Стаття 4. Найменування страховика

1. До повного найменування страховика повинні включатися слова “страхова”, “страхова компанія”, “страхова організація” чи похідні від них.

2. Повне найменування страхової організації, яка має намір здійснювати страхування життя, повинне містити слова “страхування життя” чи похідні від них.

3. Повне найменування перестраховика повинне містити слова “перестрахова”, “перестрахова компанія”, “перестрахова організація” чи похідні від них.

4. Використання слів “державна” та „національна” або похідних від неї у найменуванні страховика дозволяється за умови, якщо державна частка у статутному капіталі страховика становить 100 відсотків.

5. Не допускається використання найменувань, тотожних до вже існуючих найменувань страхових організацій чи подібних такою мірою, що може призвести до помилки у сприйнятті.

6. У разі зміни найменування страховика, місця його знаходження та поштової адреси у період обмеження або призупинення дії ліцензії страховик повинен отримати попередній дозвіл Уповноваженого органу.

Стаття 5. Ліцензії на провадження страхової (перестрахової) діяльності

1. Уповноважений орган видає ліцензії на провадження певних класів страхування, зазначених у статті Х цього Закону.

Підставою для видачі ліцензії є відповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, які встановлюються уповноваженим органом.

2. Ліцензія на провадження страхової діяльності дає право приймати та передавати ризики у перестрахування за класами страхування, які зазначені у ліцензії.

3. Ліцензія, видана уповноваженим органом страховику (перестраховику), не підлягає передачі для використання іншими особами.

4. Ліцензії на всі види страхування (перестрахування) видаються безстроково.

5. За видачу, переоформлення та видачу дубліката ліцензії на певний вид страхування (перестрахування) стягується плата в розмірі та порядку, встановлених уповноваженим органом. Плата за видачу ліцензії сплачується одноразово.

6. Уповноважений орган встановлює розмір плати за розгляд документів для видачі ліцензії (ліцензій), в тому числі додаткових, на провадження страхової (перестрахової) діяльності, яка зараховується до Державного бюджету України.

Стаття 6. Документи, необхідні для видачі додаткової ліцензії на провадження страхової діяльності

1. Для видачі ліцензії додатково до ліцензії на провадження страхової діяльності, отриманої відповідно до статті Х цього Закону під час внесення до Державного реєстру фінансових установ, страховик подає уповноваженому органові такі документи:

1) заяву встановленого зразка про видачу ліцензії;

2) висновок аудитора, внесеного уповноваженим органом до реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, щодо підтвердження виконання страховиком вимог стосовно платоспроможності та пруденційних нормативів;

3) інформацію про наявність відповідних сертифікатів у випадках, передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами уповноваженого органу;

4) опис діяльності (бізнес-план), в якому визначено види та характер діяльності, що планує здійснювати страховик протягом трьох років після отримання ліцензії, та стратегію діяльності, розраховану на п’ять років, що складені згідно з вимогами, встановленими уповноваженим органом;

5) довідка банку щодо підтвердження наявності власних коштів, для покриття мінімальної та нормативної маржі платоспроможності.

6) інформація про види послуг, які плануються передаватись в аутсорсинг;

7) стратегію управління ризиками, який містить опис основних елементів системи управління ризиками відповідно до вимог встановлених Уповноваженим органом;

2. Додаткова ліцензія на провадження страхової (перестрахової) діяльності видається згідно з ліцензійними умовами провадження такої діяльності, що затверджуються уповноваженим органом. У ліцензійних умовах провадження страхової (перестрахової) діяльності визначаються особливі вимоги та порядок контролю за їх додержанням.

3. Уповноважений орган повинен видати додаткову ліцензію або відмовити у видачі додаткової ліцензії протягом сорока п’яти календарних днів після надходження всіх необхідних документів.

Зазначений строк може бути продовжений головою уповноваженого органу на відповідний період, але не більше ніж на сорок п’ять календарних днів, у разі, коли зроблено запит до державних органів, органів місцевого самоврядування для підтвердження достовірності поданих для видачі додаткової ліцензії документів або виникла необхідність у проведенні перевірки таких документів у інший спосіб.