- •Тема 1. Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту
- •1. Суть фінансового менеджменту.
- •2. Фінансовий менеджмент як комплексна система управління фінансовою діяльністю підприємства.
- •3. Необхідність, мета та значення фінансового менеджменту в загальному управлінні підприємством.
- •4. Характеристика теорій щодо мети фінансового менеджменту на підприємстві.
- •5.Завдання, що вирішуються фінансовим менеджментом.
- •6.Функції фінансового менеджменту як відображення його комплексного змісту.
- •7.Функціональні блоки фінансового менеджменту.
- •8. Інвестування, Фінансування, Контролинг.
- •9. Взаємозв'язок функціональних блоків фінансового менеджменту.
- •10.Складові системи бізнесу.
- •11.Ключові рішення фінансового менеджера.
- •Основні (ключові) області діяльності фінансового менеджера
- •12.Рішення щодо фінансування.
- •13.Рішення щодо фінансування поточної виробничої діяльності.
- •14.Протиріччя в діяльності фінансового менеджеру.
- •15.Протиріччя між дохідністю і ліквідністю.
- •16. Протиріччя між ризиком і доходом.
- •17. Протиріччя між дохідністю в короткостроковому і довгостроковому періодах.
- •18.Організація управління фінансами на підприємстві.
- •19.Фінансова служба.
- •20.Відділи фінансової служби.
- •21.Професійні якості фінансового менеджера.
- •22.Форми організація підприємницької діяльності.
- •23. Індивідуальна форма організації підприємництва.
- •24.Партнерство (товариство) як форма організації підприємництва
- •25.Акціонерні товариства (корпорації) та їх види.
- •26.Холдінги.
24.Партнерство (товариство) як форма організації підприємництва
Товариство (або партнерство) – це добровільне комерційне обєднання двох або більше осіб, в якому володіння, управління і розподіл прибутку (чи збитків) регулюється узгодженням, яке заключене між партнерами.
Максимальна кількість членів партнерства регламентується законодавством.
Узгодження – це письмовий договір визначеної форми, підписаний членами партнерства. В ньому відображають: внесений учасниками капітал, відношення до прибутків та збитків. Назва фірми, тривалість існування партнерства, обовязки та права партнерів на отримання частки прибутку.
Цей тип організації бізнесу складніше у порівнянні із “Власним ділом” і у визначеній мірі є результатом його розвитку.
Існує два види товариств (партнерств):
-
товариства з необмеженою відповідальністю (вони повністю відповідають за ведення справи). Всі партнери повинні відповідати за борги своїм майном.
-
товариства з обмеженою відповідальністю – Limited Partnership (партнери мають обовязки в межах вкладеного ними капіталу чи визначеної суми грошей). Тут є хоча б один партнер, який відповідає за борги лише у визначених рамках (межах).
Прибутки товариства розподіляються між “обмеженими” та “необмеженими” партнерами у відповідності з раніш визначеним співвідношенням. “Обмежений” партнер ризикує сумою, не більше, ніж його вклад, а тому його частка загального прибутку значно менша, ніж та, яка дістанеться “необмеженому” партнеру (% співвідношення).
Виділяють також тимчасові партнерства, які створюють за неформальним узгодженням між двома чи трьома партнерами у звязку з виконанням конкретного комерційного контракту.
В формі партнерств створюються професійні фірми в області бухгалтерського обліку, аналізу фінансово-господарської діяльності, з аудиту, фінансового менеджменту, юриспунденції тощо.
Переваги товариств і “Власного діла” в цілому подібні.
До недоліків партнерств закордонні економісти відносять такі:
1. Фінансові можливості все ж таки обмежені і не завжди достатні для розширення виробництва.
2. Власники партнерства можуть нести необмежену відповідальність по всім його зобовязанням.
3. Фактор нестабільності – фірми припиняє своє існування за бажанням одного із партнерів не продовжувати свою участь в ній, або в випадку його смерти. В цьому випадку треба заключити нове узгодження і т.д. Це все нові труднощі.
4. З доходів партнерств сплачують податки на доходи фізичних осіб (дивись вище “Власне діло”).
5. Важливі рішення з питань управління партнерством повинні прийматись більшістю голосів його членів. Іноді важко досягнути єдності думок, тому прийняття рішення може затягнутися.
6. Обмеженість доступу до фінансового ринку (особливо в нашій країні).
Виділяють два типи партнерств (товариств):
1. Активні або головні, в яких усі члени партнерства приймають участь в управлінні і несуть необмежену відповідальність.
2. Пасивні, або комадитні партнерства (партнерства на довірі). Його учасники вкладають гроші, але вони не повязані безпосередньо з діяльністю фірми, вони несуть обмежену відповідальність.
Партнерства з обмеженою відповідальністю бувають: відкриті; закриті.
В перший тип залучається велика кількість партнерів, число яких обмежується лише бажанням активного (головного) партнера припинити рост фондів підприємства. закриті партнерства з обмеженою відповідальністю включають лише певну кількість пасивних його партнерів. (В США – не більше 35). Пасивними партнерами можуть стати лише багаті люди. (В США – власний капітал не менше 1 млн. долл.).