15.Протиріччя між дохідністю і ліквідністю.

Ліквідність – це здатність фірми розрахуватися по своїм боргам – це ознака здорового фінансового стану фірми. Вона забезпечується наявністю грошей на рахунках (це для короткострокових боргів, кредитів), а для довгострокових зявляється поняття платоспроможності. Гроші є на рахунках, вони лежать, не працюють, не приносять прибутку.

В той же час збільшення прибутку викликає рост дивідендів, і відповідно, зростає попит на акції. Але отримання великих доходів (прибутку) повязано звичайно з ризикованим бізнесом і чим вище доход, тим з більшим ризиком він повязаний. Ці два аспекта діяльності фінансового менеджера прямо протилежно впливають на ціну акцій (головна мета менеджера – рост ціни акцій (рост добробуту акціонерів!). в чому тут справа?!

Збільшення ризикованості доходів веде до зниження попиту на акції фірми. Що призводить до зниження її ціни. Починається скидання (активний продаж) цих акцій власниками, що веде до ускладнення фінансового стану фірми. Це перша ділема, перед якою постійно стоїть менеджер фірми: необхідність вибору між високим прибутком фірми та високим ризиком або низький ризик, але й низький прибуток, але зторовий фінансовий стан фірми. Те ж саме: використання низькоякісних матеріалів і робочої сили низької кваліфікації.

16. Протиріччя між ризиком і доходом.

менеджер повинен вкладати грші з розумом та з найменшим ризиком, в ой же час він повинен вміти ризикувати, інакше він (і його фірми) може упустити вигідний шанс.

Вміння ризикувати – це необхідна професійна якість менеджера

17. Протиріччя між дохідністю в короткостроковому і довгостроковому періодах.

Третя дилемма – как удовлетворить требования кредиторов и акционеров ( и тем и другим платим из чисто прибыли)

.Фінансовий менеджер виступає у ролі (не юридично) довіреної реально особи фірми (компанії). І тут важливо не лише вміння знайти правильне рішення і швидко діяти, але й те як відносяться інвестори до цієї фірми, чи дадуть кредити і під які відсотки. І тут знов менеджер опиняється між двома вогнями, виникає друга дилема: необхідність задовільнити вимоги обох сторін – кредиторів і акціонерів. Ось тут і проявляється талант та знання гарного фінансового менеджера. Його праця повинна бути оплаченою відповідним чином, доцільно запропонувати йому акції своєї фірми і він зробить все, що ціни на акції фірми були найвищими. Таким чином, менеджеру знадобляться в роботі глибокі знання:

• економіки, розуміння економічних

• знання фінансів;

• фінансового аналізу;

• статистики;

• бухгалтерського обліку;

• банківської системи і фінансових інститутів;

• обчислювальної техніки;

• маркетингу (особливо ринку);

• виробничого менеджмента;

• кільксних методів аналізу.

18.Організація управління фінансами на підприємстві.

У фінансах підприємств управління означає процес впливу на фінансові відносини, фінансові ресурси, їх організацію для реалізації фінансової політики господарюючого суб'єкта

Метою фінансового управління є забезпечення підприємства необхідними фінансовими ресурсами та підвищення ефективності його фінансової діяльності. Предметом фінансового управління є регулювання фінансових потоків. При цьому об'єктом управління фінансами є фінансові відносини у сфері грошового обігу, фонди фінансових ресурсів, що створюються і використовуються в усіх ланках фінансово-господарської роботи підприємства.

Суб'єктом управління фінансами підприємств є керівний та фінансовий апарат системи органів управління на підприємстві.

Поняття "управління фінансами" пов'язують з управлінням на рівні держави чи галузі. На рівні підприємств різних організаційних форм та різних форм власності в сучасних умовах використовують поняття "фінансовий менеджмент".

Фінансовий менеджмент - це управління фінансами підприємства, направлене на досягнення його мети за допомогою певних методів.

Управління фінансами підприємств базується на об'єктивних та суб'єктивних законах суспільного розвитку, на знанні та використанні закономірностей розподілу готового продукту і валового доходу підприємства. Сутність поняття фінансового управління можна трактувати як інструмент реалізації фінансів та фінансової політики, як сукупність методів впливу на організацію і використання фінансових відносин та фінансових ресурсів, як сукупність управлінських структур і фінансового апарату на всіх рівнях управління підприємством.

Фінансове управління має свою систему функцій, які пропонується визначати у такому складі:

• взаємодія всіх елементів апарата управління підприємства;

• створення ефективних організаційних структур управління;

• аналіз фінансових ресурсів і фінансових відносин;

• прогнозування, планування, регулювання фінансових процесів;

• обґрунтування й прийняття оперативних фінансових рішень;

• контроль за виконанням розроблених планів та прийнятих фінансових рішень.