сучків, яке відбувається, головним чином, внаслідок недоліку світла, причому в різних деревних порід з різною швидкістю. Для однієї й тієї ж породи швидкість відмирання сучків залежить в основному від якості ґрунту й густоти насадження.

Друга стадія – відпадання відмерлих сучків, яке викликається їхнім загниванням, розкладанням й обламуванням під впливом власної ваги, вітру, снігу тощо. Цей процес мало залежить від густоти насадження, але все-таки можна думати, що густота насадження, сприяючи застою повітря й більшої його вологості, трохи прискорює процес загнивання й відпадання сучків. Значно більший вплив на швидкість розкладання відмерлих сучків робить якість деревини.

Класифікація продукції лісозаготівельного виробництва проводиться за такими ознаками:

1. по породах,

2. за геометричною формою поперечного переріза,

3. по місцю розташування пиломатеріалів у колоді,

4. по розташуванню пластів дощок щодо напрямку річних шарів деревини,

5. по методах розпилювання,

6. по призначенню,

7. по розмірах,

8. по якості деревини,

9. по характеру обробки.

Залежно від породи сировини продукція лісозаготівельного виробництва ділиться на дві основні групи: на пиломатеріали хвойних порід і на пиломатеріали листяних порід.

За геометричною формою поперечного переріза продукція має багато різновидів, обумовлених кількістю й формою оброблених поверхонь кожного виду продукції.

Якщо колода розпилюється уздовж поздовжньої осі на дві симетричні частини, то кожна з отриманих частин називається пластиною

Якщо пластина розпилюється на дві симетричні половини, причому площина розпила проходить по осі колоди і перпендикулярно площині розпила пластини, то кожна половина пластини називається четвертиною.

Якщо колода обпилюється із двох сторін уздовж паралельними пропилами, то отримана продукція називається двостороннім, двухгранним або двукантним брусом.

Колода, обпиляна із трьох сторін так, що третя площина розпила перпендикулярна двом іншим, перетворюється в тристоронний, тригранний брус.

По місцю розташування пиломатеріалів у колоді й по відстані їх пластів від поздовжньої осі колоди розрізняються наступні різновиди дощок:

1. серцевинні дошки, одержують в тому випадку, коли серцевинна трубка колоди повністю залишається в одній дошці;

2. центральні дошки, одержувані в тому випадку, коли дві дошки, що випилюють із центральної частини колоди, розташованої симетрично по обох сторонах від поздовжньої осі колоди, причому відокремлюючи обидві ці дошки, площина розпила проходить по всій довжині по поздовжній осі колоди, розрізаючи середину;

3) бічні дошки, розташовані за межами центральних дощок до периферії колоди, які містять у собі найбільшу частину заболонної деревини.

По розташуванню пластів щодо напрямку річних шарів дошки бувають напіврадіальні (або полутангентальні), радіальні й тангентал.

Пиломатеріали, одержувані в результаті звичайного, радіального або тангентального розпилювання, відрізняються також різною текстурою. Найбільш гарна текстура, залежно від породи деревини, що розпилюють.

Динаміка заготівлі деревини в Україні наведена в табл. 1.1.

Таблиця 1.1.